Ухвала суду № 66251737, 27.02.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/20880/16-ц

4-с/760/26/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі головуючого суді Коробенка С.В.

при секретарі Семененко А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Херсонській обл. Івансенко Марини Вадимівни, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В:

У грудня 2016 року Скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Іванченко М. В., в якій просив визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Іванченко М. В. по виконавчому провадженні при винесенні повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документу без прийняття до виконання від 15 листопада 2016 року та скасувати вказане повідомлення.

Скаргу ПАТ «Родовід Банк» мотивовано тим, що 15 грудня 2014 року Солом'янським районним судом м. Києва було ухвалено рішення на користь ПАТ «Родовід Банк» у справі за його позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на підставі якого 24 лютого 2015 ПАТ «Родовід Банк» було отримано виконавчий лист щодо стягнення заборгованості.

09 листопада 2016 року ПАТ «Родовід Банк» звернувся до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області з заявою про відкриття виконавчого провадження.

21 листопада 2016 року Скаржник отримав повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання від 15 листопад 2016 року, яке винесене головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Іванченко М. В.

Підставою для винесення такого повідомлення було те, що виконавчий документ на виконання надійшов без квитанції про сплату авансового внеску.

Скаржник не погоджується з таким рішенням державного виконавця, мотивуючи свою незгоду тим, що відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» від сплати авансового внеску звільняються державні органи, а ПАТ «Родовід Банк» в розмірі 99,99 відсотків належить Державі України в особі Міністерства фінансів України, який є центральним органом виконавчої влади, і здійснюючи право власника, формує його органи управління в повному складі із представників Держави. Крім того, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 22 ГК України скаржник належить до суб'єктів господарювання державного сектора економіки, вважає, що він є звільненим від сплати авансового внеску, а тому просить задовольнити скаргу.

Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Іванченко М. В. направлено на адресу суду заперечення, в яких вона зазначила, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань ПАТ «Родовід Банк» за організаційно-правовою формою є публічним акціонерним товариством, тобто не є державним органом, а відтак не звільнений від сплати авансового внеску за рішенням про стягнення на користь Банк заборгованості за кредитним договором.

Скаржник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Поряд з цим до суду неодноразово надходили клопотання представника Банку про розгляд справи за його відсутності.

Державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Іванченко М. В. та заінтересована особа в судове засідання також не з'явилися, про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

З урахуванням положень ЦПК України, а також з огляду на те, що представник скаржника подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які не з'явились.

Дослідивши скаргу з доданими до неї матеріалами, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що 24 лютого 2015 року Солом'янським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист від 15 грудня 2014 року у справі №760/25734/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_6 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В листопаді 2016 року Стягувач звернувся до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області з заявою про відкриття виконавчого провадження № 13-11-б.б/5728 від 09 листопада 2016 року щодо стягнення заборгованості з боржника - Заінтересованої особи, в якій зокрема зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» Стягувач звільнений від сплати авансового платежу, як орган державної влади.

Пунктом 8 частини 4 статті 4 вказаного вище Закону визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема: стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.

15 листопад 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Іванченко М. В. за результатами розгляду заяви стягувача - ПАТ «Родовід Банк» складено Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) у зв'язку з тим, що стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Від сплати авансового внеску, серед інших, звільняються державні органи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

З відкритих даних Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, роздруківка з якого в тому числі долучена державним виконавцем до письмових заперечень на скаргу, встановлено, що АТ «Родовід Банк» є юридичною особою, яка за організаційно-правовою формою є Публічним акціонерним товариством, акціонерами якого згідно реєстру є 135 акціонерів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ПАТ «Родовід Банк» не звільняється від сплати авансового внеску, оскільки не є державним органом, а є юридичною особою, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків (ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність»), і той факт, що 99,9% ПАТ «Родовід Банк» належить Державі Україна, не змінює цієї обставини.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки, встановлені у судовому засіданні обставини та відповідні їм докази не підтверджують того факту, що ПАТ «Родовід Банк» є державним органом, якого в силу спеціального Закону звільнено від сплати авансового внеску при подачі заяви про примусове виконання рішення суду.

Таким чином, повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) від 15 листопада 2016 року винесена державним виконавцем у відповідності та в межах повноважень наданих йому Законом України «Про виконавче провадження».

Жодних доказів, які б спростовували висновки суду матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене вище, на підставі ст. 124 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 4, 26, 74 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208-210, 383, 386, 387 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: