Вирок № 66221210, 27.04.2017, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/10044/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2017 р. Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого: судді Полтавець Н.З., при секретареві Зубенко Т.А., за участі прокурора Горячка П.Б., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті матеріали кримінального провадження № 42016051100000255 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, з середньотехнічною освітою, одруженого, раніше не судимого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.406 ч.2 КК України

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст. 4 ч. 8, ст. 5 ч. 1, ст. 10, 11, ст. 22 ч. З Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 14.01.2015 року «Про часткову мобілізацію», № 15/2015 громадянин ОСОБА_1 був 27 липня 2015 року призваний у зв'язку з мобілізацією на особливий період до лав Збройних Сил України Дніпродзержинським ОМВК Дніпропетровської області.

Відповідно до наказу командира військової частини польова пошта В 2970 від 11 грудня 2015 року № 353 солдат ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу військової частини польова пошта В2970 та призначений на посаду номера обслуги 3 1 зенітно-артилерійського взводу 3 зенітно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону. В подальшому відповідно до наказу командира військової частини польова пошта В2970 від 01.04.2016 р. № 97 солдат ОСОБА_1 призначений на посаду начальника сховища взводу забезпечення групи матеріального забезпечення.

У цій же частині проходить військову службу солдат ОСОБА_2, який був призваний 13 серпня 2015 року Солом»янським РВК м. Київ за мобілізацією на особливий період. Відповідно до наказу командира військової частини польова пошта В2970 від 10 жовтня 2015 року № 288 солдат ОСОБА_2 призначений на посаду начальника сховища складів взводу забезпечення групи матеріального забезпечення.

За час проходження військової служби вказані вище військовослужбовці у відносинах підлеглості між собою не перебували.

Відповідно до вимог ст.ст. 11, 49, 50, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_1 зобов»язаний бути зразком високої культури, скромності та ввічливості, з повагою ставитися до співслужбовців, додержуватися правил військової ввічливості, поважати чужу гідність, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.

Проте, діючи на порушення наведених статутних вимог, солдат ОСОБА_1, проходячи військову службу у військовій частині - польова пошта В2970, перебуваючи на території контрольно-пропускного пункту у м.Бахмут Донецької області , порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виразилось у застосуванні до солдата ОСОБА_2 фізичного насильства , саме: наніс йому один удар ногою по правій нозі, від чого останній впав на землю, після чого наніс не менше 3 ударів ногою в область колінного суглоба та двох ударів ногою в обличчя, чим спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритого внутрішньо суглобового крайового неповного перелому зовнішнього виростку правої великогомілкової кістки без зміщення, гемартроз лівого колінного суглоба, гематому параорбітальної і виличної ділянки зліва, які відносяться до телесних ушкоджень середньої тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому інкримінованому йому злочину визнав повністю та пояснив, що 14.04.2016 р. після 23 год. він хотів вийти за межі військової частини 2970 в м. Бахмуті, але ОСОБА_2, який стояв у черговому наряді, його не пропустив, він на нього образився. 15.04.2016р. біля 5 год. він пішов на КПП № 1, де знаходився ОСОБА_2, збив його з ніг, та наніс удари ногами. Потім він доповів про цей факт керівництву.

Крім визнання ОСОБА_1 своєї вини , його вина доводиться дослідженими в ході судового розгляду доказами в їх сукупності, а саме: витягом з наказу № 97 від 01.04.2016р. про прийняття на посаду солдата ОСОБА_1 начальником сховища взводу забезпечення групи матеріального забезпечення, витягом з наказу № 288 від 10.10.2015р. про прийняття на посаду солдата ОСОБА_2. начальником сховища взводу забезпечення групи матеріального забезпечення, протоколом пред»явлення особи для впізнання, в ході якого ОСОБА_2 вказав на ОСОБА_1, як на особу яка його побила, протоколом проведення слідчого експерименту та фототаблицею до нього від 07.09.2016р., в ході якого ОСОБА_2 пояснив та показав обставини спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_1, висновком експерта, відповідно до якого зазначені в меддокументах ОСОБА_2 закритий внутрішньо суглобовий крайовий неповний перелом зовнішнього виростку правої великогомілкової кістки без зміщення, гемартроз лівого колінного суглоба, гематома параорбітальної і виличної ділянки зліва утворилися від контакту з тупими твердими предметами, можливо в зазначений термін, і, які вимагають для одужання термін понад 21 добу, відносяться до ушкоджень середньої тяжкості. Зазначені в мед документах ушкодження у ОСОБА_2 могли утворитися за обставин зазначених потерпілим під час його допиту від 06.09.2016 р., а також вказаних ним в ході слідчого експерименту від 07.09.2016 року.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 406 КК України, тобто порушення статутних взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що заподіяло тілесні ушкодження середньої тяжкості.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який за місцем служби характеризується позитивно, за місцем проживання посередньо, обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає з*явлення обвинуваченого із зізнанням , його щире каяття, та вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі, із застосуванням положень ст.ст.75, 76 КК України, оскільки його виправлення можливо без відбування покарання.

Цивільний позов по справі, заявлений прокурором про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 2746 грн. 02 коп., витрачених на лікування ОСОБА_2 на користь держави в особі військової частини А 2923 підлягає задоволенню, оскільки підтверджується доказами по справі.

Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 406 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки, постановивши на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом випробувального строку протягом двох років не скоїть нового злочину, та виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Захід забезпечення кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 131, 176 КПК України, не застосовувався та не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошові кошти в сумі 2746 грн. 02 коп. на лікування потерпілого ОСОБА_2 на користь держави в особі військової частини А 2923 Київська область, м. Ірпінь, вул. 11а Лінія, 1 / розрахунковий рахунок 31252235215904, Державна казначейська служба України, МФО 820172, код ЄДРПОУ 14303595/.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання вироку суду.

Суддя Н.З. Полтавець