Ухвала суду № 66259479, 13.04.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у задовленні заяви про розстрочення виконання судового рішення

13 квітня 2017 року Справа № 805/745/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голошивця І.О., при секретарі Шташаліс О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» про розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в адміністративній справі № 805/745/17-а за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з жовтня по грудень 2016 року в розмірі 369 818,39 грн., -

за участю:

представника позивача: не з’явився,

представника відповідача: не з’явився.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Краматорський завод важкого верстатобудування» (далі по тексту – відповідач, заявник, ПАТ «КЗВВ») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з заявою про розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 805/745/17-а про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» заборгованості в розмірі 369 818,39 грн. протягом трьох років шести місяців.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з жовтня по грудень 2016 року в розмірі 369 818,39 грн. задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з жовтня по грудень 2016 року за списком № 1 в сумі 198 466,89 грн., за списком № 2 – 171 351,50 грн., в загальному розмірі 369 818,39 грн.

06 березня 2017 року на адресу суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» про розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 805/745/17-а про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» заборгованості в розмірі 369 818,39 грн., у рівних частках строком на три роки шість місяців.

В обґрунтування заяви Публічне акціонерне товариство «Краматорський завод важкого верстатобудування» посилається на те, що фінансова неспроможність відповідача виникла через проведення антитерористичної операції, її активної бойової фази у м. Краматорську Донецької області, та не є господарським прорахунком чи умисним допуском погіршення фінансового стану. Форс – мажорні обставини і як наслідок неможливість виконання укладених контрактів, здійснення платежів та виконання зобов’язань перед бюджетом та позабюджетними фондами підтверджується відповідними висновками ТПП. Також заявник зазначає, що сам факт проведення антитерористичної операції не обумовлює виключне та об’єктивно єдиний фактор який вплинув на визначення подій для відповідача як форс – мажорними: відбулися також негативні наслідки, що мали суто суб’єктивний характер, підприємство постраждало під час неодноразових артилерійських обстрілів, що призвело до цілозмінних простоїв, вивільнення працівників, в зв’язку з їх відмовою продовжувати трудові відносини в умовах фактичного ведення бойових дій, знищення статкування та обладнення, блокування поставок сировини, матеріалів та частин.

Відповідач, звертає увагу суду на те, що з метою подолання таких негативних наслідків керівництвом підприємства розробляються заходи щодо відновлення діяльності підприємства та досягнення рівня минулих років, а також відкриття нових ринків збуту та затвердження нової концепції товару.

04 січня 2016 року наказом № 1 затверджені основні напрямки діяльності підприємств, згідно до яких затверджено основні напрямки діяльності Товариства на 2016 рік, та заплановані надходження грошових коштів та можливість розподілення прибутку. Але, при досягненні позитивних показників, що були заплановані на 2016 рік, додаткові витрати та понесені збитки виключають отримання чистого прибутку в розмірі достатньому для покриття всіх заборгованостей перед бюджетом.

В зв’язку з чим, ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» просило суд розстрочити виконання постанови суду від 22 лютого 2017 року строком на три роки шість місяців.

Представник позивача по справі надав заперечення на заяву ПАТ «КЗВВ», в обґрунтування якого зазначає, що підставою для звернення до суду з заявою про розстрочення виконання рішення заявник визначив ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно наведеної норми права звернення з заявою про розстрочення виконання рішення надано державному виконавцю та стороні виконавчого провадження. Таким чином, законодавець передбачив, що з наведеною заявою до суду зазначені особи можуть звернутись лише при наявності відкритого виконавчого провадження щодо виконання такого рішення суду. Виконавчий лист за рішенням суду по справі № 805/745/17-а до органів Державної виконавчої служби не направлявся та відповідно, виконавче провадження за ним не відкрито. Крім того позивач посилається на те, що відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду передбачено, що підприємства до 25 – го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Посилання відповідача на скрутне фінансове становище підприємства не є підставою для задоволення даної заяви, оскільки, діючим законодавством не встановлено жодних пільг для підприємств по сплаті цього виду зобов’язань перед бюджетом Пенсійного фонду України.

Також позивач зазначив, що пенсійним законодавством не передбачено надання відстрочок або розстрочок зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що мають надійти до бюджету Пенсійного фонду України. Оскільки зазначені кошти Пенсійного фонду використовуються на: виплату пенсій; надання соціальних пенсій; фінансування адміністративних витрат, пов’язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду України; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду України.

