Постанова № 66227250, 19.04.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2017 р. Справа № 917/1909/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Білецька А.М., суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, довіреність № 743 від 12.12.2016 р.

відповідача не зявився.

перша третя особа не зявилася.

друга третя особа не зявилася.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 900 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 30.01.17 р. у справі № 917/1909/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Полтавської філії ПАТ "Укртелеком", м. Полтава,

до Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, м. Кременчук

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Фінансове управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, м. Кременчук, Полтавська область,

2. Управління державної казначейської служби України у м. Кременчук Полтавської області

про стягнення заборгованості у сумі 57627,98 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Полтавської філії ПАТ "Укртелеком" звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача - Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області 51760,13 грн. - заборгованість по витратах, понесених внаслідок надання населенню телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, 1105,92 грн. - 3% річних, 4761,93 грн. - збитків від впливу інфляційних процесів.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 30.01.2017 р. у справі № 917/1909/16 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, 39621, м. Кременчук, вул. І. Приходька, 90, ідентифікаційний код 05385878) на користь Публічного акціонерного товари Укртелеком в особі Полтавської філії ПАТ Укртелеком (вул.Соборності, 33, м. Полтава, Полтавська область, 36000, рахунок № 26003010194903 в ПАТ Альфа-Банк м.Київ, МФО 300346, код ЄДРПОУ 21560766) заборгованість в сумі 57627,98 грн. з яких основна заборгованість 51760,13 грн., 3% - 1105,92 грн., інфляційні втрати 4761,93 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 1378, 00 грн.

Рішення мотивоване з тих підстав, що заборгованість за надані послуги зв'язку на пільгових умовах, відповідачем не сплачена, позовні вимоги в частині стягнення 51760,13 грн. заборгованості з відшкодування витрат надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах є обґрунтованими. Також задоволенню підлягають вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних, у зв'язку з простроченням платежів, та ін.

Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області з рішенням суду першої інстанції не погодилося, звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить:

1. Залучити до участі у справі, як відповідача - Міністерство соціальної політики України, оскільки воно є головним розпорядником державних коштів по виконанню програм соціального захисту населення та має повноваженнями для виділення відповідних коштів.

2. Залучити до участі у справі, як відповідача - Міністерство фінансів України, як орган, серед основних завдань якого є підготовка проекту Державного бюджету на відповідний рік, внесення змін до нього, розробка та доведення до головних розпорядників бюджетних коштів інструкцій з підготовки бюджетних запитів, здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу.

3. Прийняти рішення, яким у задоволенні позову ПАТ Укртелеком в особі Полтавської філії ПАТ Укртелеком до управління соціального захисту населення Крюківського району департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про стягнення суми основного боргу 51760,13 грн., інфляційних втрат 4761,93 грн., 3% річних 1105,92 грн. та витрат на сплату судового збору в розмірі 1378 грн. відмовити повністю.

4. Розглядати справу без участі представника Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач з посиланням на положення Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256, зазначає, що відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг, здійснюється відповідачем за рахунок державної субвенції, яка перераховується фінансовим управлінням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області. У Законі України «Про Державний бюджет на 2016 рік» відповідні видатки у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам не передбачалися, та ін.

11.04.2017 р. Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО звернулося листом, в якому підтримує апеляційну скаргу в повному обсязі та просить розгляд справи без участі представника управління у звязку з недостатнім фінансуванням.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ "Укртелеком" в особі Полтавської філії ПАТ "Укртелеком" просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а прийняте судом першої інстанції рішення без змін посилаючись, зокрема на те, що обставина надання позивачем послуг звязку пільговим категоріям населення в повному обсязі згідно з чинним законодавством України підтверджується наданою Управлінню соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради форми "2-пільга". Разом з тим, зобовязання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг звязку, компенсацій громадянам з бюджету, на які у відповідності до вимог закону мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Розглянувши вищезазначені клопотання щодо залучення Міністерства соціальної політики України та Міністерства фінансів України в судовому засіданні судова колегія залишила їх без задоволення з тих підстав, що відповідач не скористався своїм правом про залучення іншого відповідача під час розгляду справи у суді першої інстанції до прийняття рішення.

