Постанова № 66261136, 30.03.2017, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2017 року Справа № П/811/978/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Дегтярьової С.В., суддів Хилько Л.І. та Момонт Г.М., розглянувши адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача-1: Міністерства внутрішніх справ України

відповідача-2: Департаменту державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Національної поліції України,

Управління поліції охорони у Кіровоградській області,

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

за участю:

секретаря судового засідання Черної О.Ю.,

представників:

позивача не з'явився,

відповідачів не з'явився,

третіх осіб - не з'явилися,

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Департаменту державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Національної поліції України, Управління поліції охорони у Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності Міністерствв внутрішніх справ України при розгляді заяви щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у звязку з втратою працездатності та встановлення III групи інвалідності та зобовязання здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у звязку з втратою працездатності та встановлення III групи інвалідності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України в сумі 206700,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 171359 від 10.02.2016 року йому встановлена третя група інвалідності з 29.02.2016 року, причина інвалідності - захворювання, пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.(а.с.14).

Визначено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 40 відсотків, що підтверджується довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 007045 від 10.03.2016 року.(а.с.15).

ОСОБА_1 стверджує, що він звернувся з заявою до Голови ліквідаційної комісії УДСО при УМВС України в Кіровоградській області та відповідним пакетом документів для направлення її до МВС з метою призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

Однак, 13.06.2016 року його заява з пакетом документів та висновком була направлена до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України, який повідомив, що вирішення питання призначення позивачу допомоги належить до компетенції Національної поліції України.

Позивач посилається на те, що з різних причин його матеріали пересилались різним державним органам - суб'єктам владних повноважень з мотивів відсутності компетенції, недостатності відповідних документів, тощо. Остаточно питання вирішене не було, що зумовило звернення до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач не зявився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 21.03.2017 надав до суду заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.(а.с.196).

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.192). Відповідачем-1 подано до суду заперечення в якому відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову оскільки згідно з постановою Кабінету Міністрів України органи поліції охорони є правонаступниками Департаменту державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України та відповідних державних установ ДСО при МВС, що ліквідуються, вирішення питання призначення та виплати зазначеної одноразової грошової допомоги колишнім працівникам ДСО, у тому числі ОСОБА_1, належить до компетенції поліції охорони. (а.с.53-55).

У відповідності до ч.1 ст.41 КАСУ фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України на посадах середнього та старшого начальницького складу в період з 02 вересня 1985 року до 06 листопада 2015 року (а.с.10).

Згідно з пунктом 9 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ ОСОБА_1 звільнений з посади начальника Управління державної служби охорони при УМВС України в Кіровоградській області в званні полковника міліції звільнений у відставку 06 листопада 2015 року за пунктом 65 «б» (через хворобу) (а.с.11).

У відповідності до постанови військово-лікарської комісії при УМВС України в Кіровоградській області від 06.11.2015 року «захворювання, повязані з проходженням служби в органах внутрішніх справ», що підтверджується свідоцтвом про хворобу № 581. а.с.(12-13).

В зв'язку з погіршенням здоров'я ОСОБА_1 визначено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 40 відсотків, що підтверджується довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 007045 від 10.03.2016 року (а.с.15). ОСОБА_1 згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 171359 від 10.02.2016 року встановлена третя група інвалідності з 29.02.2016 року, причина інвалідності - захворювання, пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.(а.с.14).

ОСОБА_1 24 березня 2016 року звернувся до ліквідаційної комісії Управління МВС України в Кіровоградській області з письмовою заявою про проведення виплати одноразової грошової допомоги та надав документи, згідно з переліком визначеним п.7 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (а.с.9).

Управління МВС України в Кіровоградській області 31.03.2016 року після перевірки усіх поданих документів сформовано відповідний висновок та направлено до Департаменту фінансовооблікової політики МВС України для затвердження (а.с.76, 77).

Листом від 18 квітня 2016 року № 15/2-1347 за підписом директора Департаменту фінансовооблікової політики МВС України вказаний комплект документів було повернуто як помилково надіслані із зазначенням, що вирішення даного питання належить до компетенції Національної поліції України (а.с.23).

Враховуючи інформацію, надану Департаментом фінансовооблікової політики МВС України, вказаний комплект документів Управлінням МВС України в Кіровоградській області 27.04.2016 року було направлено до Національної поліції України (а.с.79).

Листом від 11.05.2016 року №1820/43/3/02-2016 Національна поліція України повернула на адресу Управління поліції охорони в Кіровоградській області матеріали про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги та вказала, що до заяви необхідно надати копію постанови відповідної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку захворювання.

Про дані обставини повідомлено ОСОБА_1 (а.с.83).

Судом встановлено, що позивач з метою виконання вказівки Національної поліції України, звертався до ДУ "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області" при МВС України, на що отримав відповідь від 20.05.2016 року про те, що свідоцтво про хворобу та довідка містять постанову ВЛК по діагнозу, ступеню придатності до військової служби та причинному зв'язку захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва), а оформлення додаткової окремої постанови ВЛК Положенням та Порядком не передбачено. Копію даного листа позивач надав Управлінню поліції охорони (а.с.84-85).

Відповідно до п.1.81 Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 лютого 2001 р. №85 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2001 р. за №165/5356, постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва) із захистом Батьківщини, проходженням служби в органах внутрішніх справ (проходженням військової служби), виконанням службових обов'язків (виконанням обов'язків військової служби) разом з іншими постановами записуються в акт медичного огляду (додаток 9), свідоцтво про хворобу (додаток 12) чи довідку (додаток 11), книгу протоколів засідань ВЛК (додаток 14) і картку амбулаторного хворого (медичну книжку) особи (додаток 9), яка проходить медичний огляд, з обов'язковим посиланням на документ, що підтверджує обставини отримання поранення (травми, контузії, каліцтва).

