Ухвала суду № 66232870, 26.03.2017, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/1446/2017

Справа № 428/3005/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2017 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Луганський В.І., при секретарі Голуб Т.М., за участі прокурора Нетикша П.В., заступника начальника 2-го СВ прокуратури Луганської області ОСОБА_1, захисника адвоката ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду винесене заступником начальника 2-го СВ прокуратури Луганської області ОСОБА_1 в кримінальному провадженні №42016131370000023 від 05.04.2016 року, і погоджене з прокурором відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_4 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець, с. Джебарики-Хая, Томпонського району САХА - Якутія, громадянина України, раніше не судимий, ІНФОРМАЦІЯ_2, працює начальником Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, має 5 ранг державного службовця, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований та мешкає за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 48/74, особу якого посвідчено паспортом громадянина України: ЕК 681983 виданий Словяносербським РВ УМВС України в Луганській області 29.01.1998, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 368 України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до клопотання, Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 призначено на посаду начальника ГУ Держгеокадастру у Луганської області, та присвоєно 5 (пятий) ранг державного службовця.

Відповідно до посадової інструкції та положення про Головне управління Держгеокадастру в Луганській області на ОСОБА_3, як керівника, покладені організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарчі обовязки, які полягали в здійсненні керівництва діяльністю ГУ Держгеокадастру в Луганській області, в структуру якого входять територіальні відділи та управління на правах відокремлених юридичних осіб, у тому числі Управління Держземагентства у м. Луганську та відділ Держземагентства у Сватівському районі.

Будучи службовою особою державного органу, займаючи вказану посаду ОСОБА_3, діючи умисно, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи та використовуючи надану йому владу всупереч інтересам служби скоїв корупційне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

На початку липня 2013 року, більш точний час та дату під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_3, будучи обізнаним про відсутність трудових відносин та одночасно постійного джерела доходів свого сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, маючи стійкий авторитет серед керівників та інших співробітників підпорядкованих йому підрозділів, які входять в структуру Головного управління Держземагентства у Луганській області, запросив на особисту бесіду до свого службового кабінету начальника Управління Держземагенства у м. Луганську ОСОБА_6.

В подальшому, під час вказаної бесіди, яка відбулась у службовому кабінеті начальника Головного управління Держземагентства у Луганській області, розташованому за адресою м. Луганськ, вул. Оборонна, б. 101,

ОСОБА_3 використовуючи свій авторитет як керівника та можливість, у звязку із наданими йому повноваженнями впливати на підпорядкованих працівників, в категоричній формі надав своїй підлеглій ОСОБА_6 завідомо протиправну вказівку фіктивно працевлаштувати його сина ОСОБА_7 до одного зі структурних підрозділів Управління Держземагентства у м. Луганську, керівництво яким здійснювала ОСОБА_6, та виплачувати йому заробітну плату, при цьому будучи наперед обізнаним в тому, що його син виконувати функціональні обовязки не буде, оскільки перебуває на непідконтрольній території.

У цей час, ОСОБА_6, усвідомлюючи, про можливе поблажливе ставлення до неї з боку керівника управління ОСОБА_3 та побоюючись для себе негативних наслідків по службі, виконала його незаконну вказівку, фіктивно працевлаштувавши його сина ОСОБА_5 на посаду провідного спеціаліста юридичного сектору Управління Держземагентства у м. Луганську Головного Управління Держземагентства у Луганській області. В подальшому в період часу з липня 2013 по жовтень 2014 року та січня 2015 по серпень 2016, ОСОБА_6, будучи обізнаною про відсутність ОСОБА_5 на робочому місці, виконуючи незаконну вказівку, обліковувала останньому робочий час та здійснювала нарахування заробітної плати із подальшою її виплатою.

