Ухвала суду № 66240866, 27.04.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/177/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія - 115 (93, 94) Доповідач у суді ІІ-ї інстанції ОСОБА_2 В. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2017 Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Кабанової В.В.,

суддів: Осєтров В.І., Широкоряд Р.В.

при секретарі Пилипенко К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфренції в м. Кропивницький апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.04.2017 року, якою стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та області, громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні 2 неповнолітніх дітей, пенсіонера, інваліда 3 групи, маючого середню освіту, проживаючого та зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3 не маючого судимостей

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 296, ч.2 ст. 15, п.1,7,12, ч.2 ст. 115 КК України продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме з 15 год. 10 хв. 18.04.2017 року по15 год. 10 хв. 16.06.2017 року

інші учасники судового розгляду:

прокурор Вдовіченко М.М..

захисник адвокат ОСОБА_3,

підозрюваний ОСОБА_4,

слідчий - Фільштейн І.В.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 18.04.2017 року задоволене клопотання слідчого та продовжено підозрюваному ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, за фактом вчинення замаху на умисне вбивство двох осіб, вчинених з хуліганських мотивів за попередньою змовою групою осіб та хуліганських дій збоку ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4

Мотивуючи зазначену ухвалу слідчий суддя зазначив, що Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4, оскільки органом досудового розслідування необхідно виконати ряд слідчих дій для повного та всебічного зясування всіх обставин кримінального провадження. Також слідчий суддя погоджується з доводами, які викладені слідчим в клопотанні про існування ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, та неможливості їх запобігання шляхом застосування більш мякого запобіжного заходу.

В апеляційній скарзі захисник адвокат ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити частково та обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням відповідних обовязків.

Вважає, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та такою, що не відповідає обєктивним обставинам справи. Слідчим суддею лише формально зроблено висновки про обґрунтованість заявленого клопотання стороною обвинувачення і абсолютно не вмотивовано висновок про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри.

Фактично, при зясуванні обґрунтованості підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_4 діянь і перевірці правильності кваліфікації органом досудового розслідування його дій, слідчий суддя лише послався на висновки попередніх ухвал судових органів і не брав до уваги обєктивні дані, які вже встановлені органом досудового розслідування. Слідчий суддя навіть відмовив в дослідженні доказу на який в обґрунтування свого клопотання посилається слідчий і долучив його до клопотання. Фактично слідчий суддя не дослідив всіх матеріалів клопотання і зробив свої висновки виключно на попередніх рішеннях слідчих суддів, що не є припустимим.

Також вказує, що слідчим всупереч вимогам ч.3 ст. 199 КПК України, не наведено жодних обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або зявились нові ризики, які виправдовують тримання під вартою. однак, яким чином перебування під вартою ОСОБА_4 може зашкодити отриманню результатів експертиз чи яким чином він може впливати на подальший хід досудового розслідування, з посиланням на конкретні докази цього та надання їх для дослідження, ані слідчий, ані прокурор не пояснили і доказів цього не надали.

Також слідчий суддя необґрунтовано відкинув ту обставину, що ОСОБА_4 має хронічні захворювання, є інвалідом 3-ї групи і має проходити певний курс лікування та реабілітації, які в умовах слідчого ізолятора провести не виявляється можливим (повідомлення ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» від 07.04.2017 року № 12/1416). Фактично слідчим суддею обмежено право ОСОБА_4 на отримання ним належної медичної допомоги, яку в умовах ізолятора держава не має можливості надати. Це і є грубим порушенням конституційних прав громадянина України ОСОБА_4 та порушенням прав людини гарантованих міжнародними правовими актами.

Заслухавши доповідача; прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги в повному обсязі; захисника адвоката ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, які просили ухвалу районного суду скасувати та постановити нову ухвалу, дослідивши матеріали клопотання, які були надані районним судом, заслухавши пояснення слідчого в кримінальному провадженні, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню підлягає з наступних підстав.

Постанова судді про застосування запобіжного заходу або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. ст.177, 178,183 КПК України.

Продовжуючи ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою слідчий суддя повинен був в повній мірі дотриматися вимог норм міжнародного права та кримінального процесуального закону.

Колегія суддів не заперечує, що по даному кримінальному провадженні маються докази, що вказують на причетність до вчинення злочину саме цієї особи, однак підозрою яка була предявлена ОСОБА_4 зазначено загальну причетність останнього до вчинення інкримінованих правопорушень.

