Рішення № 66259520, 27.04.2017, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2578/16-ц

Провадження № 2/210/318/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"27" квітня 2017 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Чайкіної О.В.,

за участі секретарі: Куксенко О.В.

сторони, які беруть участь у справі: представник позивача: - ОСОБА_2, представник відповідача ПАТ «Центральний ГЗК» - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся Позивач ОСОБА_4 з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що працював на ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», шахта імені Орджонікідзе, на посаді підземного гірничого майстра дільниці бурових та вибухових робіт № 7 з травня 2004 року по липень 2014 року. 29.07.2014 року звільнений з роботи за власним бажанням. Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання рівень концентрації аерозолю фібро генної дії в повітрі більш ніж в три з половиною рази перевищував гранично допустиму. Із-за роботи в шкідливих та важких умовах праці отримав професійні захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої ст. (пиловий бронхіт першої-другої ст., емфізема легень першої-другої ст.) група «В», легенева недостатність першого-другого ст. Відповідно до акту, форми П-4, встановлено професійне захворювання. При медичному огляді МСЕК встановила 15% втрати професійної працездатності. У звязку із захворюванням Позивач не має змоги вести звичне життя, тому що змушений постійно приймати медикаменти та використовувати лікарські засоби, необхідно багато часу для відновлення своїх внутрішніх сил. На теперішній час позивач розуміє, що покращення у стані здоровя не відбудеться ніколи і невідомо, що потрібно очікувати в майбутньому, бо з кожним днем він відчуває лише погіршення у стані здоровя. Моральну шкоду Позивач оцінює в 275600,00 грн.(двісті мінімальних розмірів заробітних плат). На підставі викладеного просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду завдану трудовим каліцтвом 147651,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити.

Представник Відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову з мотивів, викладених в запереченнях.

Заслухавши думку сторін, вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню, за таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до записів, які містяться в трудовій книжці, Позивач працював на підприємстві Відповідача на посаді гірничого майстра на дільниці бурових та вибухових робіт у підземних умовах шахти ім.. Орджонікідзе з 21.05.2004 року до 29.07.2014 року (а.с.10).

Відповідно до виписок-епікризів із медичних карток стаціонарного хворого ОСОБА_4, йому поставлений діагноз: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої ст. (пиловий бронхіт першої-другої ст., емфізема легень першої-другої ст.) група «В», легенева недостатність першого-другого ступня. Та зазначено, що це захворювання є професійним. (а.с.17-25).

Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 12 січня 2016 року за № 014, захворювання ОСОБА_4 професійне, та зазначено, що на робочому місці підземного гірничого майстра шахти ім.. Орджонікідзе, ПАТ «ЦГЗК» концентрація пилу складала 7,2 мг/м3 при ГДК до 2.0 мг/м3, впродовж понад 80% робочої зміни, клас шкідливості по пилу 3,2 (а.с. 11).

Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 18 лютого 2016 року, причиною виникнення у Позивача професійного захворювання є: перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, аерозоль переважно фібро генної дії у повітрі робочої зони, концентрація в мг/м3: з вмістом кристалічного кремнію діоксину у пилу від 10% до 70% - 7,2 при гранично допустимій до 2,0 (а.с.12-15).

Як вбачається з виписки із акта огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності від 19.04.2016 року серії 12 ААА № 016724 позивачу ОСОБА_4 первинно встановлено втрату професійної працездатності 15 %, з переоглядом 01.04.2017 року (а.с.16).

Ураховуючи наведене, суд вважає, що самим фактом втрати Позивачем професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, яке виникло через важкість праці, та роботу в умовах виробничого пилу, йому спричинена моральна шкода, яка згідно ст. 237-1 КЗпП України має бути відшкодована за рахунок відповідача.

За таких обставин, вимоги Позивача до ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» є обґрунтованими і не суперечать чинному законодавству.

Представник Відповідача, з урахуванням ст.ст. 57-61 ЦПК України, не надав суду доказів на спростування тверджень Позивача. З урахуванням встановлених судом обставин та наданих в порядку ст. 60 ЦПК України доказів, суд вбачає наявність спричинення позивачу моральної шкоди.