Крім того, на початку жовтня 2014 року, більш точний час та дату в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_3, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений н зловживаючи наданою йому владою, діючи умисно, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, а саме свого сина ОСОБА_5, діючи всупереч інтересам служби, під час особистої бесіди з начальником відділу Держземагентства у Сватівському районі Луганської області ОСОБА_8, використовуючи свій авторитет як керівника та можливість, у звязку із наданими йому повноваженнями впливати на підпорядкованих працівників, в категоричній формі надав своїй підлеглій незаконну вказівку фіктивно працевлаштувати його сина ОСОБА_5 до структурного підрозділу відділу у Сватівському районі. При цьому, відповідно до висунутих ОСОБА_3 умов, останній повідомив, що його син фактично перебуває на непідконтрольній території, у звязку із чим останній не буде виконувати покладені на нього функціональні обовязки, а лише буде враховуватись як штатна одиниця відділу, якій необхідно зараховувати до табелів обліку робочого часу виконання робіт, для подальшої виплати йому заробітної плати, за невідпрацьований час.

В свою чергу ОСОБА_8, розуміючи, що висунуті керівником Головного управління прохання мають форму усних вказівок, та побоюючись, що їх невиконання може мати негативні наслідки для її подальшої роботи в структурних підрозділах, погодилась на умови ОСОБА_3

В подальшому в період часу з жовтня 2014 по січень 2015 року, ОСОБА_8, будучи обізнаною про відсутність ОСОБА_5 на робочому місці, виконуючи незаконну вказівку, обліковувала останньому робочий час та здійснювала незаконне нарахування заробітної плати із подальшою її виплатою.

В період часу з липня 2013 по серпень 2016, ОСОБА_5 не виконуючі роботу у структурних підрозділах Головного управління Дерземагентства (Дергеокадастру) у Луганській області незаконно отримав безпідставно нараховану заробітну на загальну суму 86643 грн. 51 коп.

Своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_3 спричинив матеріальну шкоду державним інтересам на суму 86643 грн. 51 коп.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в зловживанні владою, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використанні службовою особою влади всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним державним інтересам, ОСОБА_3, скоїв корупційне кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 364 КК України.

Крім того, в травні 2016 ОСОБА_3, обіймаючи посаду начальника Головного Управління Держгеокадастру у Луганській області, посада якого відноситься до посад державної служби категорії «Б» та відповідно примітки до ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції» відноситься до службових осіб які займають відповідальне становище, попередньо домовився з начальником відділу Держгеокадастру Станично-Луганського у Луганській області ОСОБА_9 про те, що остання створюватиме перешкоди з метою не проведення реєстрації прав на земельну ділянку яка розташована за межами населених пунктів, та враховується на землях Широківської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, загальною площею 50 га.

Виконуючи заздалегідь обумовлений з ОСОБА_3 план ОСОБА_9 зустрілась 24.05.2016 з представником СФГ «Вітязь» ОСОБА_10, який звернувся до неї з метою оформлення документів щодо реєстрації прав на вищевказану земельну ділянку.

ОСОБА_10 надав ОСОБА_9 технічну документацію підготовлену ТОВ «Лан» на вказану земельну ділянку, де йому повідомили, що документація складена не вірно. Однак ОСОБА_10 та представник ТОВ «Лан» ОСОБА_11 розуміли та наполягали на тому, що документи складені вірно. 09.07.2016 ОСОБА_10 прийшов на особистий прийом ОСОБА_9, однак поспілкуватися з останньою не зміг. Пізніше під час телефонної розмови ОСОБА_9 продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел призначила зустріч ОСОБА_10 на 15.06.2016 в ході якої повідомила, що з приводу поданих документів на земельну ділянку останній отримає відмову в наданні відповідного дозволу. При цьому ОСОБА_9 повідомила, що він отримає бажаний результат тільки у разі надання їй грошових коштів з розрахунку 1 тисяча гривень за 1 га., загальною сумою 50000 гривень. Разом з цим ОСОБА_9 запевнила ОСОБА_10 в тому, що вказане питання узгоджене з начальником ГУ Держгеокадастру в Луганській області ОСОБА_3, та додала, що такі питання вирішуються виключно начальником так як накази про розпаювання землі затверджуються ОСОБА_3

28.07.2016 ОСОБА_10 зустрівся з ОСОБА_9 в м. Сєвєродонецьку де передав останній грошові кошти в якості неправомірної вигоди в сумі 20 000 гривень, як першу частину за вирішення вказаного питання. В подальшому ОСОБА_9 передала всі грошові кошти передала особисто ОСОБА_3

06.10.2016 ОСОБА_10 знову зустрівся з ОСОБА_9 в ресторані «Едем» м. Сєвєродонецька де запитав у останньої чи дійсно вона передала грошові кошти особисто ОСОБА_3, на що ОСОБА_9 повідомила, що всі грошові кошти вона передала ОСОБА_3 не залишивши собі нічого.