Позивач звертає увагу, що для своєчасної виплати у повному розмірі коштів на цілі, зазначені вище, необхідне своєчасне відшкодування підприємствами управлінню витрат, понесених на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. При цьому Пенсійний фонд своєчасно та в повному обсязі виконує свої обов’язки перед пенсіонерами, які отримали пільговий стаж на ПАТ «КЗВВ».

Позивач заперечував проти надання розстрочки виконання судового рішення строком на 42 місяці (тобто три роки шість місяців).

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд зазначає, що розстрочення (відстрочення) виконання судового рішення у судовому порядку пов’язується з об’єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення в повному обсязі. Вказані обставини, можуть мати, як суб’єктивний так і об’єктивний характер, але повинні бути єдині в своїй суті – ускладнювати виконання рішення або робити його неможливим.

Слід зазначити, що рішення суду за своєю суттю є актом органу судової влади, який наділено силою закону, що робить його обов’язковим до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами на всій території України. Іншими словами, набираючи законної сили судовий акт наділяється примусово-владним характером, що вимагає від сторін виконавчого провадження та органів державної виконавчої служби вжиття всіх необхідних заходів до його негайного, повного та належного виконання. За таких обставин надання боржнику відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення є виключною мірою оскільки може суттєво послабити його силу.

Водночас, оскільки заява про відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення розглядається за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, заявник повинен надати суду докази в підтвердження обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення суду.

З огляду на те, що підставою розстрочення виконання постанови можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють або роблять неможливим її виконання у встановлені строки, на заявника покладається обов'язок доведення того, що виконання відповідного рішення суду обов'язково буде забезпечене в об'єктивній дійсності у вказані в заяві про розстрочку строки. Тобто, заявник повинен довести суду свою платоспроможність в межах стягнення в подальшому у строки, вказані у заяві.

Як вбачається з матеріалів справи, заявником в обґрунтування заяви про відстрочення виконання судового рішення не надано доказів, які б вказували на неможливість його виконання, або підтверджували наявність обставин, які ускладнюють таке виконання.

Суд зауважує, що посилання відповідача на те, що ПАТ «КЗВВ» знаходився в епіцентрі бойових дій на території Краматорської агломерації, що відбулося заблокування банківської системи та роботи фінансових установ, на те, що територія підприємства постраждала під час артилерійських обстрілів, а також посилання на те, що для відповідача виникли форс – мажорні обставини, які підтверджується: експертним висновком Донецької ТПП № ЭИ-135 від 21 липня 2014 року, яким зафіксовано факт руйнування в результаті артобстрілу; експертним висновком Донецької ТПП № ЭИ-160 від 20 серпня 2014 року, яким зафіксовано ушкодження в результаті артобстрілу; експертним висновком Донецької ТПП № ЭИ-161 від 22 серпня 2014 року, яким зафіксовано ушкодження в результаті артобстрілу; довідкою ДСНС України від 23 листопада 2016 року № 10/2644 (реєстрація вручення артилерійських снарядів з подальшим виникненням пожеж); довідкою ГУНП в Донецькій області від 22 листопада 2016 року № 17582/301/01-2016 про відкриття виконавчого провадження за фактом потрапляння артилерійських снарядів; сертифікатом Донецької Торгово – промислової палати № 6003, не є достатнім для прийняття рішення про розстрочення виконання судової постанови.

Суд зазначає, що м. Краматорськ, на території якого здійснює господарську діяльність Публічне акціонерне товариство «Краматорський завод важкого верстатобудування» дійсно входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р. Однак суд звертає увагу, що з липня 2014 року на території м. Краматорськ не проводиться активна фаза бойових дій, банківські та інші фінансові установи не заблоковані та працюють безперебійно.

Щодо посилання відповідача на те, що підприємство постраждало внаслідок артилерійських обстрілів, суд зазначає, що зазначені обставини виникли ще у 2014 року. Відповідно доказів усунення зазначених обставин суду не надано, крім того суду не надано доказів того, що визначені відповідачем обставини будуть усунуті відповідачем та не будуть перешкоджати відповідачу виконувати зобов’язання зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Так, з наданого до суду балансу (звіту про фінансовий стан) підприємства на 31 грудня 2016 року вбачається, що на початок звітного періоду необоротні активи підприємства становили 605 597 тис. грн , на кінець звітного періоду – 546 698 тис. грн. (код рядка 1095); дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги на початок звітного періоду становила 21 907 тис. грн., на кінець звітного періоду – 19 996 тис. грн. (код рядка 1125); дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом на початок звітного періоду становила 619 тис. грн., на кінець звітного періоду – 757 тис. грн. (код рядка 1135); витрати майбутніх періодів на початок звітного періоду становили 1 тис. грн., на кінець звітного періоду відсутні (код рядка 1170); довгострокові зобов’язання і забезпечення на початок звітного періоду становить 469 523 тис. грн., на кінець звітного періоду – 464 363 тис. грн. (код рядка 1595); поточні зобов’язання і забезпечення на початок звітного періоду становить – 408 193 тис. грн., на кінець звітного періоду – 445 681 тис. грн. (код рядку 1695); баланс підприємства на початок року становить 727 194 тис. грн., на кінець звітного періоду – 662 664 тис. грн. (код рядка 1900).

Згідно звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2016 рік вбачається, що чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становить за звітний періоду 131 473 тис. грн., за аналогічний період попереднього року – 109 164 тис. грн. (код рядка 2000); собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) становить за звітний періоду 75 945 тис. грн., за аналогічний період попереднього року – 88 978 тис. грн. (код рядка 2050); фінансові результати від операційної діяльності: збиток становить за звітний період та за аналогічний період попереднього року відсутні (код рядка 2195); сукупний дохід становить за звітний періоду 96 858 тис. грн., за аналогічний період попереднього року – 127 490 тис. грн. (код рядка 2465).

Однак, з наданого до суду балансу підприємства та звіту про фінансовий стан (Звіту про сукупний дохід) не можливо встановити, чи є у підприємства можливість виконувати зобов’язання щодо сплати розстрочених сум фактичних витрат у подальшому.

Крім того, суд критично сприймає доводи заявника про відсутність коштів, достатніх для виконання судового рішення.

Так, належним доказом наявності (відсутності) коштів на рахунках підприємства є виписка по рахунку, довідка банківської (фінансової) установи про наявність коштів на відкритих рахунках, а також довідка податкового органу щодо відкритих рахунків у банківських установах та докази відсутності грошових коштів на цих рахунках, однак такі документи суду не надані.

Як було зазначено вище, розстрочення виконання має винятковий характер.

Суд не приймає доводи заявника про необхідність щомісячно здійснювати нарахування і виплату заробітної плати працівникам, розрахунку зі звільненими працівниками, здійснювати сплату єдиного соціального внеску, а також про те, що контрагенти постійно затримують розрахунки, оскільки ці обставини (зобов’язання) мають постійний, а не винятковий характер.

Також, суд вважає доцільним зазначити, що відповідно до статті 1 Положення про Пенсійний фонд України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 280 від 23 липня 2014 року Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Приписами статті 4 вищезазначеного Положення Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо: забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення надходжень від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень відповідно до законодавства; здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; обліку коштів Пенсійного фонду України, ведення статистичної та бухгалтерської звітності; надання страхувальникам та застрахованим особам інформації, визначеної законодавством.

Суд зазначає, що бюджет Пенсійного фонду України утворюється саме за рахунок страхових внесків підприємств, установ, організацій, обов’язкових страхових внесків громадян, також підприємства й організації, працівники яких мають право на пільгову пенсію, відшкодовують фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Борги підприємств з невідшкодованих Пенсійному фонду коштів зменшують поповнення бюджету Пенсійного фонду України та ставлять під загрозу своєчасне та повне отримання пенсії соціальній категорії громадян.

Крім того, відповідно до ст. 263 КАС України до суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення повинна звернутись особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження. В цієї частині відсутній вибір заявника. Заявником повинна бути особа, яка бере участь у справі та є стороною виконавчого провадження.

Підтвердженням такої точки зору є перше речення ч. 2 ст. 263 КАС України, яким встановлено, що суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Як вбачається з наведеного, законодавець відокремив осіб, що звернулись із поданням (заявою), визначив їх як державного виконавця та сторону виконавчого провадження.

З матеріалів справи не встановлено, що позивач звертався з заявою до суду про видачу виконавчого листа.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що для вирішення питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення потрібна наявність виконавчого провадження, яка підтверджується постановою державного виконання про відкриття виконавчого провадження.

Суду не надано доказів відкриття виконавчого провадження по стягненню заборгованості на виконання Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по даній справі.

Відсутність таких доказів є підставою для відмови у задоволенні заяви про надання відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» про розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 805/745/17-а.

Повний текст ухвали складено та підписано 19 квітня 2017 року.

З огляду на зазначене та керуючись ст.ст. 4-12, 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкового верстатобудування» про розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 805/745/17-а – відмовити.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 13 квітня 2017 року без участі сторін.

Повний текст ухвали складається у відповідності до ст. 160 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Голошивець І.О.