Відповідно до вимог ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне: Публічне акціонерне товариство Укртелеком є оператором телекомунікації який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України Про телекомунікації, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295, інших законодавчих актів України.

Як зазначає позивач у період з листопада 2015 року по грудень 2015 року (включно) позивач - ПАТ "Укртелеком" в особі Полтавської філії ПАТ "Укртелеком" надавав послуги зв'язку на пільгових умовах населенню Управлінню соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та на яких поширювались дія п. 19 ч. 1 ст. 12, п. 10 ч. 1 ст. 13, п. 18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України Про статус ветеранів війни, гаранта їх соціальні захисту, п. 11 ст. 20, ст. 21 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, п. 6 ч. 1 ст. 6, ч. З ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», ч. 5 ст. 12 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України Про охорону дитинства на загальну суму 51760,13 грн.

Надані телекомунікаційні послуги з листопада 2015 року по грудень 2015 року (включно) відповідачем не оплачені.

Факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо відшкодування позивачу наданих пільговій категорії населення послуг зв'язку підтверджується оформленими сторонами актами звірки розрахунків за надані населенню послуги (а. с. 8-9).

Позивач зазначає, що поіменні списки абонентів за формою 2-пільга щомісячно надсилалися на електронну адресу відповідача: UPSZN08, що підтверджується витягами з електронної пошти позивача щодо відправлення вихідних повідомлень на вищезазначену електрону адресу.

Проте, відповідач не відшкодував передбачені законодавством витрати з надання послуг у встановлених порядку, строки та розмірах, у зв'язку з чим Публічне акціонерне товариство Укртелеком в особі Полтавської філії ПАТ Укртелеком звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Управління соціального захисту населення Крюківського району Кременчуцької міської ради Полтавської області про стягнення 51760,13 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, 1105,92 грн. 3% річних, 4761,93 грн. інфляційних втрат.

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що заборгованість за надані послуги зв'язку на пільгових умовах, відповідачем не оплачена, позовні вимоги в частині стягнення 51760,13 грн. заборгованості з відшкодування витрат надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах є обґрунтованими. Також враховано доводи позивача щодо задоволення вимог про стягнення 3% річних та інфляційних, та ін.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, у звязку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого у справі рішення.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України Про телекомунікації, телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, встановлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

У відповідності до ст. 19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.

Згідно з ст. 87 Бюджетного кодексу України, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).

Згідно з п. б п. 4 ч. 1 ст. 89, ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, якими встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.

В пункті 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

При цьому, згідно з п. 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищезазначених соціальних пільг Крюківського району м. Кременчука є Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (відповідач), а отже відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання населенню Крюківського району послуг зв'язку на пільгових умовах, повинен здійснювати відповідач за рахунок державних субвенцій.

Проте, як свідчать матеріали справи, витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг з листопада 2015 року по грудень 2015 року (включно) відповідачем не оплачені.

Крім того, факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо відшкодування позивачу наданих пільговій категорії населення послуг зв'язку підтверджується оформленими сторонами актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги форми 3-пільга, затвердженим наказом Мінпраці України від 28.03.2003 р. № 83 (а. с. 8-9).

До того ж поіменні списки абонентів за формою 2-пільга щомісячно надсилались позивачем на електронну адресу відповідача: UPSZN08, що підтверджується витягами з електронної пошти позивача щодо відправлення вихідних повідомлень на вищезазначену електрону адресу.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з приписами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян встановлено Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, Законом України Про жертви нацистських переслідувань Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Законом України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист, Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, Законом України Про охорону дитинства та Законом України «Про прокуратуру» у вище перелічених законах закріплені норми, що реалізують державні гарантії певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

В порушення вищезазначених вимог законодавства відповідач не здійснив відшкодування позивачу наданих послуг зв'язку пільговим категоріям населення, в результаті чого станом на 01.01.2016 р. утворилася заборгованість за листопад - грудень 2015 року в розмірі 51760,13 грн.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та річних відповідає вимогам законодавства та здійснено з урахуванням встановленого та опублікованого індексу інфляції за зазначений період.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Полтавської області від 30.01.17 р. у справі № 917/1909/16 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Полтавської області від 30.01.17 р. у справі № 917/1909/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Медуниця О.Є.