11.01.2017 ОСОБА_10 приніс технічну документацію на земельну ділянку, до земельного відділу в ГУ Держгеокадасту в Луганській області, відповідно до якої після проведених вимірювань її розмір зменшився до 40 га. Після подачі документів ОСОБА_10 зустрівся з ОСОБА_9 яка повідомила, що технічна документація буде затверджена та з метою передачі вказаної земельної ділянки у власність йому необхідно буде передати останній другу частину грошових коштів в сумі 20 000 гривень.

22.03.2017 ОСОБА_9 зателефонувала ОСОБА_10 та повідомила про необхідність передання їй останньої частини грошових коштів, та домовились про зустріч 23.03.2017 в м. Сєвєродонецьку.

23.03.2017 ОСОБА_10 зустрівся з ОСОБА_9О біля будівлі центру з надання адміністративних послуг в м. Сєвєродонецьку за адресою: м. Сєвєродонецьк, б. Дружби Народів 32а, зі сторони пр. Центрального де о 08 годині 07 хвилин передав останній другу частину грошових коштів в якості неправомірної вигоди відповідно до попередньої домовленості в сумі 18 000 гривень. ОСОБА_9 реалізовуючи спільний злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди за попередньою змовою з ОСОБА_3, поєднаного з вимаганням отримала вказані грошові кошти.

Після цього продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, в невстановленому в ході досудового розслідування місці та невстановлений час, ОСОБА_9 передала частину грошових коштів одержаних в якості неправомірної вигоди в сумі 18000 гривень заступнику начальника ГУ Держгеокадастру в Луганській області ОСОБА_12 для подальшої передачі ОСОБА_3, у якого 23.03.2017 в ході обшуку за місцем його мешкання за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 55/158 виявлено та вилучено частину з них в сумі 600 гривень співробітниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди, за попередньою змовою групою осіб для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.

24.03.2017 по кримінальному провадженні за № 42016131370000023 від 05.04.2016 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

25.03.2017 по кримінальному провадженні за № 42016131370000023 від 05.04.2016 ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 368КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколами допитів потерпілого ОСОБА_10 від 11.01.2017 та від 24.03.2017;

- протоколами обшуку від 23.03.2017;

- протоколом огляду місця події від 23.03.2017;

- протоколом огляду грошових коштів від 23.03.2017;

- протоколом затримання ОСОБА_3 від 23.03.2017;

іншими матеріалами кримінального провадження.

При винесенні даного клопотання враховується вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, його тяжкість та тяжкість покарання за його вчинення, репутація підозрюваного ОСОБА_3, його вік та стан здоров'я.

ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, яке згідно з приміткою до ст. 45 КК України є корупційним злочином. Крім того, ОСОБА_3 на час вчинення кримінального правопорушення займав керівну посаду в органі державної влади, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку вчиненого ним кримінального правопорушення, його обізнаність про кримінальну відповідальність, передбачену за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також про покарання, яке передбачене за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідством встановлені обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України у вигляді можливості ОСОБА_3 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, свідчить тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним, а також те, що підозрюваний ОСОБА_3 має реальну змогу переховуватись від органу досудового розслідування та суду на території окремих районів Луганської області, які є непідконтрольними органам державної влади України, оскільки дружина та батьки останнього постійно мешкають на вказаній території. Крім того, враховуючи викладене ОСОБА_3 також може переховуватись від органу досудового розслідування за кордоном, оскільки брат останнього проживає на території Федеративної Республіки Німеччина.

Про існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме у випадку обрання стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою, він може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_3 обізнаний про предмет вчинення злочину грошові кошти в сумі 40 000 грн., місце їх знаходження, у той час як в ході досудового розслідування предмет злочину виявлено не в повному обсязі. Таким чином у випадку перебування на свободі ОСОБА_3 має реальну можливість до знищення речових доказів по даному кримінальному провадженні, чим унеможливить встановлення обєктивної істини у кримінальному провадженні.

