УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2017 р. Справа № 876/1374/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Шинкар Т.І., Святецького В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Кудєрової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицької об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
В вересні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Галицької об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Галицька ОДПІ), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області №1768-13 від 26.07.2016 року; стягнути з Галицької об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на користь ОСОБА_1 25 000 грн. моральної шкоди.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки виходячи із розрахунку визначення об»єкту оподаткування транспортним податком вартість автомобіля Nissan Murano 2012 року випуску менша 750 розмірам мінімальної заробітної плати. Кім того, застосування контролюючим органом положень ст. 267 Податкового кодексу України, з урахуванням внесених Законом України від 24.12.15 року № 909-VIII змін, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду. Вказаним Законом внесено зміни до ст. 267 Податкового кодексу України, зокрема, щодо визначення об»єкту оподаткування транспортним податком з фізичних осіб.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області №1768-13 від 26.07.2016 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, Галицька ОДПІ оскаржила її в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити, з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що у власності ОСОБА_1 перебуває легковий автомобіль марки Nissan, модель Murano, об»єм двигуна 3498 куб. см., 2012 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу серії САО684614.
Галицькою ОДПІ 26.07.16 року, на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (надалі ПК України) прийнято податкове повідомлення-рішення №1768-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов»язання за платежем транспортний податок фізичних осіб в розмірі 25 000 грн.
Зі змісту даного повідомлення-рішення випливає, що згідно підпункту 54.3.3 пункту 54.4 статті 54 Податкового Кодексу України та підпункту 267.6.2 пункту 267. 6 статті 267 Податкового кодексу України позивачу визначено суму податкового зобов»язання 25 000 грн. за платежем: Транспортний податок з фізичних осіб та зобов»язано на протязі 60 днів з моменту отримання цього повідомлення сплатити транспортний податок згідно статті 267 Податкового Кодексу України.
Позивач не погодившись з вказаним рішенням та висновками податкового органу щодо необхідності сплати ним транспортного податку, звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб»єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення. Відтак, визначення позивачу суми податкового зобов»язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25 000,00 грн. не відповідає положенням ПК України та є протиправним, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким введено новий податок - транспортний податок, який відповідно до ст. 265, п. 10.2 ст.10 Податкового кодексу України є місцевим податком.
Законом України від 24.12.2015 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема, у частині справляння транспортного податку, які набрали чинності з 01.01.2016.
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час винесення спірного податкового повідомлення-рішення, (далі - ПК України) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об»єктами оподаткування.
Згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України об»єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п»яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об»єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Законом України про Державний бюджет України на 2016 рік установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривень.
Таким чином, об»єктом оподаткування у 2016 році є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн. та з року випуску яких минуло не більше п»яти років (включно). Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік та становить 25 000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об»єктом оподаткування.
Для фізичних осіб - платників транспортного податку не передбачено надання декларації. Обчислення суми податку з об»єкта/об»єктів оподаткування фізичних осіб - резидентів здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (підпункт 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України).
Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об»єктів оподаткування транспортним податком визначено Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 (далі - ОСОБА_2).
Відповідно до п. 2 ОСОБА_2 середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об»єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
Згідно з п. 13 ОСОБА_2 відповідно до цієї ОСОБА_2 розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п»яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (вих.. №3252-09/27419-09 від 25.08.2016 року) середньоринкова вартість належного позивачу автомобіля Nissan Murano 2012 року випуску, з об»ємом двигуна 3500 см3, бензин, з пробігом 35 000 км. становить 670 762,13 грн., що менше визначеного законодавцем розміру середньоринкової вартості легкових автомобілів, що є об»єктами оподаткування транспортним податком, вартість яких має перевищувати 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, тобто 1 033 500 грн.
Водночас, щодо покликання апелянта на особливий порядок прийняття рішень органів місцевого самоврядування без застосування вимог підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України, то суд апеляційної інстанції вважає такі обґрунтованими з огляду на наступне.
Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Відповідно до п.4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» №909 від 24.12.2015 встановлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Пунктом 7 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 909-VІІІ рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом переглянути прийняті на 2016 рік рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених статтею 10 Податкового кодексу України.
На виконання вимог Закону України «Про знесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016», Львівська міська рада 14.01.2016 року ухвалою №121 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 19.01.15 року №4263 «Про затвердження положення про транспортний податок» виклала у новій редакції Положення про транспортний податок.
Таким чином, рішенням Львівської міської ради від 14.01.2016 року №121 не встановлювався новий транспортний податок та не змінювалась його ставка, а лише змінювались вимоги до об»єкта оподаткування таким податком, що зумовлено внесенням змін до ПК України, чим фактично запроваджено механізм справляння та порядок сплати транспортного податку, а тому саме 2016 рік і є базовим (звітним) періодом для оподаткування транспортним податком.
Підсумовуючи вказане, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені апелянтом покликання щодо обов»язковості рішення Львівської міської ради від 14.01.2016 №121 є вірними, натомість, такі обґрунтування жодним чином не спростовують того факту, що належний позивачу автомобіль марки Nissan Murano, рік випуску 2012, з об»ємом двигуна 3498 куб. см, номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 не є об»єктом оподаткування транспортним податком, оскільки його середньоринкова вартість є меншою за 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, а тому відповідач неправомірно нарахував позивачу суму транспортного податку у 2016 році у розмірі 25 000 грн., у зв»язку з чим оскаржене податкове повідомлення-рішення від 26.07.2016 року №1768-13 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Галицької об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року у справі №813/2895/16 без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя : Л.Я. Гудим
Судді: Т.І. Шинкар
ОСОБА_3
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 27.04.2017 року.
Судове рішення № 66219794, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.04.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 813/2895/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: