Ухвала суду № 66240839, 24.04.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ 22-ц/781/427/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Суровицька Л. В.

УХВАЛА

Іменем України

24.04.2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючої судді Суровицької Л.В.,

суддів Кіселика С.А., Чельник О.І.

секретар Бодопрост М.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про визнання договорів оренди землі недійсними.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 звернулись до суду з позовами кожен окремо до Фермерського господарства «Лан» про визнання договорів оренди землі недійсними.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2016 року позови обєднані в одне провадження (т.2, а.с.149-150).

В обгрунтування позовних вимог, позивачі зазначали, що вони є власниками земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Бандурівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області. 06 травня 2015 року ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_10 та ОСОБА_9, а 08 квітня 2015 року ОСОБА_7, ОСОБА_6 ОСОБА_8 уклали з ФГ «Лан» договори оренди вказаних земельних діянок строком на сім років.

Проте, така істотна умова договору оренди землі, як орендна плата, в договорах вказана з грубим порушенням прав позивачів, а саме права на одержання плати за оренду землі в розмірах, які вказані в договорі, не менше 7 % від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки є незрозумілим як саме було обраховано розмір орендної плати, який відповідно до договору оренди становить 4512 грн. в рік або в натуральній формі за згодою сторін. У договорах не передбачено чи оплата в натуральній формі буде здійснюватися саме в тих розмірах, які зазначені в договорі, чи в розмірах еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати; за умовами договорів неможливо встановити вартість ритуальних послуг і порядок їх надання.

Просили визнати недійсними договори оренди землі укладені між ними та ФГ «Лан» 06 травня 2015 року та 08 квітня 2015 року.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27 грудня 2016 року в задоволенні позову відмовлено (т.2, а.с.183-189).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, яка діє в інтересах позивачів, просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Зазначає, зокрема, що така істотна умова договорів оренди землі як орендна плата, вказана з грубим порушенням прав позивачів, оскільки не зрозуміло, як саме буде обраховано розмір орендної плати, який відповідно до договору оренди становить 4512 грн., чи дійсно 4512 грн. складають не менше 7 % від розміру нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, оскільки відповідно до даних з офіційного сайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, нормативно-грошова оцінки земельних ділянок по Кіровоградській області станом на 01 січня 2015 року складає 26747,09 грн., що є більше, ніж нормативно-грошова оцінка від якої вираховували розмір орендної плати у розмірі не менше 7 % від розміру нормативно-грошової оцінки земельної ділянки В договорі не зазначено чи оплата в натуральній формі буде здійснюватися саме в тих розмірах, які зазначені в договорі, чи в розмірах еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати (т.2, а.с.209-216).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивачів підтримала доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача, який належним чином повідомлений про час а місце розгляду справи, в судове засідання втретє не прибув.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України його неявка не перешкоджає розглядові справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що на підставі державних актів на право власності на землю ОСОБА_4 належить земельна ділянка 2,48 га, ОСОБА_7 2,46 га, ОСОБА_6 2,47 га, ОСОБА_10 28452 га, ОСОБА_5 -2,44 га, ОСОБА_8 2,49 га , ОСОБА_9 2,48 га. Також на підставі свідоцтв про право на спадщину ОСОБА_10 належить земельна ділянка площею 2,2424 га, ОСОБА_3 земельні ділянки площею 3,1498 га,2,4820 га, та 2,4821 га. Всі земельні ділянки розташовані на території Бандурівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області. Їх цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

08 квітня 2015 року та 06 травня 2015 року між позивачами та ФГ «Лан» укладені на однакових умовах договори оренди земельних ділянок.

За змістом ч.2ст.792 ЦК Українивідносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Уст.15 Закону України «Про оренду землі»визначені істотні умови договору оренди землі .Згідно з пунктом 3 частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною другою зазначеної статті встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону(ч.2 ст.15 Закону).

Орендна плата відповідно достатті 21 Закону України «Про оренду землі»- це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до частини першоїстатті 632 ЦК Україниціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Як на підставу визнання недійсними договорів оренди позивачі посилались на те, що умови договору оренди землі щодо розміру орендної плати порушують їх права, оскільки не зрозуміло як обраховується розмір орендної плати, який визначено у розмірі 4512 грн. на рік, чи дійсно складає не менше 7 % від розміру нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, чи оплата в натуральній формі буде здійснюватись саме в тих розмірах, які зазначені в договорі, не визначено вартість ритуальних послуг і порядок їх надання.

Проте вказані доводи є безпідставними, такими, що спростовуються умовами договорів оренди.

Так, відповідно до пункту 5 спірних договорів оренди землі орендна плата складає не менше 7 % від розміру нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що становить 4512 грн. в рік або в натуральній формі за згодою сторін: пшениця 750 кг, ячмінь 750 кг, кукурудза - 300 кг, соняшник 150 кг, риба 1- кг, цукор 50 кг, а також безкоштовна оранка присадибних ділянок та ритуальні послуги у випадку поховання. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Пунктом 6 договорів передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнту індексації нормативно-грошової оцінки земель, який встановлюється Державною службою статистики України на поточний рік.

Передача сільськогосподарської продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Згідно пункту 24 договорів зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Відповідно до наданих ФГ «Лан» довідок, позивачі отримували орендну плату в натуральній формі оплати за 2015,2016 роки (а.с.157,158,159), а саме за 2015 рік в розмірі 6734 грн., у 2016 році - 6817 грн. У випадку поховання отримують грошову допомогу у розмірі 1000 грн., а також для здійснення ритуальних послуг автомобіль (а.с.160).

Позивачами не заперечується отримання вказаної орендної плати.

Відповідно до ч. 1ст. 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання його стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексусаме в момент вчинення правочину. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3ст.203 ЦК України).

У п.7постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»зазначено, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачами та відповідачем при укладенні договорів оренди землі погоджено істотну умову - орендну плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Судом встановлено, що орендна плата виплачувалась відповідачем за 2015 та 2016 роки у натуральній формі і отримана позивачами.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання вимог закону в момент вчинення правочину. А порушення умов договору або невиконання умов договору щодо виплати орендної плати в розмірі, передбаченому договором,може бути підставою для його розірвання договору, а не визнання його недійсним (стаття 651 ЦК України).

Труднощі щодо розуміння, тлумачення умов договору стороною або сторонами договору, також не є правовою підставою для визнання договору недійсним.

Відповідно до п.24 договорів оренди землі та ст.651 ЦК України за взаємною згодою сторін умови договору можуть бути змінені у письмовій формі.

Безпідставними є також доводи про недійсність договорів оренди з тих підстав, що в них не визначено вартість ритуальних послуг і порядок їх надання.

Судом встановлено і підтверджується умовами спірних договорів оренди землі, що сторони врегулювали в договорі свої відносини на власний розсуд, як це передбачено статтею 6 ЦК України, виконували умови договору узгодженим способом, зокрема, позивачі упродовж усього часу отримували орендну плату, що ними не заперечувалось.

Докази того, що не зазначення у договорі вартості ритуальних послуг і порядок їх надання унеможливило виконання цієї умови договору та отримання цих послуг позивачами, в матеріалах справи відсутні.

Отже, якщо відсутність у договорі одніє з істотних умов не унеможливила виконання договору, зокрема в частині проведення розрахунків (надання ритуальних послуг), це не може бути підставою для визнання їх прав порушеними в момент укладення договору та визнання його недійсним з цих підстав.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-1512цс16 від 21 вересня 2016 року, яка відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обовязковою для всіх судів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Суд повно і всебічно зясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишається без змін.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, відхилити.

Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

ОСОБА_11Суровицька

Судді С.А.Кіселик

ОСОБА_12