Ухвала суду № 66219560, 26.04.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року справа №805/3158/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Суддів: Ханова Р.Ф.

ОСОБА_2

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року у справі № 805/3158/16-а за позовом Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу з транспортного податку у розмірі 25 000 грн., -

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2016 року Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі позивач, Словянська ОДПІ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 (далі відповідач, ОСОБА_3Н.) з вимогами про стягнення податкового боргу з транспортного податку у розмірі 25 000 грн. (арк. справи 4).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року вказаний адміністративний позов задоволений, стягнуто з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 84112) в дохід бюджету податковий борг з транспортного податку у суму 25 000 (двадцять пять тисяч) грн 00 коп на р/р 31411715700075, код платежу 18011000, одержувач УДКС у м. Словянську Донецької області, код ЄДРПОУ 37803368, банк отримувача ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016 (арк. справи 43-44).

Не погодившись із даним рішенням суду першої інстанції відповідач (далі апелянт) подав апеляційну скаргу, в доводах якої зазначив, що постанова першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не враховано, що контролюючим органом неправомірно, без врахування ЗУ «Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи» від 24 грудня 2014 року та статті 267 Податкового кодексу України нарахований останньому до сплати за 2015 рік транспортний податок, за наслідками чого винесено податкове повідомлення-рішення, оскільки обовязок його сплати виникає у позивача тільки з січня 2016 року, на підставі чого просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог Словянській ОДПІ (арк. справи 53-54).

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Сторони до судового засідання з розгляду даної справи не зявились, належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи, з урахуванням чого справа розглядається у письмовому провадженні на підставі наявних в ній документів.

Колегія суддів, дослідивши доводи апеляційної скарги, а також документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи, встановила, що звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено несплатою відповідачем (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 84112), який є власником транспортного засобу, NISSAN TEANA 3.5 (2010) з державним номерним знаком АН5585НО, визначеному йому у податковому повідомленні-рішенні форми «Ф» № 1/26-17 від 15 червня 2015 року до сплати транспортного податку за 2015 рік у розмірі 25 000 грн., при цьому у звязку з тим, що позивачем вказаний податок не сплачений, останньому 06 червня 2016 року контролюючим органом виставлено податкову вимогу форми «Ф» № 964-17 від 06 червня 2016 року (арк. справи 4, 7, 8, 9, 10, 12, 13), при цьому відповідач не згоден з тим, що повинен сплачувати транспортний податок у 2015 році, посилаючись при цьому на вимоги ЗУ «Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи» від 24 грудня 2014 року та статті 267 Податкового кодексу України, отже спірним у даній справі є наявність підстав для стягнення у судовому порядку з відповідача транспортного податку.

З приводу викладеного колегія суддів зазначає, що пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пункту 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як встановлено колегією суддів, виставлене відповідачу податкове повідомлення-рішення було оскаржене відповідачем у судовому порядку в рамках справи № 805/3222/16-а та залишено в силі постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 року, якою скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду № 805/3222/16-а від 09.11.2016 року та відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №1/26/17 від 15.06.2015 року.

Судом встановлено, що в проваджені Вищого адміністративного суду України знаходиться справа № К/800/300717 за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 року, проте вказана справа не розглянута по суті, а у розумінні статті 254 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили 25 січня 2017 року, отже податкове повідомлення рішення №1/26-17 від 15.06.2015 року є чинним та узгодженим з 25 січня 2017 року, а тому встановлені цією постановою суду обставини, яка набрала законної сили у відповідності до частини 1 ст. 72 КАС України не потребують доказуванню.

Крім цього суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта на те, що доводи, викладені в апеляційній скарзі ніяким чином не стосуються предмету позову у цій справі, оскільки є похідними від предмету позову та обставин, встановлених у справі 805/3222/16-а, а тому відповідач мав права в рамках розгляду справи надавати пояснення з приводу незгоди з виставленим йому податковим повідомлення-рішенням.

При цьому, як встановлено судом, з метою погашення податкового боргу податковим органом сформована та направлена на адресу відповідача податкова вимога форми Ф № 964-17 від 06.06.2016 року, яка отримана відповідачем 11.06.2016 року, та станом на час розгляду справи не оскаржена відповідачем. Крім цього, з метою погашення податкового боргу, податковим органом на підставі рішення начальника Словянської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 06.06.2016 року № 9773/05-22-25 було складено акт опису майна №166/05-22-23 у податкову заставу, докази оскарження якого ні суду першої, ні апеляційної інстанції надані не були.

Таким чином станом на час розгляду даної справи наявні усі підстави для стягнення в судовому порядку з відповідача податкового боргу, з урахуванням чого судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення винесено з додержанням норм матеріального та процесуального права, зазначене відповідно до вимог статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки у даних правовідносинах є судове рішення, що набрало законної сили, в основу якого покладено вирішення спірного питання у даній справі.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року у справі № 805/3158/16-а, - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року у справі № 805/3158/16-а, - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Судді Р.Ф. Ханова

ОСОБА_2