Вирок № 66263167, 28.04.2017, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3062/17

Провадження № 1-кп/369/353/17

В И Р О К

іменем України

28.04.17 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Омельченко М.М.

за участю секретаря Шкіренко Т.А.

прокурора Прокоповича Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12016110200004380 від 04.11.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого вироком від 27.11.2015 року Києво-Святошинського районного суду Київської області за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 (два) роки, вироком 20.02.2017 року Березанського міського суду Київської області за ч. 2 ст. 307 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві власності майна, який утримується під вартою в ДУ Мінюсту «Київському СІЗО»,

-у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, -

встановив:

03.11.2016 року близько 21.30 години ОСОБА_1, будучи раніше судимим вироком від 27.11.2015 року Києво-Святошинський районним судом Київської області за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненим від відбування покарання з іспитовим строком 2 (два) роки, перебуваючи на іспитовому строку, маючи прямий умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконно збагатитися, перебуваючи в торговому залі ТОВ «Ашан-Кільцева», який розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, намагався повторно таємно викрасти належні ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» товарно-матеріальні цінності, а саме: одноразові леза «Джілет» вартістю 49,09 грн. (без ПДВ), шампунь дитячий «Хіп» вартістю 101,37 грн. (без ПДВ), які поклав до задніх карманів своїх штанів, каву «Маккофе» в кількості 5 шт., вартістю за 1 шт. 1,78 грн., загальною вартістю 8,92 грн. (без ПДВ) - всього на загальну суму 159,38 грн. (без ПДВ), які поклав до кишені своєї куртки.

Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, утримуючи при собі вказаний товар, ОСОБА_1 пройшов через касову зону, не розрахувавшись за нього, та направився до виходу з магазину, при цьому виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак не зміг завершити злочин з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у предявленому обвинуваченні визнав, підтвердив обставини вчиненого, та суду пояснив що зі своїх 37 років життя 12 років перебував у місцях позбавлення волі, в основному відбував покарання за крадіжки, а крав через залежність від наркотиків, оскільки необхідна була чергова доза, а грошей не було. Так сталось і 03.11.2016 року. У вчиненому щиро розкаявся, за вчинене просив його суворо не карати.

За таких обставин, враховуючи позицію обвинуваченого, зясувавши, чи правильно розуміють учасники зміст фактичних обставин, розяснивши їм положення ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, та судовий розгляд було проведено із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України.

Тому, оцінюючи всі обставини у кримінальному провадженні, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, доведена повністю і кваліфікує його дії за вказаною статтею як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд бере до уваги, що він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за умисні корисливі злочини, відбував покарання у виді штрафу, арешту та позбавлення волі, має постійне місце реєстрації та проживання, де характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з 11.05.1999 року перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом в Київській міській наркологічній клінічній лікарні «Соціотерапія» з діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності, а також при призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості злочину за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості. Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України, помякшує покарання, суд визнає щире каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченим своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене, обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, судом не встановлено.

За таких обставин, враховуючи всі обставини вчиненого ОСОБА_1 діяння та дані, які характеризують його особу, суд приходить до переконання про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_1А покарання за вчинене у виді позбавлення.

Остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначається за правилами призначення покарань за правилами, передбаченими ст. ст. 71, 70 КК України.

Долю речових суд вирішує згідно ч. 9 ст. 100 КПК України. Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов не заявлявся. До набранням вироком законної сили застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ Мінюсту «України «Київське СІЗО» підлягає продовженню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного ОСОБА_1 покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком від 27.11.2015 року Києво-Святошинського районного суду Київської області у виді 1 (одного) року позбавлення волі, що в сукупності становить 2 (два) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі частково приєднати покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі, призначеного вироком Березанського міського суду Київської області від 20.02.2017 року, та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві власності майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_1 зарахувати строк попереднього увязнення з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі з 16.01.2017 року по день набрання вироком законної сили.

Застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ Мінюсту «Київському СІЗО» до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Речові докази у справі вилучений у ОСОБА_1 товар, який переданий на відповідальне зберігання представнику ТОВ «Ашан-Кільцева», - залишити в розпорядженні ТОВ «Ашан-Кільцева».

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення виключно з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Омельченко М.М.