Ухвала суду № 66263369, 30.04.2017, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Дзержинський міський суд Донецької області

У Х В А Л А

30 квітня 2017 року м. Торецьк Провадження № 1-кс/225/454/2017

Єдиний унікальний номер 225/136/17

Слідчий суддя Дзержинського міського суду Донецької області Геря О.Г.,

за участю:

секретарясудового засідання - Савченко О.О.,

прокурора - Калашнікової Т.В.,

старшого слідчого - Роя Р.А.,

захисника-адвоката - ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши клопотання старшого слідчого Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП України в Донецькій області ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017050220000060 від 11.01.2017 року, про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фізичної особи - підприємця, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого 21.03.2013 року Дзержинським міським судом за ст.ст.122 ч. 2, 15 ч. 2 146 ч. 2, 146 ч.2, 355 ч. 2, 125 ч. 2, 49, 70 ч. 1, 72 КК України до позбавлення волі на строк 7 років, відбувши покарання в ДІК № 2, 10.04.2014 року умовно-достроково звільнився на не відбутий строк 2 роки 2 місяця 23 дні,

який підозрюється в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.15 ч.2, 194 ч.2, 194 ч.2 КК України,

встановив:

В провадженні старшого слідчого Торецького відділення поліції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_3 знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12017050220000060 від 11.01.2017 року, відносно ОСОБА_2, який підозрюється в вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.15 ч.2, 194 ч.2, 194 ч.2 КК України.

Старший слідчий подав до суду погоджене з прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, в якому зазначив, що ОСОБА_2 має особисті неприязні відносини до ОСОБА_4, у звязку з чим в травні 2016 року, більш точний час досудовим слідством не встановлено, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на пошкодження майна раніше відомих йому ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з метою викликати в останніх обґрунтовану підозру в причетності ОСОБА_4 до пошкодження їх майна та ініціювання питання з боку ОСОБА_5 про притягнення ОСОБА_4 до відповідної кримінальної відповідальності.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_2, діючи умисно, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: Донецька область, м. Торецьк м. Залізне, вул. Горіхова (вул. Дзержинського), 4/1, в період часу з 7 до 15 травня 2016 року, більш точний час досудовим слідством не встановлено, запропонував ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, та його знайомому неповнолітньому ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, пошкодити майно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шляхом підриву бойової гранати за місцем їх спільного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_8, на що останні погодились.

Цього ж дня ОСОБА_2, перебуваючи за місцем свого проживання за вказаною вище адресою, передав ОСОБА_7 бойову гранату типу «РГД-5», а ОСОБА_7 цього ж дня передав цю гранату ОСОБА_9 для зберігання до часу вчиненні злочину.

Після цього, з метою вчинення злочину та задля запобігання його розкриття правоохоронними органами, ОСОБА_2 проінструктував ОСОБА_8 про порядок вчинення злочину, а саме: вказав на будинок, куди необхідно кинути гранату, намалював схему, заборонив брати з собою мобільний телефон, вказав вдягнути старий одяг, який потім спалити разом зі схемою. За вчинення злочину ОСОБА_2 пообіцяв ОСОБА_8 грошову винагороду.

Поряд з цим, не зважаючи на те, що ОСОБА_2 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, а саме: через добровільну відмову ОСОБА_8 від завершення злочину.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, по вказаним вище мотивам, з метою пошкодження майна ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_2 перебуваючи за місцем свого мешкання за вказаною адресою, в період часу з 15 по 21 травня 2016 року, більш точний час досудовим слідством не встановлено, знову запропонував ОСОБА_7 та його знайомому неповнолітньому ОСОБА_8 пошкодити майно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шляхом підриву бойової гранати за місцем їх спільного мешкання: Донецька область, м. Торецьк, вул. Дарвіна, б.29, на що останні погодилися.

Після цього, з метою вчинення злочину та задля запобігання його розкриття правоохоронними органами, ОСОБА_2 знову проінструктував ОСОБА_8 про порядок вчинення злочину, а саме: вказав на будинок куди необхідно кинути гранату за раніше підготовленою схемою, заборонив брати з собою мобільний телефон, вказав вдягнути старий одяг, який потім спалити разом зі схемою. За вчинення злочину ОСОБА_2 пообіцяв неповнолітньому ОСОБА_8 грошову винагороду, розмір якої не оговорював.

Діючи згідно з встановленою домовленістю, приблизно 21.05.2016 року, більш точний час досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_2, перебуваючи за місцем свого мешкання, передав ОСОБА_7 бойову гранату типу «Ф-1», а ОСОБА_7 цього ж дня передати вказану гранату неповнолітньому ОСОБА_9 для зберігання до часу вчиненні злочину.

22.05.2016 року о 01-30 годині, ОСОБА_8, діючи умисно, на виконання злочинного плану ОСОБА_2, з його відома та доручення, прийшов до подвіря будинку №29 по вул. Дарвіна в м. Торецьку Донецької області з боку яру, та, маючи при собі заздалегідь приготовлене знаряддя вчинення кримінального правопорушення - бойову гранату типу «Ф-1», привів її в бойову готовність та кинув на господарчу частину зазначеного вище подвіря.

Від вибуху зазначеної гранати було пошкоджено наступне майно:

- лобове скло, передні крила, капот, решітка радіатора, дзеркала заднього виду автомобілю НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, на загальну суму 3008,03 грн.;

- заднє скло, дзеркала заднього виду навантажувача ZL 50 EХ, який належить ОСОБА_5, на загальну суму 3634,30 грн.;

- лобове скло, капот, решітка радіатора трактору ЮМЗ 6 АКЛ, який належить ОСОБА_6, на загальну суму 663,89 грн.

Після цього неповнолітній ОСОБА_8 з місця скоєння злочину зник, отримавши в подальшому від ОСОБА_2 винагороду за вчинення вказаного злочину в розмірі 1000 грн.

В наслідок злочинних дій ОСОБА_2, ОСОБА_7 та неповнолітнього ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_5 заподіяно матеріальний збиток на загальну суму 6642,33 грн., а потерпілій ОСОБА_10 на загальну суму 663,89 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, по вказаним вище мотивам, з метою пошкодження майна ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_2, перебуваючи за місцем свого проживання, 19 жовтня 2016 знову запропонував ОСОБА_7 та неповнолітньому ОСОБА_8 за винагороду, пошкодити майно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шляхом підриву бойової гранати за місцем їх спільного мешкання за вказаною раніше адресою, на що неповнолітній ОСОБА_8 та ОСОБА_7 погодились.

Цього ж дня, з метою вчинення злочину та задля запобігання його розкриття правоохоронними органами, ОСОБА_2 знову проінструктував ОСОБА_7 та неповнолітнього ОСОБА_8 про порядок вчинення злочину, а саме: вказав на будинок, куди необхідно кинути гранати за схемою, яку самостійно намалював, заборонив брати з собою мобільний телефон, вказав вдягнути старий одяг, який потім спалити разом зі схемою. За вчинення злочину ОСОБА_2 пообіцяв ОСОБА_7 та ОСОБА_8 грошову винагороду, розміри якої не оговорював.

Діючи згідно з встановленою домовленістю цього ж дня ОСОБА_2, перебуваючи за місцем свого мешкання, передав ОСОБА_7 дві бойові гранати типу «Ф-1» та «РГД-5», а ОСОБА_7 став зберігати вказані гранати до часу вчиненні злочину.

21.10.2016 року близько о 02:00 годині ОСОБА_8 та ОСОБА_7, діючи умисно, на виконання злочинного плану ОСОБА_2, з його відома та доручення, прийшли до подвіря будинку №29 по вул. Дарвіна в м. Торецьку Донецької області з боку яру, та, маючи при собі заздалегідь приготовлені знаряддя вчинення кримінального правопорушення - бойові гранати типу «Ф-1» та «РГД-5», узгоджено привели їх в бойову готовність та одночасно кинули на господарчу частину зазначеного подвіря.

Від вибуху вказаних гранат було пошкоджено майно ОСОБА_5, а саме:

- праве крило, праві двері автомобілю ЗІЛ ММЗ реєстраційний номер АН 464-22 ЕВ на загальну суму 3736,97 грн.;

- дві пластикові ємкості для палива об'ємом по 1000 л. кожна, на загальну суму 3029,40 грн.;

- 4 металеві каністри об'ємом по 20,0 л, на загальну суму 399 грн.;

- паливний бак автомобілю КАМАЗ, на суму 959,10 грн.;

- 4 ємкості об'ємом по 200,0 л. під ПММ, на загальну суму 827,70 грн.;

- зварювальний апарат, на суму 14599,80 грн.

Після цього, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з місця скоєння злочину зникли та в подальшому отримали від ОСОБА_2 винагороду за вчинення вказаного злочину в розмірі 600 грн. кожний.

В наслідок злочинних дій ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_5 заподіяно матеріальний збиток на загальну суму 23551,97 грн.

24.11.2016 року підозрюваному ОСОБА_2 повідомлено про підозру в вчинені кримінальних правопорушень за ч.2 ст.15, ч.2 ст.194 та ч.2 ст.194 КК України.

25.11.2016 року винесено постанову про оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_2

29.11.2016 року слідчим суддею Дзержинського міського суду Донецької області надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_2 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.

Підставою застосування такого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_2 зазначається, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: попередження переховування від органів досудового розслідування та суду, попередження незаконного впливу на свідків, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.

Підставами вважати, що підозрюваний може переховатися від органів досудового розслідування та суду є те, що ОСОБА_2 раніше судимий за скоєння злочину серед ньої тяжкості, на шлях виправлення не став, за дійсним провадженням підозрюваний знаходився в розшуку, переховувався від органів досудового розслідування та може переховуватись в подальшому, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

Підставами вважати, що підозрюваний може скоїти інші кримінальні правопорушення, є те, що ним скоєно декілька фактів умисного пошкодження чужого майна шляхом вибуху, тобто суспільно-небезпечним способом, з урахуванням його становища, він може вчинити інше кримінальне правопорушення з метою залякування учасників кримінального провадження та подалі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, та може безперешкодно виїхати за межі міста.

Підставами вважати, що підозрюваний може незаконно вплинути на свідків є те, що за вчинені тяжкі кримінальні правопорушення передбачено покарання в виді позбавлення волі, і з метою уникнення відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення у ОСОБА_2 може виникнути намір здійснити незаконний психологічний або фізичний вплив на свідків.

У судовому засіданні старший слідчий підтримав своє клопотання з підстав, викладених в ньому.

Прокурор Калашнікова Т.В., яка входить до групи прокурорів, просила задовольнити клопотання, оскільки матеріали провадження містять достатньо доказів, які свідчать про вчинення підозрюваним даних кримінальних правопорушень, раніше судимий, зареєстрований в межах міста, за місцем проживання характеризується задовільно, перебував у міжнародному розшуку, тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти обґрунтованості підозри, вважав, що на теперішній час органами досудового розслідування не зібрано достатньо доказів причетності його підзахисного до вказаних вище кримінальних правопорушень. Крім цього, вказав, що слідчий і прокурор не надали жодного доказу, який би підтверджував існування ризиків, на які йдеться посилання в клопотанні. Але для належного розслідування дійсного провадження вважав можливим застосувати до ОСОБА_2 певний запобіжний захід в вигляді періодичного домашнього арешту, оскільки обставини кримінального провадження та дані про особу останнього не виправдовують застосування саме тримання під вартою.

ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримавши думку захисника, пояснив, що він приблизно в жовтні листопаді 2016 року посварився зі своєю цивільною дружиною, у звязку з чим тимчасово виїхав для проживання до м. Бахмута. Наприкінці квітня 2017 року від дружини він дізнався, що його за щось розшукують правоохоронні органи. Тому він сам добровільно приїхав до Торецького ВП, де йому була предявлена підозра за дійсним провадженням. Своєї винуватості й причетності він не визнає, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 він знає, як працівників, які рік тому працювали в нього. Після сварки з ними він їх звільнив. З потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 він знайомий, в нього з останніми дружні відносини. Також зазначив, що в матеріалах провадження є заяви вказаних осіб про закриття провадження, оскільки вони не бажають притягати будь-кого до відповідальності. Крім цього, вказав, що в нього на утриманні є малолітня дитина, він має постійне місце провисання, на території міста є його приватне підприємство. Тому нікуди він не збирається втікати.

Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється в вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст. 194, та ч.2 ст.194 КК України.

Сукупність встановлених слідчим суддею обставин дає підстави вважати, що на даний момент існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, що вказують на можливість ОСОБА_2 переховатися від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній раніше судимий за скоєння злочину середньої тяжкості, звільнений умовно-достроково, знаходився по дійсному провадженню в міжнародному розшуку, в звязку з чим переховувався від органів досудового розслідування та суду, і тому в подільному також може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. При цьому, слідчий суддя вважає, що в підозрюваного є потенційна можливість незаконно вплинути на свідків. Підставами вважати, що підозрюваний може скоїти інші кримінальні правопорушення, є те, що він підозрюється в організації скоєння декілька фактів умисного пошкодження чужого майна шляхом вибуху, тобто суспільно-небезпечним способом, а тому з метою залякування учасників кримінального провадження він може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Доводи підозрюваного суд вважає такими, що мають обґрунтовані сумніви в їх правдивості, і тому їх необхідно розцінювати, як способом захисту з метою уникнення відповідальності.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що в судовому засіданні доведені обставини наявності обґрунтованої підозри в вчиненні кримінального правопорушення, а також наявності ризиків, а саме можливості: переховування від органів досудового розслідування чи суду, незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Крім цього, слідчий суддя зазначає, що відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над принципом поваги до особистої свободи, закріплений ст.5 Конвенції.

З врахуванням викладеного вище, рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права й свободи підозрюваного, відповідає характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Враховуючі зазначені вище обставини, слідчий суддя також вважає, що застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не забезпечить запобіганню ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України. У звязку з цим клопотання слідчого підлягає задоволенню, а відносно підозрюваного ОСОБА_2 належить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити йому заставу в розмірі 40 розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя відповідно до ч.5 ст.194 КПК України вважає необхідним покласти на нього такі обов'язки: прибувати до слідчого зі встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та постійно проживає; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Згідно із ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної в дійсній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, де перебуватиме під вартою ОСОБА_2, буде відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили, і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючисьст.ст.177, 182, 183, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання - задовольнити, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Дійсна ухвала про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу діє 60 (шістдесят) днів, а саме: до 09-00 години 27 червня 2017 року включно, та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання під вартою підозрюваний ОСОБА_2 підлягає направленню до Державної установи «Бахмутська УВП (№6)» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Визначити одночасно запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити в межах 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 64000 (шістдесят чотири тисячі) грн. на розрахунковий рахунок: одержувач платежу - ТУ ДСА України в Донецькій області, рахунок №37311047011792, найменування установи банку - ДКСУ м. Києва, МФО - 820172, код ЄДРПОУ - 26288796.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному дійсною ухвалою протягом часу її дії.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора із населеного пункту, в якому він зареєстрований; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом п'яти днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя: