Ухвала суду № 66265491, 28.04.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/6256/17

н/п 1-кс/640/3388/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Божко В.В.,

при секретарі - Гайфутдіновій Б.О.,

за участю прокурора - Ковальова Ю.Ю.,

слідчого - Котик С.Ф.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3, по кримінальному провадженню №12016220000001222 від 09.11.2016 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Азербайджан, громадянина України, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого (зі слів),

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, -

встановив:

28.04.2017 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3, погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області юристом 1 класу ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1.

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що в період з листопада 2016 року по квітень 2017 року ОСОБА_5, розуміючи порядок перетину державного кордону України громадянами України та іноземними громадянами, а також порядок та термін їх перебування на території України, спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_1, прийняли рішення організувати систематичне незаконне переправлення осіб через державний кордон України на територію РФ та в зворотному напрямку.

Крім того, для реалізації єдиного злочинного наміру, з метою доставки до Російської Федерації осіб, які незаконно переправлялись через державний кордон України на територію Російської Федерації, вказана група до участі залучила ОСОБА_7 та інших невстановлених осіб.

Так в кінці квітня 2017 року ОСОБА_5, будучи організатором групи, домовився із ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 про організацію незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Так, о 02 год. 00 хв. 27.04.2017 року на відстані 200 метрів від інформаційного показника № 849 на дільниці на напрямку н.п. с. Багачка (Україна) н.п. Яропольці (РФ), виявлено та затримано ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, який діючи за попередньою змовою та у групі з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 намагався організувати незаконне переправлення з території України на територію Російської Федерації в обхід встановлених пунктів пропуску через державний кордон України ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав себе винуватим у предявленій підозрі, та просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Захисник підозрюваного заперечував в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, недоведеність підозри, просив відмовити в задоволенні клопотання, обрати більш мякий запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали , встановив наступне.

Відділом з розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами та злочинними організаціями, СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №120162200000001222, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 09.11.2016.

27.04.2017 о 03 год. 35 хв. в порядку ст.208 КПК України було затримано ОСОБА_1.

27.04.2017 ОСОБА_1 вручене повідомлення про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 332 КК України, тобто організація незаконного переправлення особи через державний кордон України, вчинена щодо декілька осіб, за попередньою змовою групою осіб.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 27.04.2017; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину; протоколом допиту свідка ОСОБА_10; протоколом допиту свідка ОСОБА_8; протоколом допиту свідка ОСОБА_9; повідомленням про підозру ОСОБА_1 від 27.04.2017; довідкою с протоколу НСРД; протоколами впізнання за фотознімками.

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним слідчим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього увязнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її звязками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш мякого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_1, за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення привозу та мобілізації, а також той факт, що ОСОБА_1, офіційно не працює та не має офіційних джерел отримання прибутку, та з огляду на вірогідність незаконного впливу на свідків кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування більш мяких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає ОСОБА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом обрання більш мяких запобіжних заходів.

Що стосується оцінки доводів захисника щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов наступних висновків:

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 умисного тяжкого кримінального правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення привозу та мобілізації свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.2 ст.332 КК Українипередбачає покарання у виді позбавлення волі до 7 років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Особлива тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, а також враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ст.177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірах, визначених в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення покладених на нього обовязків, а тому, на підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначає заставу у розмірі, яка перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 85 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 136000 гр. (1600 гр. х 85 = 136 000 гр.).

Клопотання про фіксування процесуальної дії за допомогою технічного засобу під час розгляду клопотання слідчому судді не надходило і за ініціативою суду не здійснювалося, що відповідає вимогам ст. 107 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3, по кримінальному провадженню №12016220000001222 від 09.11.2016 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) на 60 днів до 25 червня 2017 року.

Встановити ОСОБА_1 заставу в сумі 136000 грн. (сто тридцять шість тисяч) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк отримувача Державна казначейська служба України, призначення платежу застава, справа № 640/6256/17, н/п 1-кс/640/3388/17) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обовязки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із Харківської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України розяснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обовязків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Розяснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років, та попередити його про обовязки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обовязків.

Покласти на заставодавця наступні обовязки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобовязати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обовязку не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обовязків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобовязати слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_11 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про взяття під варту останнього.

Встановити строк дії ухвали до 25 червня 2017 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя - Божко В.В.