Ухвала суду № 66257271, 26.04.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1937/17

Головуючий у першій інстанції

ОСОБА_1

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Журавльова О.Г., Кравця Ю.І.

при секретарі Ліснік Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна будівельна компанія» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ТОВ «Південна будівельна компанія» про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 23.07.2007р. між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 10/33/07-Zkln, за умовами якого позичальнику було відкрито невідновлювальну кредитну лінію у розмірі 489 000 дол. США з розрахунку 13,6% річних за користування кредитом на строк до 22.07.2022р. Додатковими угодами від 23.07.2007р. та від 12.01.2009 р. сторони визначились з іншим графіком погашення кредиту.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 10/33/07-Zkln від 23.07.2007р. між банком, позичальником та ТОВ «Південна будівельна компанія» був укладений 23.07.2007р. договір поруки № 10/33-П/07-Zkln, відповідно до умов якого ТОВ «Південна будівельна компанія», як поручитель зобовязалось відповідати солідарно перед банком за своєчасно та повне конання позичальником умов зазначеного кредитного договору в солідарному порядку.

ПАТ «Кредипромбанк» звернулось 06.03.2009р. до ОСОБА_2 з вимогою достроково повернути усю заборгованість за кредитом у звязку з порушенням строків повернення кредитної заборгованості та сплати центів у строк до 05.04.2009р. включно.

Також з вимогою про дострокове повернення заборгованості, ПАТ «Кредипромбанк» звернулося до ВАТ «Південна будівельна компанія» листом від 21.05.2009р. та встановило термін дострокового погашення заборгованості до 20.06.2009р.

З копії акту прийому-передачі документації за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 27.09.2013р. ПАТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Кредитпромбанк», як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобовязаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Кредитпромбанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ ОСОБА_3» переходить (відступається) право вимагати (замість ПАТ «Кредитпромбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Оскільки ОСОБА_2, ТОВ «Південна будівельна компанія» належним чином не виконують умови кредитного договору, станом на 14.10.2014р. вони мають прострочену заборгованість в загальному розмірі 11 184790 грн. 42 коп., з яких: тіло кредиту складає 6 109123 грн. 17 коп., сума заборгованості за відсотками складає 5 075667 грн. 25 коп.

На підставі вищевикладеного позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 11 184790 грн. 42 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідачів заперечували проти задоволення позову, звернулись до суду з завами про застосування строків позовної давності.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2015 року позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ТОВ «Південна будівельна компанія» про стягнення заборгованості за кредитним договором залишений без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду ПАТ «Дельта Банк» подало апеляційну скаргу, в якої просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а також, що судом порушені норми матеріального права.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2017 року апеляційна скарга ПАТ «Дельта Банк» задоволена частково. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2015 року скасовано в частині вирішення позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «Південна будівельна компанія» про стягнення заборгованості за кредитним договором, провадження в частині позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «Південна будівельна компанія» про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п. 3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що 23.07.2007р. між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №10/33/07-Zkln, за умовами якого позичальнику було відкрито не відновлювальну кредитну лінію у розмірі 489 000 дол. США з розрахунку 13,6 % річних за користування кредитом на строк до 22.07.2022р. Додатковими угодами від 23.07.2007р. та від 12.01.2009р. сторони визначились з іншим графіком погашення кредиту.

За положеннями п. 4.2 кредитного договору у разі недотримання позичальником умов кредитного договору та/або іпотечних договорів банк має право вимагати дострокового його розірвання, повернення одержаного кредиту, сплати нарахованих процентів за користування ним, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов кредитного договору.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №10/33/07-Zkln від 23.07.2007р. між банком, позичальником та ТОВ «Південна будівельна компанія» було укладено 23.07.2007р. договір поруки №10/33-П/07-Zkln, відповідно до умов якого ТОВ «Південна будівельна компанія», як поручитель зобовязалось відповідати солідарно перед банком за своєчасно та повне конання позичальником умов зазначеного кредитного договору в солідарному порядку.

ВАТ «Кредипромбанк» звернулось 06.03.2009р. до ОСОБА_2 з вимогою достроково повернути усю заборгованість за кредитом у звязку з порушенням строків повернення кредитної заборгованості та сплати центів - у строк до 05.04.2009р. включно.

Як убачається з копії акту прийому-передачі документації за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 27.09.2013р. ПАТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Кредитпромбанк», як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобовязаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Кредитпромбанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ ОСОБА_3» переходить (відступається) право вимагати (замість ПАТ «Кредитпромбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Останній платіж було здійснено позичальником квитанцією від 31.08.2010р.

Станом на 14.10.2014р. прострочена заборгованість за кредитом складає суму 11 184 790,42 грн., з яких тіло кредиту становить 6 109 123,17 грн., сума заборгованості за відсотками 5 075 667,25 грн.

Залишаючи без задоволення позов ПАТ «Дельта Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з наступного.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається якщо інше не встановлене договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо в зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі статі 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України «Позика. Кредит. Банківський вклад», якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди - ст. 611 ЦК України.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - ст. 610 ЦК України.

Згідно статей 553, 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦПК України - згідно до положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Таким чином, банк відповідно до положень статті 1050 ЦК України та пункту 4.2 основного договору скористався правом на повернення кредиту достроково, чим змінив дату виконання основного зобовязання.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи стаття 261 ЦК України.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну - 3 роки (ст. 257 ЦК України) та спеціальну; за положеннями ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки, а у разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно положень ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачем пропущений строк позовної давності звернення до суду, оскільки у позивача право звернення до суду з позовом про стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором виникло 06.04.2009р., однак було перервано здійсненням платежу позичальником 31.08.2010р. та перебіг почався знову 01.09.2010р. відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, проте до суду з вказаним позовом банк звернувся 25.11.2014р., тобто з пропущенням строку як загальної позовної давності в три роки до позичальника, так і в півроку для поручителя відповідно до вимог ч. 4 ст. 267 ЦПК України.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги ПАТ «Дельта Банк» про те, що суд помилково прийшов до висновку про те, що банк змінив строк повернення кредиту, не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме тим, що направлення ВАТ «Кредитпромбанк» вимог до відповідачів про дострокове погашення заборгованості за кредитом є реалізацією ним свого права відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України у звязку з чим було змінено умови кредитного договору у частині строку повернення кредиту і тому саме з цього часу, відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК, України почався перебіг строку позовної давності до всієї суми заборгованості, яка існувала на той час.

Інші доводи апеляційної скарги також не приймаються до уваги, оскільки вони також спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду надано не було.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційної скарги доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в звязку з чим апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», в частині оскарження відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий ________ О.С. Комлева

Судді ________ О.Г. Журавльов

________ ОСОБА_4