Ухвала суду № 66254468, 20.04.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 320/7626/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Пономаренко Л.Е.

Провадження № 22-ц/778/1671/17 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Онищенка Е.А.

Суддів Бєлки В.Ю.

ОСОБА_2

При секретарі Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Мелітопольська міська державна нотаріальна контора, про визнання права власності, визнання недійсним заповіту та скасування свідоцтва про право на спадщину, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4,треті особи: приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Мелітопольська міська державна нотаріальна контора, про визнання права власності, визнання недійсним заповіту та скасування свідоцтва про право на спадщину.

В обґрунтування позову зазначав, що 27.06.2000 року помер його батько ОСОБА_6 За життя батько заповів належне йому майно на імя другого сина ОСОБА_4.

Як спадкоємець за законом після смерті батька він фактично вступив у право володіння спадковим майном, але не оформив своїх спадкових прав. Спадкоємцями за законом є він та його брат відповідач по справі і спадкове майно повинно бути розподілене між ними в рівних частках.

Вважає, що на момент складення заповіту батько знаходився в такому стані, коли не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними, тому заповіт повинен бути визнаний недійсним.

Враховуючи вищевикладене просив суд визнати недійсним заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5 18.06.2000 року; визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину після померлого ОСОБА_6, яке видане на імя ОСОБА_4 Мелітопольською державною нотаріальною конторою, визначивши йому частку в розмірі 1/4 частини житлового будинку, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, провул.Київський, буд.8 після померлого ОСОБА_6; визнати його таким, що прийняв спадщину після ОСОБА_6, який помер 27.06.2000 року; визнати за ним право власності на ? частину житлового будинку, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, провул. Київський, буд.8 після померлого ОСОБА_6

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 лютого 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підляшає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є синами ОСОБА_6.

18 червня .2000 ОСОБА_6 було складено заповіт про те, що він заповідає все належне йому майно ОСОБА_4. Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5Г, реєстр №2304. Як зазначено в заповіті, у звязку з тим, що ОСОБА_6 особисто не може розписатись через хворобу, у його присутності заповіт підписано ОСОБА_7

27 червня 2000 року ОСОБА_6 помер.

14 січня 2005 року ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлого ОСОБА_6. Спадкове майно складається з ? частини житлового будинку №8 по провулку Київський в м. Мелітополі.

Згідно спадкової справи, копія якої міститься в матеріалах справи, ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини за законом не звертався.

Позивач посилається на те, що є незрозумілим, чому заповіт підписано не особисто ОСОБА_6, а іншою особою. Наполягає, що це викликає в нього сумніви у дійсному волевиявленні батька.

Можливість підписання заповіту іншою особою було передбачено ст.. 543 ЦК (1963р), пунктами 13, 82 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що діяла на момент складання заповіту. В оскаржуваному заповіті зроблена примітка, що заповіт підписано іншою осою через хворобу ОСОБА_6 і за його проханням.

Допитані по справі свідки, а також самі сторони не заперечували, що після перенесеного інсульту ОСОБА_6 мав обмеження в рухах, у звязку з чим не міг самостійно писати або ставити підпис.

За запитами суду отримані відповіді з медичних закладів, згідно яких ОСОБА_6 не знаходився на диспансерному обліку у Мелітопольському наркологічному диспансері (психіатричне відділення), ОСОБА_6 був оглянутий лікарем на дому 27.06.2000, йому було встановлено діагноз «карцинома стравоходу», від якого хворий помер того ж дня, в Мелітопольському онкологічному диспансері лікування не отримував, інша медична документація відсутня через закінчення термінів її зберігання.

За клопотанням позивача по справі було призначено посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої було поставлено питання: чи міг ОСОБА_6 в момент складення 18.06.2000 заповіту, посвідченого та зареєстрованого в реєстрі за №2304 приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5 правильно сприймати значення своїх дій та чи міг керувати ними; чи знаходився ОСОБА_6 в момент складення заповіту 18.06.2000 під впливом наркотичних та психотропних речовин.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №496 через суперечливість показань учасників справи та відсутність медичної документації, відповісти на поставлені питання неможливо.

Отже, будь-яких доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_6 не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними в момент підписання заповіту, судом не отримано.

Навпаки, дії ОСОБА_6 з моменту, коли він дізнався про наявність у нього смертельного захворювання є послідовними та логічними. В родинах українців непоодинокі випадки, коли батьки залишають будинок тому з дітей, хто їх доглядає. В даному випадку встановлено, що хоча батько та сини мешкали на території одного подвіря, однак ОСОБА_3 з батьком багато років не спілкувався, не допомагав та не доглядав його, а ОСОБА_4 мешкав з батьком однією родиною, доглядав його.

З огляду наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Обставини, ні які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідження та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

Отже доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції , обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 лютого 2017 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: