Ухвала суду № 66248663, 25.04.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/2704/16-ц Головуючий у 1-й інст. Слюсарчук Н. Ф.

Категорія 19 Доповідач Талько О. Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Талько О.Б.,

суддів: Товянської О.В., Гансецької І.А.,

за участю секретаря Кравчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 22 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій Діжитал», третя особа ОСОБА_2, про стягнення боргу, за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій Діжитал» до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 27 листопада 2014 року уклав із ТОВ «Обрій Діжитал» договір про надання безвідсоткової матеріальної допомоги, за умовами якого передав товариству 1041300 грн., строком до 31 жовтня 2015 року.

Вказує, що відповідач належним чином не виконав зобовязання за договором та повернув лише 147200 грн., а решту коштів відмовляється сплачувати.

З огляду на вищезазначене, ОСОБА_1, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з ТОВ «Обрій Діжитал» 894100 грн. боргу за даним договором, три відсотки річних у розмірі 33877 грн. 70 коп., а також 137789 грн. 20 коп. інфляційних нарахувань.

Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив визнати недійсним договір про надання безвідсоткової матеріальної допомоги від 27 листопада 2014 року, а також додаткову угоду до цього договору, укладену 1 червня 2015 року.

З метою забезпечення первісного позову ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 19 лютого 2016 року накладено арешт на нерухоме майно, а саме частину майнового комплексу, що знаходиться в м. Житомирі по вул. Хлібній, №27, яка належить ТОВ «Обрій Діжитал».

У березні 2017 року ОСОБА_2, залучений до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову з тих підстав, що нерухоме майно, на яке накладено арешт, перебуває в іпотеці. На даний час він є іпотекодержателем, однак позбавлений можливості реалізувати право на звернення стягнення на іпотечне майно.

Окрім того, вказував, що при вирішенні питання щодо забезпечення позову, суд не врахував ту обставину, що дане нерухоме майно не зареєстроване як єдиний майновий комплекс.

Також застосований судом вид забезпечення позову не є співмірним із позовними вимогами, адже вартість нерухомого майна визначена у договорі іпотеки та становить 16036000 грн.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 22 березня 2017 року заяву ОСОБА_2 задоволено.

Скасовані заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 19 лютого 2016 року у вигляді накладеного арешту на частину майнового комплексу, розташованого в м. Житомирі по вул. Хлібній, №27, який належить на праві приватної власності ТОВ «Обрій Діжитал».

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви.

Зокрема, зазначає, що в силу вимог ч.4 ст. 154 ЦПК України ОСОБА_2 не наділений правом звертатись до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, оскільки він не є особою, щодо якої вжито такі заходи. Будучи іпотекодержателем, він вправі звернутись до суду з позовом про зняття арешту з даного майна відповідно до вимог ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження».

Окрім того, накладення арешту на вказане майно не призводить до порушення прав ОСОБА_2 , оскільки він є директором та єдиним засновником ТОВ «Обрій Діжитал» й не має наміру звертати стягнення на предмет іпотеки.

Вжиті судом заходи забезпечення позову також не порушують права відповідача, оскільки не перешкоджають здійсненню господарської діяльності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу.

На думку ОСОБА_2 та представника відповідача, апеляційна скарга є необгрунтованою.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які зявились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

За правилами ч.3 ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Матеріали справи свідчать, що 28 травня 2013 року між ПАТ «Полтава-Банк» та ТОВ «Обрій Діжитал» укладений кредитний договір №4141. З метою забезпечення виконання кредитних зобовязань 24 жовтня 2013 року товариство передало в іпотеку банку частину майнового комплексу, загальною площею 9208,80 кв.м., розташованого в м. Житомирі по вул. Хлібній, №27.

Дане обтяження зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 жовтня 2013 року.

24 грудня 2015 року між ПАТ «Полтава-Банк» та ОСОБА_2 укладений договір поруки, відповідно до якого останній взяв на себе зобовязання відповідати перед кредитором за належне виконання ТОВ «Обрій Діжитал» обовязків за кредитним договором.

У звязку з тим, що поручитель повністю виконав зобовязання боржника за даним кредитним договором, 28 лютого 2017 року між ним та ПАТ «Полтава-Банк» укладений договір про внесення змін до іпотечного договору від 24 жовтня 2013 року, за умовами якого ОСОБА_2 набув прав іпотекодержателя. У звязку з цим до Державного реєстру речових прав внесені відповідні зміни.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобовязання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до розяснень, які містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд ( суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, іпотекодержатель, маючи переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, вправі ставити питання про скасування арешту, накладеного після реєстрації іпотеки.

За таких обставин, суд прийшов до обгрунтованого висновку про задоволення заяви та скасування заходів забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що в даному випадку права іпотекодержателя можуть бути відновлені шляхом предявлення позову про та зняття арешту з іпотечного майна відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження», не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки такий спосіб захисту порушеного права можливий лише у разі накладення арешту на нерухоме майно державним виконавцем на стадії виконавчого провадження.

З огляду на вищезазначене, підстави для скасування ухвали відсутні.

Керуючись ст. ст. 209,303,307,312, 313-315,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити .

Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 22 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуюча Судді