Ухвала суду № 66237838, 25.04.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

25 квітня 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Гриців М.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 1 березня 2017 року у справі за його позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради про визнання дій протиправними,

встановив:

16 березня 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 1 березня 2017 року, якою постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2016 року зміно, виключено з мотивувальної частини висновок про відсутність права позивача на отримання пільг за користування житлом та комунальними послугами, за паливо після 7 листопада 2015 року, через перевищення розміру середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. У решті постанову апеляційного суду залишено без змін.

Заява була подана без додержання вимог статей 239 та 2391 КАС, без усунення яких подальший рух справи неможливий з огляду на таке.

За статтею 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 236 КАС сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень: 1) в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку; 2) Вищого адміністративного суду України з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.

У статті 237 КАС передбачено мотиви, з огляду на які може бути ініційований перегляд судових рішень Верховним Судом України. Зокрема, після касаційного перегляду адміністративна справа переглядається тільки з підстави неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (пункт 1 частина перша); неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів (пункт 2 частина перша); невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (пункт 5 частина перша).

У заяві не було вказано, норми якого права - матеріального чи процесуального - застосовані по-різному, не було наведено обґрунтування підстав для перегляду судових рішень, не було додано копій різних за змістом судових рішень (пункт 3 частини першої статті 2391 КАС), тому з огляду на недоліки (недоробки) суддя-доповідач ухвалою від 20 березня 2017 року залишив без руху заяву ОСОБА_1 і надав йому строк до 18 квітня 2017 року для їх усунення.

До цього часу ОСОБА_1 не усунув недоліків заяви.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», частиною другою статті 2392 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Заяву про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 1 березня 2017 року повернути ОСОБА_1.

Суддя

Верховного Суду України М.І. Гриців