Постанова № 66264888, 10.04.2017, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/6255/16-а

Провадження № 2-а/442/15/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2017 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючої судді: Коваля Р.Г.

при секретарі: Бучок М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 господарства «Газда» добродія ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_3 міської ради Львівської області від 08 липня 2016 року за №315, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 господарство «Газда» добродія ОСОБА_2 уточнивши позовні вимоги звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 міської ради у якому просить скасувати рішення сесії ОСОБА_3 міської ради від 08.07.2016 року за № 315, щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 18,9 Га розташованої по вул. Симбірській (фруктовий сад), в м. Дрогобичі, Львівської області, з метою встановлення (відновлення) меж даної земельної ділянки відповідно до акту виконання судового рішення № 3/61 від 18.12.1993 року для проведення державної реєстрації права постійного користування набутою земельною ділянкою в органах державної реєстраційної служби, та зобовязати ОСОБА_3 міську раду винести рішення про надання дозволу ОСОБА_1 господарству «Газда» Добродія ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 18,9 Га розташованої по вул. Симбірській (фруктовий сад), в м. Дрогобичі, Львівської області, з метою встановлення (відновлення) меж даної земельної ділянки відповідно до акту виконання судового рішення № 3/61 від 18.12.1993 року для проведення державної реєстрації права постійного користування набутою земельною ділянкою відповідно до вимог ЗУ «Про державну реєстрацію речових і майнових прав».

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_4 господарство «Газда» Добродія ОСОБА_2, як правонаступник с/г кооперативу «Газда», протягом 2013-2015 років багаторазово зверталося з відповідними заявами до відповідача (до яких були долучені копії відповідних документів та матеріалів) за наданням дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 18,9 Га, розташованої по вул. Симбірській (фруктовий сад), в м. Дрогобичі, Львівської області, з метою встановлення (відновлення) меж даної земельної ділянки відповідно до акту виконання судового рішення № 3/61 від 18.12.1993 року, з метою присвоєння відповідного кадастрового номера для проведення державної реєстрації права постійного користування набутою земельною ділянкою в органах державної реєстраційної служби. Станом на даний час ОСОБА_4 господарство «Газда» Добродія ОСОБА_2 вже більше 20 років здійснює сільськогосподарську діяльність на вказаній земельній ділянці, у звязку з чим позивачем у передбачений чинним законодавством спосіб було набуте право на постійне користування та володіння земельною ділянкою на підставі Рішення Арбітражного суду Львівської області від 02.02.1993 року по справі № 3/61 з наступними розясненнями викладеними в ухвалах, яке було виконано в передбачений законом метод та спосіб, відповідно до акту виконання судового рішення № 3/61 від 18.12.1993 року. Тобто право постійного користування даною земельною ділянкою для ведення фермерського господарства виникло у позивача до 2004 року. На звернення позивача у листі-відповіді від 07.03.2017 року за вих. № 731 ЦНАПу виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради зазначено, що для реалізації своїх конституційних прав щодо реєстрації права постійного користування земельною ділянкою позивач крім правовстановлюючих документів (зокрема рішення суду, що набрало законної сили), повинен надати державному реєстратору рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки, зокрема і щодо встановлення і відновлення її меж. Як наведено в обґрунтуванні позовних вимог відповідач безпідставно, необґрунтовано відмовив позивачу в отриманні рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою. Таким чином, відповідач безпідставно та незаконно проявляє свою бездіяльність та відмовляє позивачу у наданні дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для проведення державної реєстрації права постійного користування набутою земельною ділянкою в органах державної реєстраційної служби. Враховуючи систематичність допущених відповідачем порушень прав та інтересів позивача щодо реалізації своїх Конституційних прав на проведення державної реєстрації права постійного користування вищезазначеною земельною ділянкою позивач просить суд скасувати рішення сесії ОСОБА_3 міської ради від 08.07.2016 року за № 315, та відповідно повноважень встановлених положеннями та нормами ст. 162 КАС України зобовязати відповідача вчинити певні дії, зокрема зобовязати ОСОБА_3 міську раду винести рішення про надання дозволу ОСОБА_1 господарству «Газда» Добродія ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 18,9 Га, розташованої по вул. Симбірській (фруктовий сад), з метою встановлення (відновлення) меж даної земельної ділянки відповідно до акту виконання судового рішення № 3/61 від 18.12.1993 року для проведення державної реєстрації права постійного користування набутою земельною ділянкою відповідно до вимог ЗУ «Про державну реєстрацію речових і майнових прав».

Представник позивача ОСОБА_1 господарства «Газда» добродія ОСОБА_2 ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, які викладенні в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради Львівської області ОСОБА_6 в судове засідання не зявився, однак подав суду заяву у якій відзначив, що в задоволенні позовних вимог позивача просить відмовити, посилаючись на подані ним письмові заперечення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного:

Як вбачається з рішення Арбітражного суду Львівської області від 02.02.1993 року виконавчий комітет ОСОБА_3 міської ради народних депутатів зобовязано виділити кооперативу «Газда» земельну ділянку в саду, який належить кооперативу на праві власності.

Ухвалою від 22.06.1993 року Арбітражний суд Львівської області уточнив резолютивну частину вищевказаного рішення та зобовязав виконавчий комітет ОСОБА_3 міської ради народних депутатів виділити сільськогосподарському кооперативу «Газда» земельну ділянку площею 18,9 га по вул. Самбірській, що межує з вулицями Грабовського, заводом «Граніт» і автодромом ДТСО України.

Відповідно до акту виконання судового рішення № 3/61 від 18.12.1993 року вказане вище рішення було виконано в передбачений законом метод та спосіб, тобто право постійного користування даною земельною ділянкою для ведення фермерського господарства виникло у позивача до 2004 року.

Відповідно до ст. 30 «Земельного кодексу України»1992 року, який був чинним на момент прийняття рішення арбітражним судом Львівської області у справі 3/61 від 02.02.1993 року при переході права власності на будівлі і споруди разом з цими обєктами до особи, яка придбала будівлі та споруди переходить у розмірах передбачених ст. 67 цього Кодексу і право власності або право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться вказані будівлі та споруди.

Отже, оскільки сільськогосподарський кооператив «Газда», правонаступником якого є ОСОБА_4 господарство «Газда» Добродія ОСОБА_2С.» придбав у власність сад, будівлі та споруди, які там знаходяться він набув права на постійне користування земельною ділянкою (право володіння та користування земельною ділянкою без встановлення строку) відповідно до ст. ст. 7,30 Земельного Кодексу України»1992 року, ст. 5 ЗУ «Про селянське (фермерське) господарство» та ст. 92 «Земельного кодексу України» від 2001 року.

Водночас, позивач ОСОБА_4 господарство «Газда» Добродія ОСОБА_2 вже більше 20 років здійснює сільськогосподарську діяльність на вказаній земельній ділянці.

Так, ОСОБА_4 господарство «Ґазда» Добродія ОСОБА_2С.», як правонаступник сільськогосподарського кооперативу «Ґазда» протягом 2013-2015 років багаторазово зверталося з відповідними заявами до відповідача (до яких були долучені копії відповідних документів та матеріалів) за наданням дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 18,9 га, розташованої по вул. Самбірській (фруктовий сад) з метою встановлення (відновлення) меж даної земельної ділянки відповідно до акту виконання судового рішення № 3/61 від 18.12.1993 року та присвоєння відповідного кадастрового номера для проведення державної реєстрації права постійного користування набутою земельною ділянкою в органах державної реєстраційної служби.

Позивач надав докази у вигляді заяв до відповідача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з відновлення встановлення меж земельної ділянки право користування про надання дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою саме з метою встановлення (відновлення) меж даної земельної ділянки площею 18,9 Га розташованої в м. Дрогобичі по вул. Самбірській (фруктовий сад). Межі земельної ділянки були визначені на плані, який є додатком до Акту судового виконавця з виконання судового рішення по справі № 3/16 від 16.12.1993 року.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи витягу з рішення ОСОБА_3 міської ради ХІ сесії сьомого скликання від 08.07.2016 року - ОСОБА_1 господарству «Газда» добродію ОСОБА_2 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відновлення та встановлення меж земельної ділянки (згідно з поданими заявами від 17.07.2013 року, 02.07.2013 року, 03.03.2014 року, 07.04.2014 року, 11.07.2014 року, 05.08.2015 року, 28.10.2015 року, 30.11.2015 року, 10.12.2015 року, 30.05.2016 року.

Відповідно до ст. 125 «Земельного кодексу України» право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її користувачем документів, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.

Крім того, відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (з змінами і доповненнями) державній реєстрації підлягають не державні акти чи договори оренди землі, а речові права на земельну ділянку для ведення фермерського господарства. Відповідно до ст. 4 зазначеного Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, а саме: право постійного користування та право оренди земельної ділянки, іпотека.