Про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні, свідчить те, що ОСОБА_3 на час вчинення кримінального правопорушення займав керівну посаду начальника ГУ Держгеокадастру в Луганської області, тож шляхом використання наданих йому владних повноважень має реальну можливість здійснювати тиск на окремих підпорядкованих йому працівників з тим, щоб схилити їх надавати неправдиві відомості, з тим, щоб уникнути кримінальної відповідальності. З цією ж метою ОСОБА_3 може також впливати на іншого підозрюваного по кримінальному провадженню. Крім того, заява ОСОБА_10 про оформлення документів щодо реєстрації прав на земельну ділянку наданий час не розглянута та рішенні по ній не прийнято, у звязку з чим, ОСОБА_3 може здійснювати тиск на ОСОБА_10 з метою примусити його відмовитись від раніше наданих свідчень.

Вищезазначені обставини свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом не застосування запобіжного заходу, або застосування більш мякого запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_3 у такому випадку матиме змогу вчиняти дії, спрямовані на унеможливлення встановлення об'єктивної істини по даному кримінальному провадженню, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у звязку з чим орган досудового розслідування і клопоче про обрання вказаного запобіжного заходу.

У судовому засіданні, заступник начальника СВ прокуратури Луганської області ОСОБА_1 надав пояснення відповідно до клопотання та просив його задовольнити обравши запобіжний захід вказаний у клопотанні, так як інший не пов'язаний з позбавленням волі не зможе забезпечити процесуальної поведінки підозрюваного.

Прокурор Нетикша П.В. підтримав пояснення слідчого та доводи клопотання та просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді триманні під вартою так як наявна обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення яка підтверджена доказами які мстяться в матеріалах кримінального провадження та наданими з клопотанням. Існують ризики передбачені ч.1. ст. 177 КПК України, такі як можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Прокурор акцентував увагу суду на наявних доказах та тих обставинах, що по місцю проживання підозрюваного проведено обшук та знайдено грошові кошти які є предметом неправомірної винагороди і особа яка спільно проживає з ОСОБА_3 підтвердила що ці кошти належать їй, інформація щодо підкидання грошей на даний час не спростована.

Підозрюваний ОСОБА_3 слідчому судді пояснив, що підозра оголошена йому не обґрунтована взагалі, він ніякого відношення немає до обох епізодів вчинення кримінальних правопорушень які йому інкриміновано як до роботи його сина то він підозрюваному не підпорядковувався і орган досудового розслідування не надав жодного доказу по зловживанню владою. Неправомірну винагороду він також не отримував і в злочинну змову з ОСОБА_9 не вступав, зовсім нічого не знав про отримання нею такої винагороди, а гроші які вилучені по місцю його проживання підкинуті йому органами СБУ і відношення до них ОСОБА_3 не має, тому він жодного відношення не має до оголошеної підозри. Ризики вказані прокурором не існують взагалі і нічим не підтверджені, переховуватися від органів досудового розслідування та суду йому немає сенсу, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, він не має можливості так як усі документи вилучені слідчим які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення тому вважає що матеріали справи сфабриковані, дії органу досудового розслідування та прокуратури є незаконними і просить не обирати йому запобіжного заходу.

Захисник адвокат ОСОБА_2 підтримав пояснення свого підзахисного вказавши, що підозрюваний не вчиняв інкримінованих йому дій, підозра не є обґрунтованою, а ґрунтується на домислах, жодного доказу який би підтверджував причетність його підзахисного до інкримінованих кримінальних правопорушень стороною обвинувачення не надано і матеріали додані до клопотання таких у собі не тримають, грошові кошти які є предметом неправомірної вигоди у розмірі 600 гривень знайдені по місцю мешкання ОСОБА_3 йому явно підкинуті, так як по протоколу обшуку явно видно порушення норм кримінально процесуального законодавства, змова підозрюваного з ОСОБА_9 також немає ніякого підтвердження. Ризиків вказаних слідчим та прокурором взагалі не існує, ОСОБА_3 має міцні соціальні звязки, малолітню дитину, і йому переховуватись зовсім немає сенсу тому для обрання такого суворого запобіжного заходу як тримання під вартою немає жодних підстав.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження надані з клопотанням, слідчий суддя вважає, що на даний час розслідування справи існує обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_13, передбаченого ч.3. ст. 368 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів і це знаходить своє підтвердження в матеріалах які досліджені у судовому засіданні, наданих суду з клопотанням, це протоколи допиту свідка ОСОБА_10 який вказує, що надавав грошові кошти для ОСОБА_3, протоколи обшуків, а саме помешкання підозрюваного де знайдено та вилучено частину грошей які були надані як неправомірна вигода. Ствердження факту того, що вказані гроші були підкинуті на даний час не підтверджені і не спростовані, а на даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості надавати оцінку доказам щодо їх належності.

Щодо факту викладеного у підозрі про зловживання ОСОБА_3 владою та своїм службовим становищем, ч.1. ст. 364 КК України, то дійсно жодного доказу, підтвердження, обґрунтування підозри до матеріалів клопотання не надано, прокурор Нетикша П.В. посилався на протокол допиту свідка ОСОБА_6, але він відсутній в матеріалах наданих слідчому судді і на час слухання справи зробити висновок про обґрунтованість вказаного інкримінованого кримінального правопорушення по наданим матеріалам, навіть якщо врахувати вищевказаний протокол допиту, неможливо, тому слідчий суддя вказаний епізод не враховує як підозру яка має обґрунтування.

Відповідно до ч.2. ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Про існування ризику, передбаченого ч.1. ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_3 переховуватись від органів досудового розслідування та\або суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, свідчать такі обставини як те, що, покарання йому за вчинення правопорушення передбаченого ч.3. ст. 368 КК України передбачено до 10 років, він не проживає з своєю сімєю, а орендує квартиру, має можливість вплинути на підозрювану ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_10

Відповідно до ч. 1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, міцність соціальних звязків, його репутацію, ОСОБА_3, раніше не засуджувався, його майновий стан, вік та стан здоровя, у судовому засіданні ні сторона обвинувачення, ні сторона захисту не надала підтверджуючих документів, медичних висновків, які б вказували на неможливість тримання підозрюваного в умовах слідчого ізолятора, наявність повідомлення про підозру і розмір неправомірної винагороди, яка відповідно до повідомлення про підозру сягає 40 000 гривень і його відповідальну посаду державного службовця та відношення кримінального правопорушення до розряду корупційних.

Враховуючи вказані вище обставини вчинення кримінального правопорушення, застосування до підозрюваного більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначеним ризикам.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у звязку з цим, з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду і забезпечення належної процесуальної поведінки, на даний час розслідування справи, є необхідність застосування вказаного запобіжного заходу.

Слідчим суддею, відповідно до ч.1. ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановлено доведеність наданими стороною обвинувачення доказами обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор та недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд, також зобовязаний застосувати ч.3. ст. 183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, так як судом не встановлено випадків передбачених ч.4. вказаної статті. В звязку з чим сума застави повинна бути достатньою для належного виконання покладених на нього обовязків судом і може складати від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений у сумі 1600 гривень.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобіганню спроб переховатись від органу досудового розслідування та суду, є необхідність у визначенні суми застави, враховуючи тяжкість злочину, майновий стан підозрюваного суму отриманої неправомірної винагороди у розмірі, який не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і повинен бути не меншим ніж сума отриманої незаконної винагороди та відповідальність посади державної служби, достатньою є сума у 80 000 гривень.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України,слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Дана ухвала діє протягом 60 днів, з 23.03.2017 року до 21.05.2017 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд, встановлює ОСОБА_3 заставу в розмірі 80 000, 00 (вісімдесят тисяч) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одержувач ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ 26297948, банк одержувача Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця увязнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_3 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з під варти у звязку з внесенням застави вінабуде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обовязки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування;

2) не відлучатися із міста свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду.

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

5) утримуватись від спілкування з свідками та будь якими особами вказаними слідчим.

Вказані обовязки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_3 на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному розяснюється положення п.п.8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обовязків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у пятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області.

Слідчий суддя В. І. Луганський