Ухвала суду № 66249468, 26.04.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/2645/16-ц Головуючий у І інстанції Рудюк О. Д.Провадження № 22-ц/780/1468/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 26.04.2017

УХВАЛА

Іменем України

26 квітня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Мережко М.В.,

суддів: Данілова О.М., Суханової Є.М.,

секретар: Воробей В.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 06 грудня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

У липні 2016 року ПАТ КБ «Правекс-Банк» звернулося в суд із позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом за кредитним договором у розмірі 119 938,14 грн.

В обґрунтування своїх вимог зазначало, що 29 жовтня 2008 року між АКБ ««Правекс-Банк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк» укладено кредитний договір №431-004/08Ф, відповідно до умов якого кредитор зобовязався надати позичальнику на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання кредит в розмірі 114 840,00 грн. у розмірі та на умовах, визначених договором, а позичальник зобовязався прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути (погасити ) кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії, неустойки та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені договором.

З метою забезпечення виконання зобовязань 31 жовтня 2008 року між АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки №431-004/08Ф. 29 жовтня 2008 року між АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки №431-004/08Ф.

Станом на 03 червня 2016 року, у звязку із неналежним виконанням ОСОБА_2 зобовязань за кредитним договором існує заборгованість у розмірі 119 938,14 грн.

На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість у розмірі 119 938,14 грн., яка складається з: суми кредиту 75 728,17 грн.; відсотків 1 720,45 грн.; пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків 42 489,52 грн.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 06 грудня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користьПАТ КБ «Правекс-банк» заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом за кредитним договором у розмірі 119 938,14 грн. Та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення Вишгородського районного суду Київської області від 06 грудня 2016 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позов задовольнити частково, стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користьПАТ КБ «Правекс-банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 48435,36 грн.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 29 жовтня 2008 року між ПАТ КБ «Правекс-банк» та ОСОБА_2 укладено договір про відкриття кредитної лінії №431-004/08Ф, згідно з умовами якого, банк надає позичальнику кредитну лінію в національній валюті для споживчих цілей, в розмірі 114 840,00 грн., зі сплатою 24,99% річних, строком до 29 жовтня 2018 року (а.с. 6-11).

31 жовтня 2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Правекс-банк» укладено договір іпотеки №431-004/08Ф, в якому вказано, що іпотекодавець для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобовязань перед іпотекодержателем за договором №431-004/08Ф про відкриття кредитної лінії від 29 жовтня 2008 року та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості, передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно - квартиру за адресою: Київська облась, Вишгородський район, селище міського типу Димер, АДРЕСА_1 (а.с. 13-16).

05 січня 2009 року між ПАТ КБ «Правекс-банк» та ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін та доповнень до договору про відкриття кредитної лінії №431-004/08Ф від 29 жовтня 2008 року, відповідно до якого, пункт 1.2. договору про відкриття кредитної лінії викладено в наступній редакції: 1.2. кредит надається позичальнику строком з 29 жовтня 2008 року до 11 листопада 2008 року зі сплатою 24,99% річних, з 11 листопада 2008 року до 05 січня 2009 року зі сплатою 27,99% річних, з 05 січня 2009 року до 29 жовтня 2018 зі сплатою 24,99% річних (а.с. 12).

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

ПАТ КБ «Правекс-банк» виконало умови кредитного договору, надавши відповідачеві кошти у сумі 114 840,00 грн.

29 жовтня 2008 року між ПАТ КБ «Правекс-банк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки№431-004/08Ф, в якому зазначено, що поручитель у порядку та на умовах, передбачених даним договором, зобовязується нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором за виконання в повному обсязі зобовязань ОСОБА_2, за договором про відкриття кредитної лінії №431-004/08Ф від 29 жовтня 2008 року та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом у строк до 29 жовтня 2018 року у розмірі 114 840,00 грн. та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбаченого умовами кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості (а.с. 17).

Внаслідок невиконання ОСОБА_2 своїх зобовязань за кредитним договором належним чином, у відповідача станом на 03 червня 2016 року виникла заборгованість у розмірі 119 938,14 грн., яка складається з: суми кредиту 75 728,17 грн.; суми відсотків 1 720,45 грн.; суми пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків 42 489,52 грн., що підтверджується відповідним розрахунокм заборгованості (а.с. 4-5).

Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п.9.1.кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту або погашення чергової частини кредиту згідно графіку зменшення ліміту кредитування та/або внесення відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної відсоткової ставки, вказаної в п.1..2.даного договору, від суми заборгованості за весь період прострочення.

Пунктом 9.11. кредитного договору визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником умов даного договору позичальник несе відповідальність незалежно від його вини.

Як визначено у ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,

Статтею 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність задоволення позову про стягнення заборгованості.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного визначення суми заборгованості, що підлягає стягненню, оцінюються колегією суддів критично, оскільки не підтверджуються наявними у справі доказами.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування рішення.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в порядку ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає ,що рішення суду є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 06 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий М.В. Мережко

Судді О.М. Данілов

ОСОБА_4