Ухвала суду № 66219464, 27.04.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 квітня 2017 року справа № 804/230/16

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Іванов С.М., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 року у справі № 804/230/16 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Імексбанк ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Публічне акціонерне товариство Імексбанк про зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2016 року (суддя Іванов С.М.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху у звязку з не сплатою судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року (суддя Іванов С.М.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто заявнику.

11 квітня 2017 року ОСОБА_1 повторно звернулась з апеляційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Оскаржувана постанова винесена Дніпропетровським окружним адміністративним судом 08 квітня 2016 року.

Згідно з ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

Позивачем при поданні адміністративного позову було самостійно зазначено саме адресу: АДРЕСА_1, 49000, і саме за вказаною адресою остання зареєстрована у встановленому законом порядку відповідно до паспортних даних (а.с. 4, 15) Будь-які клопотання про направлення поштової кореспонденції за іншою адресою матеріали справи не містять.

Відповідно до конверту, який міститься в матеріалах справи, поштове відправлення з копією оскаржуваної постанови, адресоване ОСОБА_1 за вказаною нею адресою, повернулось на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду 18.05.2016 року з позначкою «Не проживает» (а.с.110). Отже, постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2013 року вважається врученою відповідачу відповідно до ст. 167 КАС України.

Таким чином, десятиденний строк на подання апеляційної скарги сплинув 30 травня 2016 року.

В той же час, до суду першої інстанції апеляційна скарга ОСОБА_1 була подана лише 11 квітня 2017 року відповідно до штемпелю на конверті.

Заявником апеляційної скарги було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що копію оскаржуваної постанови суду першої інстанції отримана не була, а апеляційна скарга ґрунтується на тексті постанови, що викладена в Єдиному реєстрі судових рішень.

Розглянувши вказане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, приходжу до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступні обставини.

Так, позивачем вже подавалась апеляційна скарга, яка була залишена без руху через несплату судового збору та повернута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 30 листопада 2016 року.

При цьому ОСОБА_1 також не отримувалась поштова кореспонденція за адресою вказаною нею в апеляційній скарзі та поверталась на адресу суду з позначкою «За закінченням терміну зберігання» (а.с.112, 120).

В той же час, відповідно до приписів ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обовязки.

В силу закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є обєктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Слід звернути увагу на те, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З огляду на вищевказані обставини, а саме не отримання поштової кореспонденції протягом тривалого часу як у суді першої, так і апеляційної інстанції, приходжу до висновку про недобросовісне ставлення ОСОБА_1 до своїх обов'язків, у тому числі і щодо отримання поштової кореспонденції адресованої останній, як позивачу по справі, у звязку з чим зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини щодо неотримання копії оскаржуваної постанови не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки жодних обставин, які перешкоджали позивачу особисто чи її уповноваженому нею представнику отримати поштову кореспонденцію, наведено не було.

Крім того, як зазначила позивач, про існування постанови, що оскаржується, остання все ж таки знала з Єдиного державного реєстру судових рішень, однак не скористалась правом на вчасне її оскарження.

При цьому вважаю за необхідне зауважити, що оскаржувана ОСОБА_1 постанова суду першої інстанції на момент повторної подачі апеляційної скарги набрала законної сили, у звязку з чим заявник апеляційної скарги має навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно навести інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, якщо такі є, із поданням відповідного клопотання.

Згідно ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

На підставі викладеного, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 108, 187, 189 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 року у справі № 804/230/16, наведені ОСОБА_1 у поданому клопотанні.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 року у справі № 804/230/16 залишити без руху.

Надати тридцятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду:

- клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин такого пропуску, якщо такі є.

Ухвала набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Суддя С.М. Іванов