Ухвала суду № 66244166, 28.04.2017, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 500/3785/15-к

Провадження № 1-кп/500/35/17

У К Р А Ї Н А

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

28 квітня 2017 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі колегії суддів: головуючого судді Волкова Ю.Р.,

суддів Пепеляшкова С.М., Баннікова Н.В.,

за участю секретаря Кріпакової К.Т.,

учасники кримінального провадження:

прокурор Івахів М.В.,

обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисники - адвокати ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_6 клопотання про продовження строків дії запобіжних заходів обраних відносно обвинувачених у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 2, 187 ч. 3, 187 ч. 4, 186 ч. 2, 185 ч. 5, 309 ч. 1 КК України, ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 187 ч. 3, 187 ч. 4, 185 ч. 5 КК України, ОСОБА_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2, 187 ч. 4, 187 ч. 3, 185 ч. 5 КК України, ОСОБА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 187 ч. 4, 187 ч. 3, 185 ч. 5, 185 ч. 3 КК України, ОСОБА_5, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09 березня 2017 року продовжено строк дії запобіжного заходу, обраного щодо обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до 06 травня 2017 року. Після чого 12.04.2017 р. обвинувачений ОСОБА_2 був звільнений з-під варти у зв'язку із внесенням застави, розмір якої був визначений ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.03.2015 р.

Прокурором надані суду клопотання про продовження строку дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України строком на шістдесят днів, так як ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зникли, посилаючись на те, що обвинувачені обвинувачуються в тому числі у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, тому вони можуть чинити тиск на потерпілих та свідків, переховуватися від суду та іншим чином перешкоджати судовому розгляду.

Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_3 та їх захисник адвокат ОСОБА_9, обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_7, обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_8, заперечують проти продовження дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та просять змінити його на більш мякий у вигляді домашнього арешту. Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник адвокат ОСОБА_6 не заперечували проти продовження строку дії покладених на ОСОБА_2 обов'язків.

Суд, розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думки учасників судового провадження, які прибули в судове засідання, дійшов висновку, що обрані обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, а також строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно продовжити.

При цьому суд виходить з наступного.

На теперішній час судовий розгляд в даному кримінальному провадженні не закінчений з обєктивних причин: значний обсяг доказів наявних в матеріалах кримінального провадження наданих прокурором для дослідження в судовому засіданні, крім того в судовому засіданні ще недопитані свідки.

Всі обвинувачені обвинувачуються в скоєнні тяжких та особливо тяжких злочинів в незначний строк після звільнення з місць позбавлення волі, а ОСОБА_3 в період іспитового строку, що на думку суду свідчить про те, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених більш мяких запобіжних заходів ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд також враховує засаду верховенства права, закріплену у ст. 8 КПК, та практику Європейського суду з прав людини (далі Суд), яка у відповідності до вимог ч. 2 зазначеної статті підлягає обовязковому застосуванню під час кримінального провадження. Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Європейського суду з прав людини зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

У звязку з викладеним, враховуючи норми національного та міжнародного права, а також те, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжних заходів відносно ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у вигляді тримання під вартою, не зникли, оскільки є підстави вважати, що обвинувачені можуть переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить те, що обвинувачені обвинувачуються у вчиненні декількох особливо тяжких злочинів проти власності, пов'язаних із застосуванням насильства, маючи не зняті і не погашені судимості за вчинення умисних злочинів, в тому числі також проти власності, та можуть впливати на недопитаних свідків.

Враховуючи вищевикладені обставини кримінального провадження, суд дійшов висновку про наявність чітких ознак того, що справжній інтерес суспільства у забезпеченні законності та інтересів правосуддя, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на свободу.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених під час розгляду справи, суд продовжує обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 26 червня 2017 року, а також строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на ОСОБА_2 на два місяці, тобто до 28 червня 2017 року

Керуючись ст. 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Рашкова М.З. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на ОСОБА_2, задовольнити.

В задоволенні клопотань обвинувачених та їх захисників щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Продовжити строк дії запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою в Ізмаїльській установі виконання покарань № 22 до 26 червня 2017 року.

Продовжити строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.03.2015 р., до 28 червня 2017 року.

Ухвала припиняє свою дію в частині продовження строку тримання під вартою 26 червня 2017 року.

Копію ухвали направити до Ізмаїльської установи виконання покарань № 22 для виконання, прокурору Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_10, обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх захисникам до відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя

Суддя

Суддя