Згідно ч. 4 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації.

Відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» - земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та присвоєнням відповідного кадастрового номера, згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Також, дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, зокрема і щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки, надається органами державної влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених с. 118 та ст. 122 Земельного кодексу, у місячний строк з моменту подання відповідної заяви (клопотання). Якщо після спливу вказаного строку відповідний орган не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність або у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, має право замовити розроблення відповідного проекту землеустрою без надання такого дозволу. Тобто відповідачем не було розглянуто у місячний строк подані позивачем заяви (клопотання) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з метою встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 18,9 га розташованої в м. Дрогобичі, по вул. Самбірській (фруктовий сад) та не надано мотивованої відмови зокрема і в оскаржуваному Рішенні сесії від 08.07.2016 року за № 315, тому позивачем за принципом мовчазної згоди набуто у відповідності до положень ст. 118 та ст. 122 ЗК України право на отримання дозволу на розроблення дозволу на розроблення проекту землеустрою з відновлення встановлення меж земельної ділянки право користування про надання дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою з метою встановлення (відновлення) меж даної земельної ділянки площею 18,9 га. розташованої в м. Дрогобичі, по вул. Самбірській (фруктовий сад), на підставі Рішення Арбітражного суду Львівської області від 02.02.1993 року по справі № 3/61 з наступними розясненнями викладеними в ухвалах, яке було виконано в передбачений законом метод та спосіб, відповідно до акту виконання судового рішення № 3/61 від 18.12.1993 року.

Згідно ст. 15 ЗУ «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Разом з тим, відповідно до ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Так, судом встановлено, що саме за наданням дозволу на розробку і виготовлення землевпорядної технічної документації - проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, згідно яких і розробляється вказаний в рішенні комісії кадастровий план земельної ділянки з зазначенням площі і звертався із заявами позивач до відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем допущено бездіяльність щодо винесення відповідних рішень та надання дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відновлення та встановлення меж земельної ділянки площею 18,9 га, розташованої по вул. Самбірській (фруктовий сад) для здійснення реєстраційних дій по реєстрації права постійного користування земельною ділянкою площею 18,9 га за ОСОБА_1 господарством «Ґазда» Добродія ОСОБА_2С.», як правонаступником сільськогосподарського кооперативу Ґазда», у звязку з чим вимога щодо скасування рішення сесії ОСОБА_3 міської ради від 08.07.2016 року за № 315, щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 18,9 Га розташованої по вул. Симбірській (фруктовий сад), в м. Дрогобичі, Львівської області, з метою встановлення (відновлення) меж даної земельної ділянки відповідно до акту виконання судового рішення № 3/61 від 18.12.1993 року для проведення державної реєстрації права постійного користування набутою земельною ділянкою в органах державної реєстраційної служби підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача зобовязати ОСОБА_3 міську раду винести рішення про надання дозволу ОСОБА_1 господарству «Газда» Добродія ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 18,9 Га розташованої по вул. Симбірській (фруктовий сад), в м. Дрогобичі, Львівської області, з метою встановлення (відновлення) меж даної земельної ділянки відповідно до акту виконання судового рішення № 3/61 від 18.12.1993 року для проведення державної реєстрації права постійного користування набутою земельною ділянкою відповідно до вимог ЗУ «Про державну реєстрацію речових і майнових прав», то така вимога задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 липня 2014 року у справі № 2а-006/11; К/800/29991/14 встановлено, що суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції органів місцевого самоврядування, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.

Частиною 6 та абз. 1 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до ч. 3 ст. 24 «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно із п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання з регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідна рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином відповідач є суб'єктом владних повноважень та здійснює в даних правовідносинах надані йому діючим законодавством України такі повноваження.

Задовольняючи позов, у відповідності до вимог КАС України судові витрати залишити за сторонами.

Керуючись ст. ст.2,7- 14,159- 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 господарства «Газда» добродія ОСОБА_2 задовольнити частково.

Скасувати рішення сесії ОСОБА_3 міської ради від 08.07.2016 року за № 315, щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 18,9 Га розташованої по вул. Симбірській (фруктовий сад), в м. Дрогобичі, Львівської області, з метою встановлення (відновлення) меж даної земельної ділянки відповідно до акту виконання судового рішення № 3/61 від 18.12.1993 року для проведення державної реєстрації права постійного користування набутою земельною ділянкою в органах державної реєстраційної служби.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.

Копія апеляційної скарги одночасно направляється особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Р.Г. Коваль