Постанова № 66264030, 25.04.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року Справа № 903/935/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової І.О.на ухвалу та постанову у справігосподарського суду Волинської області від 20.12.2016 Рівненського апеляційного господарського суду від 06.02.2017 № 903/935/15 господарського суду Волинської областіза заявою Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській областідоТовариства з обмеженою відповідальністю фірми "Феміда-Інтер"пробанкрутство,

за участю представників сторін: представник Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової І.О. - Федоров О.А., представник Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Феміда-Інтер" - Бачинський Я.Л.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Волинської області від 20.12.2016, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.02.2017, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Екзітос" про визнання грошових вимог задоволено повністю. Визнано у встановленому порядку доведеними грошові вимоги ТОВ "Екзітос" до ТОВ фірми "Феміда-Інтер" на загальну суму 159065455,16 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 2436,00 грн. понесених судових витрат - до першої черги; 159063019,16 грн. - до четвертої черги. Зобов'язано розпорядника майна Рабана М.Т. сформувати та надати суду реєстр вимог кредиторів ТОВ фірма "Феміда-Інтер".

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Комерційний банк "Надра", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової І.О., звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою та доповненнями до неї, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Екзітос" в задоволенні заяви про визнання грошових вимог до ТОВ фірма "Феміда-Інтер" на загальну суму 159063019,16 грн., посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 3, 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", частини 2 статті 196 ЦК України, статей 2, 76 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржувані судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частиною десятою статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з метою виявлення усіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до заяви кредитора в обов'язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Волинської області від 28.09.2015 за заявою Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області порушено провадження у справі № 903/935/15 про банкрутство ТОВ фірми "Феміда-Інтер". Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Рабана Микиту Тарасовича.

05.10.2015 на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України під номером 23521 оприлюднене оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ фірма "Феміда-Інтер".

02.11.2015 ТОВ "Екзітос" подало заяву з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 159873019,16 грн., які обґрунтовані нездійсненням останнім свого зобов'язання щодо оплати пред'явлених йому 13-ти простих векселів, які ТОВ "Екзітос" набуло у власність на підставі договору купівлі-продажу № 1/07 від 27.07.2013, укладеного з Приватним підприємством "Мега-Транс-Авто".

21.12.2015 ТОВ "Екзітос" подало заяву № 01-21/12/15 від 21.12.2015 про уточнення грошових вимог до боржника, яка обґрунтована тим, що враховуючи технічну помилку при укладанні договору купівлі-продажу цінних паперів, 14.12.2015 між покупцем (ТОВ "Екзітос") та продавцем (ПП "Мега-Транс-Авто") цінних паперів було укладено додаткову угоду, внаслідок чого сума грошових вимог ТОВ "Екзітос" до боржника зменшилась до 159063019,16 грн.

Виходячи із спеціальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на господарський суд покладено обов'язок надавати правовий аналіз заявлених кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 18.04.2016, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2016, у задоволенні заяви ТОВ "Екзітос" про визнання грошових вимог до ТОВ фірми "Феміда-Інтер" на загальну суму 159063019,16 грн. відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.08.2016 вказані ухвалу та постанову скасовано і справу передано на новий розгляд до господарського суду Волинської області з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права. За вказівками, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно з'ясувати обставини набуття ТОВ "Екзітос" статусу законного держателя 13-ти простих векселів, виданих боржником, а саме встановити на якому праві базуються його грошові вимоги: на безперервному ряді індосаментів чи на підставі договору купівлі-продажу, предметом якого є ці прості векселі, і в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, розглянути грошові вимоги ТОВ "Екзітос" до боржника.

За результатами нового розгляду вказаних грошових вимог, ухвалою господарського суду Волинської області від 20.12.2016, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.02.2017, заяву ТОВ "Екзітос" про визнання грошових вимог задоволено повністю.

Визнано у встановленому порядку доведеними грошові вимоги ТОВ "Екзітос" до ТОВ фірма "Феміда-Інтер" на загальну суму 159065455,16 грн, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 2436,00 грн. понесених судових витрат - до першої черги; 159063019,16 грн. - до четвертої черги.

Зобов'язано розпорядника майна Рабана М.Т. сформувати та надати суду реєстр вимог кредиторів ТОВ фірма "Феміда-Інтер".

Вказані судові рішення мотивовані тим, що грошові вимоги ТОВ "Екзітос" до боржника ґрунтуються на безперервному ряді індосаментів, отже товариство є законним держателем 13-ти простих векселів, виданих боржником.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті при повному з'ясуванні усіх обставин справи, що мають істотне значення для правильного розгляду грошових вимог ТОВ "Екзітос" до боржника, які ґрунтуються на невиконанні боржником свого зобов'язання щодо здійснення платежів за 13-ма простими векселями, і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових та фактичних підстав для визнання грошових вимог ТОВ "Екзітос" до боржника, з огляду на таке.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, 27.07.2013 між ПП "Мега-Транс-Авто" (продавець) та ТОВ "Екзітос" (покупець) укладено договір № 1/07 купівлі-продажу цінних паперів за умовами якого, продавець зобов'язується передати у власність покупця цінні папери (далі - векселі), а покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити векселі в порядку, строки та на умовах передбачених договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору предметом купівлі-продажу є 13-ть простих векселів за наступними реквізитами: серія АА №0012603 від 23.11.2009, АА №0012607 від 29.06.2011, АА №0012605 від 29.06.2011, АА №0012609 від 09.07.2011, АА №0012610 від 07.10.2011, АА №0012611 від 27.01.2012, АА №0012612 від 10.02.2012, АА № 0012613 від 09.04.2012, АА №0012614 від 21.05.2012, АА №0012616 від 20.07.2012, АА №0012606 від 27.09.2012, АА №0012619 від 22.11.2012, АА №0012620 від 23.01.2013, загальною номінальною вартістю 159 837 019,16 грн.

11.12.2015 ПП "Мега-Транс-Авто" та ТОВ "Екзітос" додатковою угодою до договору №1/07 купівлі-продажу цінних паперів від 27.07.2013 внесли зміни до пункту 1.2 договору, відповідно до яких загальна номінальна вартість векселів склала 159 063 019,16 грн.

10.09.2015 між ТОВ "Екзітос" та боржником - ТОВ фірма "Феміда-Інтер" складено та підписано акти пред'явлення векселів до оплати, відповідно до яких останній зобов'язався здійснити платежі до 18.09.2015.

Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються зокрема, Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), Законами України "Про обіг векселів в Україні" і "Про цінні папери та фондовий ринок".

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Вказана норм кореспондується з приписами Закону України "Про обіг векселів в Україні", що визначає вексель (як переказний, так і простий) як засіб розрахунків, про що свідчать передбачені статтею 4 цього Закону (у редакції на момент видачі спірних векселів) вимоги до використання векселів у господарській діяльності, а саме: застосування векселів у розрахунках обов'язково має бути зазначено в договорі; переказні і прості векселі видаються для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги; номінал векселя на етапі його емісії не можу бути вище ніж сума зобов'язання, за яким видається вексель. Особи, винні в порушенні вимог цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом.

Розглядаючи заявлені ТОВ "Екзітос" грошові вимоги до боржника, що ґрунтуються на виданих останнім 13-ти простих векселях, суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до додатку №1 до договору № 19/09-3 від 19.10.2009, укладеного між ТОВ фірма "Феміда - Інтер" та ТОВ "Будсинтез", сторонами погоджено, що розрахунок за цим договором може здійснюватись шляхом передачі належним чином оформлених векселів, і згідно цих умов сторонами було складено акт приймання - передачі векселя (АА 0012603) від 23.11.2009, який підписаний як генеральним директором, так і головним бухгалтером ТОВ фірми "Феміда-Інтер".

Стосовно ж виданих боржником простих векселів серії АА №0012619, дата - 22.11.2012, номінальною вартістю 17 804 624,34 грн., та серії АА №0012614, дата - 21.05.2012, номінальною вартістю 6 723 675,0 грн., то судами встановлено, що боржник їх видав ТОВ "ТД "Інфокомерс" в рахунок оплати товару за договором купівлі-продажу від 30.10.2012 та додаткової угоди № 1 до нього від 22.01.2013, а також в рахунок оплати послуг за договором про надання послуг від 30.10.2012 та додаткової угоди № 1 до нього від 30.10.2012.

Отже, встановлені судами попередніх інстанцій обставини спростовують викладені у касаційній скарзі доводи стосовно того, що вказані прості векселі є безтоварними, а відтак не мають вексельної сили.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що застосований скаржником спосіб заперечень проти векселедержателя виходить за межі можливих, передбачених вексельним законодавством, оскільки зобов'язання осіб, що емітували (підписали) вексель, випливають виключно із векселя та не потребують підтвердження та обґрунтування будь-якими документами, окрім самого векселя.

Відповідно до статті 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі самі положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення, між іншим, щодо індосаменту (статті 11 - 20).

Згідно із статтею 17 Уніфікованого закону особи, на яких подається позов за переказним векселем, не можуть протиставити держателю заперечення, що ґрунтуються на їхніх особистих відносинах з трасантом або з попередніми держателями, якщо тільки держатель, при придбанні векселя, не діяв свідомо на шкоду боржнику.

Отже, заперечення із угоди, що є підставою видачі чи переуступки векселя, допускається лише між особами, які безпосередньо пов'язані нею. Вексельному кредитору немає потреби доказувати обґрунтованість своєї вимоги. Той факт, що кредитор є векселедержателем, є достатнім доказом його права вимагати оплати цього векселя.

Поряд з наведеним, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що видача векселя не в рахунок оплати поставленої продукції, виконаних робіт чи наданих послуг не може бути підставою для визнання векселя таким, що не має вексельної сили, з огляду на таке.

Відповідно до статті 75 Уніфікованого закону простий вексель повинен містити такі реквізити:

1) найменування «вексель», яке включене безпосередньо в текст і висловлене тією мовою, якою цей документ складений;

2) просте і нічим не обумовлене обіцяння сплатити визначену суму;

3) зазначення строку платежу;

4) зазначення місця, в якому має бути здійснений платіж;

5) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений;

6) зазначення дати і місця складання векселя;

7) підпис того, хто видає документ (векселедавця).

Відповідно до статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" від імені юридичних осіб вексель підписується - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.

Статтею 76 Уніфікованого закону встановлено, що документ, у якому відсутній будь-який із вказаних реквізитів, не має сили простого векселя, за винятком випадків, встановлених цією нормою.

Отже, Уніфікований закон про переказні та прості векселі, пов'язує визнання векселів такими, що не мають вексельної сили, з підставами, пов'язаними виключно з дефектом форми.

Стосовно твердження скаржника у касаційній скарзі про те, що прості векселі серій АА №0012607 від 29.06.2011, АА №0012605 від 29.06.2011, АА №0012609 від 09.07.2011, АА №0012610 від 07.10.2011, АА №0012611 від 27.01.2012, АА №0012612 від 10.02.2012, АА № 0012613 від 09.04.2012, АА №0012614 від 21.05.2012, АА №0012616 від 20.07.2012, АА №0012606 від 27.09.2012, АА №0012619 від 22.11.2012, АА №0012620 від 23.01.2013 не мають вексельної сили через відсутність на них підпису головного бухгалтера товариства, посада якого на дату їх видачі була передбачена штатним розписом, то колегія суддів Вищого господарського суду України їх відхиляє як такі, що спростовуються обставинами справи, встановленими судами попередніх інстанцій.

Як з'ясовано судами, починаючи з 21.02.2011 на теперішній час на ТОВ фірма "Феміда-Інтер" не передбачена посада головного бухгалтера, що підтверджується штатними розписами ТОВ фірма "Феміда-Інтер" № 2 від 21.02.2011, № 1 від 02.01.2012, № 1 від 02.01.2013. Відповідальність за ведення бухгалтерського обліку покладена на генерального директора ТОВ фірма "Феміда - Інтер".

Крім того, судами встановлено, що згідно з копією трудової книжки головний бухгалтер ТОВ фірма "Феміда - Інтер" Кравченко Олена Андріївна 10.01.2009 року була переведена на посаду генерального директора товариства, а Смагіна Наталія Володимирівна 12.01.2009 переведена на посаду головного бухгалтера, 21.02.2011 - переведена на посаду бухгалтера, а 04.05.2011 - звільнена з займаної посади за власним бажанням.

При цьому, посилання скаржника на вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 29.03.2013 у кримінальній справі № 0314/160/2012 про обвинувачення Кравченко Олени Андріївни, який міститься у матеріалах даної справи та доданий скаржником до касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає таким, що не спростовує встановленого судами попередніх інстанцій факту відсутності у ТОВ фірма "Феміда-Інтер" на момент видачі боржником 12 простих векселів, тобто - починаючи з 29.06.2011, посади головного бухгалтера, оскільки у вказаному кримінальному провадженні досліджувалась діяльність Кравченко О.А., яка з квітня 2001 року займала посаду головного бухгалтера ТОВ "Феміда-Інтер", а з січня 2009 ? генерального директора цього товариства. Обставин стосовно наявності або відсутності у ТОВ фірми "Феміда-Інтер" посади головного бухгалтера на момент видачі боржником вказаних 12 простих векселів у вироку Рожищенського районного суду не встановлено.

Таким чином, ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом не встановлено дефекту форми 13-ти простих векселів, на яких ґрунтуються грошові вимоги ТОВ "Екзітос", а будь-яких інших підстав, які б позбавляли вказаних векселів вексельної сили, законодавством не передбачено.

Статтею 11 Уніфікованого закону встановлено, що будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.

Відповідно до статті 16 Уніфікованого закону, власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Статтею 13 Уніфікованого закону визначено, що індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом. Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). В останньому випадку для того, щоб мати чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Екзітос" є законним держателем 13-ти простих векселів, оскільки його право на ці векселі базується на безперервному ряді індосаментів.

Наведені вище обставини, які встановлені судами попередніх інстанцій з вчиненням усіх процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, свідчать про наявність правових та фактичних підстав для визнання грошових вимог ТОВ "Екзітос" до боржника у зв'язку з їх відповідністю вимогам вексельного законодавства. Тому, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані ухвала та постанову є законними, обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній доказам.

Всі інші доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, у тому числі посилання на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.08.2011 у справі № 1-783/11 та ухвалу того ж суду від 14.10.2014 у справі № 161/16497/14-к, які не були предметом дослідження ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанцій, а подані скаржником лише до суду касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України відхиляє, оскільки вони фактично зводяться до вимог про переоцінку наявних у матеріалах справи доказів, а також, про надання оцінки новим доказам, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції (ст.ст. 1115, 1117 ГПК України).

З огляду на викладене, правові підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової І.О. залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Волинської області від 20.12.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.02.2017 у справі № 903/935/15 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В.Білошкап

В.Я. Погребняк