Ухвала суду № 66256026, 20.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/4579/2017 Головуючий в 1-й інстанції - Гаврилова О.В.

№ 755/15218/15-ц Доповідач-Чобіток А.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Чобіток А.О.

суддів - Немировської О.В.,Соколової В.В.

при секретарі - Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року позивач пред»явив вказаний позов до відповідача та зазначав, що остання відповідно до укладеного договору без номера від 28.02.2008 року отримала кредит у розмірі 4800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення,що відповідає строку дії картки.

Посилаючись на порушення відповідачем зобов»язань за умовами укладеного договору позивач просив стягнути заборгованість, яка на 30.06.2015 року становить

11917,11 грн. і складається з 4145,28 грн. - заборгованості за кредитом,5308,25 грн. - по процентам за користування кредитом,1658,00 грн. - заборгованості по пені та комісії, 250 грн. - штрафу (фіксована частина),555,58 грн. - штрафу (процентна складова).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове,яким задовольнити позовні вимоги. Зазначає,що суд, прийшовши до висновку про пропущення позивачем строку позовної давності на пред»явлення позову, з порушенням норм матеріального та процесуального права,оскільки відсутні підстави для припинення щомісячного нарахування відсотків на суму простроченої заборгованості по кредиту,як плату за весь час фактичного користування кредитними коштами,розрахунок заборгованості здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

Вислухавши доповідь судді,пояснення представника позивача,обговоривши доводи апеляційної скарги,обставини справи,колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено,що 08.08.2008 року сторони уклали кредитний договір,за умовами якого відповідач отримала від банку грошові кошти у розмірі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3% на місяць з кінцевим строком повернення,що відповідає строку дії картки.

Пред»явивши позов в серпні 2015 року, позивач послався на невиконання позичальником належним чином умов кредитного договору,внаслідок чого утворилася заборгованість,яка станом на 30.06.2015 року складається з заборгованості за кредитом у розмірі 4145,28 грн. , з пені та комісії у розмірі 1658 грн.,заборгованості за процентами у розмірі 5308,25 грн. 250 грн. - штрафу (фіксована частина),555,58 грн. - штрафу (процентна складова).

З вказаних підстав позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 11917,11 грн. та судовий збір у розмірі 243 грн.60 коп..

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 4 ст.267 ЦК України передбачено,що наслідком спливу строку давності,про застосування якої заявлено стороною спору,є відмова у позові.

Відмовляючи у задоволенні позову,суд першої інстанції виходив з того,що позивачем пропущено строк позовної давності при зверненні до суду з цим позовом,на застосування якої наполягала відповідач. Крім того суд прийшов до висновку про безпідставність вимоги стосовно стягнення з відповідача штрафу у розмірі 555,58 грн.,оскільки в такому випадку мова йде про застосування до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного і того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов»язання.

Колегія суддів вважає такий висновок суду відповідним обставинам справи та вимогам закону,що регулює правовідносини,які виникли між сторонами і доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду.

Прийшовши до такого висновку, суд першої інстанції зазначив в рішенні,що відповідач не виконує умови кредитного договору щодо погашення заборгованості по кредиту з 24.01.2012 року, а з позовом про стягнення заборгованості по кредиту банк звернувся до суду лише 10.08.2015 року, що свідчить про пропуск позивачем строку позовної давності,про застосування якої заявила відповідач.

Не ґрунтуються на законі посилання позивача в апеляційній скарзі на відсутність підстав для застосування позовної давності,оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було,то підлягають стягненню з відповідача проценти у межах строку позовної давності,а саме:з 30.062012 року по 30.06.2015 року.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.264 України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії,що свідчить про визнання нею боргу або іншого обов»язку.

З матеріалів справи вбачається,що в межах строку позовної давності таких дій відповідачем не було вчинено.

З огляду на викладене колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим,ухваленим з додержанням норм процесуального та матеріального права,підстави до його скасування відсутні,тому відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України воно підлягає залишенню без змін,а апеляційна скарга-відхиленню.

Керуючись ст.ст.304,307,308,313-315,319 ЦПК України,колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - Судді -