Не зважаючи на прийняті рішення щодо обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного вперше, яка була залишена апеляційним судом без зміни, під час розгляду клопотання щодо продовження строку тримання від вартою слідчий суддя зобовязаний встановити обґрунтованість підозри, а також проаналізувати наявність конкретних ризиків які обумовлюють продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому відповідні ризики повинні бути належним чином доведені, викладені в матеріалах кримінального провадження та свідчіть про необхідність в обранні саме цього запобіжного заходу.

Чинним законодавством в якості доречних та достатніх ризиків які необхідні для утримання особи під вартою визначені ризики: можливої втечі; порушення громадського порядку; перешкоди встановлення істини в справі та можливості скоєння аналогічного злочину.

При винесенні рішення про обрання запобіжного заходу суд повинен керувався ч.3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п.60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоев проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави або ризику, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п.4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» ).

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи положення ч.4 ст.194 КПК України, колегія суддів визнає, що матеріали клопотання хоча і містять дані, які вказують на наявність підозри, однак слідчим та прокурором не доведено наявність обґрунтованих підстав наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також недоцільності застосування до підозрюваного більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що стороною обвинувачення не надано доказів, достатніх, щоб переконати суд у необхідності продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід саме у виді тримання під вартою.

Аналізуючи матеріали клопотання та кримінального провадження які в судовому засіданні підтвердив слідчий Фільштейн І.В., за час перебування під вартою ОСОБА_4 жодного разу не був допитаний, будь - яких інших слідчих дій з ним не проводилось. Потерпілим по справі ніхто не визнаний, жодна обставина яка б мала свідчити щодо можливого перешкоджання підозрюваним досудовому розслідуванню, втечі, можливого впливу на свідків та скоєння нового або аналогічного правопорушення не доведена.

Окрім того як пояснив під час судового засідання слідчий Фільштейн І.В. розмежувати в будь якій мірі дії осіб причетних до інкримінованих злочинів на теперішній час не можливо, як і встановити ступінь та участь кожного з них окремо. Місцезнаходження зброї на час розгляду апеляційної скарги не відомо, та як підозрюваний так і сторона якій спричинені тілесні ушкодження від дачі показів відмовляються на підставі ст.63 Конституції України.

Разом з тим колегією суддів встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, на утриманні має двох неповнолітніх дітей; за місцем проживання характеризується позитивно, страждає на двобічний гонартроз ІІІ ст., двобічний деформуючий артроз обох гомілково ступеневих суглобів ІІ-ІІІ ст.., контрактура обох колінних суглобів, стійкий больовий синдром, порушення функцій суглобів ІІ-ІІІ ст. в звязку з чим являється інвалідом ІІІ групи; негативних відомостей з приводу її репутації суду не представлено.

За вказаних обставин, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги захисника з приводу того, що до підозрюваного слід застосувати більш мякий запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Із врахуванням вищевикладеного, особи підозрюваного, того, що в матеріалах клопотання відсутні будь-які докази того, що на теперішній час існують підтверджені відповідними доказами ризики, передбачені ст. 177 КПК України чи заявлений ризик не зменшився або зявилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, колегія суддів дійшла до переконливого висновку, що на час досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_4 можливо не продовжувати запобіжний захід у виді тримання під вартою та застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування з покладенням на підозрюваного певних обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 376, 177, 178, 183, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4- задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.04.2017 року стосовно ОСОБА_4 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 строком на 51 день, в межах строку досудового слідства, тобто з 27.04.2017 року до 16.06.2017 року.

На підозрюваного ОСОБА_4 покласти наступні обов'язки:

- заборонити залишати місце постійного проживання цілодобово,

- в разі необхідності за дозволом слідчого або прокурора відвідувати медичні установи для проходження лікування та обстеження;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів, які проводять досудове розслідування паспорт громадянина України імя ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 КПК України підозрюваного ОСОБА_4 негайно доставити до місця проживання і звільнити з-під варти.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4, організацію її виконання покласти на процесуального прокурора Вдовиченко М.М. та слідчого Фільштейна І.В.

Розяснити підозрюваному ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього вище наведених обовязків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати. Крім того працівники поліції з метою контролю за його поведінкою мають право зявлятися в житло за адресою: Одеської області, Овідіопольський район, с.Молодіжне, вул..Зелена,40, вимагати від нього надати усні чи письмові пояснення з питань, повязаних з виконанням покладених на нього зобовязань.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

В.В. ОСОБА_9 ОСОБА_10 Широкоряд