Ухвала суду № 66220218, 25.04.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 р.Справа № 816/2216/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2017р. по справі № 816/2216/16

за позовом Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Полтавській області

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

06.12.2016 року позивач, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області, звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Полтавській області, в якому просила суд стягнути з розрахункових рахунків Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Полтавській області заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 46 850,36 грн та заборгованість по військовому збору у розмірі 1 595,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується відповідний податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2017 року адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Полтавській області про стягнення коштів задоволено.

Стягнуто з розрахункових рахунків Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Полтавській області заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 46850,36 (сорок шість тисяч вісімсот п'ятдесят гривень тридцять шість копійок) та заборгованість по військовому збору у розмірі 1595,14 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто п'ять гривень чотирнадцять копійок).

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не зявилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Полтавській області у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 34987803 (а.с.8).

За даними Кременчуцької ОДПІ відповідач має заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 46850,36 грн та заборгованість по військовому збору у розмірі 1595,14 грн, яка виникла за наступних підстав.

На підставі акта перевірки від 26.02.2014 №550/16-03-17-01-11/34987803 (а.с.10) прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.03.2014 №0003201701, яким збільшено податкове зобов'язання у розмірі 19227,98 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 8087,78 грн.

Не погоджуючись із даним податковим повідомленням-рішенням, платник оскаржив його в судовому порядку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що грошові зобов'язання є узгодженими, отже відповідач діяв обґрунтовано, на підставі положень законодавства, обставин даної справи та на підставі усіх матеріалів, які мають значення для конкретної ситуації, а, отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

грошове зобовязання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у звязку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

податкове зобовязання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

податковий борг сума узгодженого грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).

Наявність податкового боргу за відповідачем підтверджується також відомостями облікової картки платника податків, копії якої надана позивачем.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає.

Підпунктом 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пп.14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, набуває статусу податкового боргу.

Пунктом 129.1.1.ст.129 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Крім того, за приписами п. 126.1. ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 у справі №816/1347/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2015, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення в частині збільшення грошового зобов'язання Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Полтавській області за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку в загальному розмірі 4445,63 грн, в тому числі 3187,78 грн - основний платіж, 1257,85 грн - штрафна (фінансова) санкція.

03.12.2015 Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0081381701/664, яким відповідачу донараховано основного платежу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 16040,20 грн та штрафної санкції у розмірі 6829,93 грн (а.с.12)

Податкове повідомлення - рішення від 03.12.2015 №0081381701/664 отримане відповідачем 08.12.2015 (а.с.12 зворотній бік).

На підставі акта перевірки від 18.01.2016 №41/16-03-17-01-11/34987803 (а.с.13) прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.01.2016 №0002281701/93, яким донараховано основного платежу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 13411,56 грн та штрафної санкції у розмірі 10058,67 грн та штраф у розмірі 510 грн (а.с.13а).

Податкове повідомлення - рішення від 29.01.2016 №0002281701/93 отримане відповідачем 04.02.2016 (а.с.13а зворотній бік).

На підставі акта перевірки від 18.01.2016 №41/16-03-17-01-11/34987803 (а.с.13) прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.01.2016 №0002331701/94, яким збільшено податкове зобов'язання з військового збору у розмірі 1097,57 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 497,57 грн (а.с.14).

Податкове повідомлення - рішення від 29.01.2016 №0002331701/94 отримане відповідачем 04.02.2016 (а.с.14 зворотній бік).

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, а також його оскарження до суду.

Отже, аналізуючи наведені нормативно-правові норми, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що грошові зобов'язання, визначені: податковим повідомленням - рішенням від 03.12.2015 №0081381701/664; податковим повідомленням-рішенням від 29.01.2016 №0002281701/93 та податковим повідомленням-рішенням від 29.01.2016 №0002331701/94, є узгодженими.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підставі зазначених положень 06.01.2016 позивачем винесено податкову вимогу №62-23/73 на суму узгодженого податкового боргу у розмірі 22870,13 грн, яка отримана 20.01.2016 (а.с.9 зворотній бік).

Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем вказаної вимоги.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Полтавській області не сплачено заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 46850,36 грн та по військовому збору у розмірі 1595,14 грн., то вимоги позивача є обґрунтованими, тобто з урахуванням усіх положень законодавства, обставин даної справи та на підставі усіх матеріалів, які мають значення для конкретної ситуації, а, отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2017 року по справі № 816/2216/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2017р. по справі № 816/2216/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 27.04.2017 р.