Наявність професійного захворювання у Позивача також підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема наданими виписками з медичних карток стаціонарного хворого, з яких убачається, що Позивач з приводу отриманих професійних захворювань неодноразово проходив стаціонарне лікування в закладах охорони здоровя. Відповідно медичних документів Позивачу рекомендовано: спостереження терапевта, окуліста, уникати переохолоджень, дієта та режим харчування, оздоровлення в санаторії-профілакторії, санаторно-курортне лікування у санаторіях пуль монологічного профілю (а.с.17-23).

Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Відповідно достатті 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

За таких обставин, відповідальність за шкоду, завдану Позивачу, покладено саме на роботодавців.

Позивачем втрачена професійна працездатність в результаті трудової діяльності на підприємстві відповідача, йому спричинена моральна шкода. При цьому, суд враховує, що відповідно до вимог ч.1 ст.6, ст.13 Закону України Про охорону праці обов'язок створити безпечні умови праці покладено на роботодавця.

Крім того, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року (з відповідними змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» роз'яснено, що судам необхідно враховувати те, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (у тому числі й виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної/немайнової/шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

З урахуванням наведеного суд вважає, що спір про відшкодування моральної шкоди працівникові, завданої професійним захворюванням, повинен вирішуватися на підставі норм КЗпП України при доведеності виконанням робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах (ст.153 КЗпП України) та інших юридично важливих обставин. Зазначений спір є спором, що виникає із трудових правовідносин.

З врахуванням викладених обставин справи, суд вбачає наявність спричинення Позивачу моральної шкоди, яку їй повинен відшкодувати Відповідач ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», як власник підприємства, яке не створило працівнику безпечні умови праці, що підтверджується актом форми П-4 від 18.02.2016 року, що призвело до ушкодження його здоров'я на виробництві, та моральних страждань потерпілого.

У судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обов'язків здоров'ю Позивача була заподіяна шкода, він отримав професійне захворювання, втратив працездатність в розмірі 15%. Позивач переносить щоденно фізичний біль та моральні переживання. При вказаних обставинах суд вважає, що наслідками отриманого професійного захворювання, Позивачеві порушено звичайний життєвий ритм, нормальні життєві зв'язки, у звязку з чим останній переносить моральні страждання та переживання.

Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, знайшли документальне підтвердження, встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що заподіяна моральна шкода підлягає часткової компенсації.

Оцінивши в сукупності всі докази у справі, суд вважає доведеним спричинення Відповідачем ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» Позивачеві шкоди здоровю, провину відповідача в її спричиненні та причинно-наслідковий звязок між винною поведінкою відповідача та настанням у Позивача негативних наслідків, а звідси й завдання йому моральної шкоди.

Обговорюючи розмір відшкодування моральної шкоди, в рамках заявлених позовних вимог, з врахуванням встановлених судом обставин характеру спричиненої шкоди, тривалість часу роботу в умовах фізичного перевантаження на підприємстві - Відповідача у порівнянні з іншими роботодавцями, та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим стягнути на його користь з ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» - 14000,00 гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які Позивач переживав протягом тривалого часу та які переносить на теперішній час.

Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, суд виходить із того, що вина Відповідача у спричинені моральної шкоди доведена, тривалість трудових відносин, що мали місце між сторонами у справі та ступінь втрати працездатності, і Відповідач має нести відповідальність за не створення безпечних умов на робочому місці.

Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» Позивач звільнений від сплати судового збору. Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи викладене, керуючись рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008р., ст.ст. 10, 11, 27, 60,88, 213- 215 ЦПК України, ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст. 23. 1167 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Центральнийгірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00190977, місцезнаходження: м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50066, Україна) на користь ОСОБА_4(30.05.1975р.н., р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, місце реєстрації: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Соборності (Косіора)АДРЕСА_1) на відшкодування моральної шкоди 14000,00 (чотирнадцять тисяч) гривен.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центральнийгірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00190977, місцезнаходження: м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50066, Україна) на користь держави судові витрати у розмірі 551,20 (п"ятсот п"ятдесят одна грн. двавдцять коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з часу його проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 28 квітня 2017 року.

Суддя: О. В. Чайкіна