Судом встановлено, що свідоцтво про хворобу позивача та довідка містять постанову ВЛК по діагнозу, ступеню придатності до військової служби та причинному зв'язку захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва), а тому повернення матеріалів з вказаних вище підстав є необґрунтованим (а.с.13).

23 травня 2016 року Управлінню поліції охорони в Кіровоградській області повторно направило до Національної поліції України матеріали для призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги (а.с.86). Однак 02.06.2016 року Національної поліції України повернула матеріали та вказала, що витрати для виплати одноразової грошової допомоги колишнім працівникам ДСО у Державному бюджеті України не передбачені, у зв'язку з чим, повинні здійснюватись поліцією охорони за рахунок власних джерел надходжень з дотриманням визначеного законодавством порядку фінансування.

13.06.2016 для погодження та подальшого затвердження висновків, необхідних для отримання одноразової грошової допомоги Управлінням за вих. № 936/43/31/9-2016 від 13.06.2016 р. до Департаменту поліції охорони направлений вищевказаний комплект документів (а.с.89).

Листом від 21.06.2016 року №2455/43/3/02-2016 Національною поліцією України було повернуто матеріали оскільки, як вказано в листі, пунктами 9, 10 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 850, передбачено, що рішення про призначення грошової допомоги приймає винятково МВС України, а виплачується грошова допомога за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС. Тому Департаментом поліції охорони вживаються заходи щодо реєстрації територіальних органів поліції охорони одержувачами бюджетних коштів у визначеному законодавством порядку з метою дотримання вимог Порядку № 850. Інших мотивів відмови лист не містить (а.с.91).

Листом від 02.07.2016 року № 1042/43/31/9/01-2016 начальником Управлінням поліції охорони в Кіровоградській області ОСОБА_1 повідомлено, що Департаментом поліції охорони на адресу Управління поліції охорони Кіровоградської області без резолюції та затвердження щодо виконання повернуто заяву ОСОБА_1 від 17.03.2016 та доповнення до неї від 20.05.2016 року разом з необхідним пакетом документів для прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Статтею 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ зі змінами (далі по тексту - Закон №565-ХІІ) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).

Відповідно до підпункту 2 п.2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно п.3 Порядку № 850, грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі:

- 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи;

- 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи;

- 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Судом встановлено, що позивачу установлена ІІІ група інвалідності внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ після тримісячного строку, що настав за днем звільнення, а тому позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги через інвалідність.

Пунктом 7 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Згідно п.8 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Пунктом 9 Порядку №850 встановлено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Аналіз зазначених норм Порядку №850 дає підстави для висновку, що повноваження на прийняття рішення про призначення чи про відмову в призначенні одноразової допомоги є виключною компетенцією Міністерства внутрішніх справ України, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, покладено обов'язок по проведенню відповідних процедурних дій по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС) розпорядниками нижчої ланки.

Судом встановлено, що МВС України не заперечувало права позивача на отримання вказаної грошової допомоги, а посилалось на відсутність коштів для забезпечення таких виплат через численні реорганізації структурних органів МВС та відсутність бюджетного підкріплення в цій частині виплат.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.

Частиною 1 статті 1 Протоколу № 1 ратифікованої Україною 11.09.1997 р. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ст. 17-1 Конвенції, згідно з якими кожен має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, державам учасницям Конвенції заборонено скасовувати встановлені нею права.

Стаття 13 Конвенції гарантує кожному право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо порушення передбаченого Конвенцією права було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

За змістом частин 2 та 3 статті 22 Конституції України конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які б призводили до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Європейський Суд у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) зазначив щодо принципу юридичної визначеності, який означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань (недофінансування) для уникнення відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію чи прийняли закон, в даному випадку це виплата одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності міліціонера, то така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки, а в даному випадку виконання Закону.

Судом встановлено, що Управлінням поліції охорони в Кіровоградській області вчиненні в межах повноважень всі відповідні дії у вигляді підготовки погодження та направлення висновку про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, та розрахунку потреби в коштах для виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Однак питання, порушене позивачем, як того вимагає Порядок №850, Міністерством внутрішніх справ України розглянуто не було. Більш того, спір між департаментами та структурними підрозділами самого Міністерства, що потягло за собою зволікання та тяганину з вирішенням порушеного позивачем питання, не може бути виправданим та прийнятим в якості обґрунтування відсутності протиправної бездіяльності, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Однак судом встановлено, що Міністерство внутрішніх справ України матеріалів не розглядало та рішення в розумінні Порядку №850 відносно позивача не приймало, що свідчить про наявність підстав для зобов'язання МВС України здійснити такі дії, а тому позовна вимога про зобовязання здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги в сумі 206700,00 грн. є передчасною.

Більш того, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Згідно ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Зважаючи на те, що суд задовольняє позовні вимоги частково, а позивач при збільшенні позовних вимог не доплачував судового збору, присудженню на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 580,00 грн.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерство внутрішніх справ України щодо розгляду заяви від 17 березня 2016 року та доданих до неї матеріалів про нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у звязку з втратою працездатності та встановлення III групи інвалідності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.

3. Зобовязати Міністерство внутрішніх справ України розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 березня 2016 року та додані до неї матеріали щодо призначення виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у звязку з втратою працездатності та встановлення III групи інвалідності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Присудити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерствв внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684) плачений судовий збір у розмірі 580 (п'ятсот вісімдесят ) грн.00 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Колегія суддів Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

З оригіналом згідно: