Ухвала суду № 66216767, 24.04.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/120/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі :

головуючого слідчого судді Дзюба О.А.

при секретарі Корович О.С.,

за участю сторін кримінального провадження:

заявника/захисника Попова М.Г.,

особи в інтересах якої

подано заяву/підозрюваного ТОВ "Андреас Неоклеус енд Ко.".,

розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні заяву Попова Микити Геннадійовича, в інтересах ТОВ "Андреас Неоклеус енд Ко.", про відвід прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3, в рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110060007257 за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, -

в с т а н о в и в :

Попова Микити Геннадійовича, в інтересах ТОВ "Андреас Неоклеус енд Ко.", про відвід прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3, в рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110060007257 за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, враховуючи, що останній не може об'єктивно та неупереджено здійснювати процесуальне керівництво у цьому провадженні, у зв'язку з чим його слід відвести та зобов'язати прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 призначити іншого прокурора у цьому провадженні.

У судовому засіданні Попов М.Г. заяву підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних в мотивувальній частині заяви.

У судове засідання прокурор Мельник Д.І. будучи повідомленим про нього, згідно вимог ст. 135 КПК України, в останнє не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Тож, заслухавши думку учасників процесу, які вважали за можливе провести судовий розгляд клопотання у відсутність осіб, що не з'явилися, враховуючи вимоги ст.ст. 22, 26 та 81 КПК України, cлідчий суддя вважає за можливе розглянути заяву заявника у відсутність осіб, що не з'явилися та вивчивши заяву, долучені до неї документи, письмові заперечення, заслухавши доводи сторін, приходить до наступного.

Статтею 77 КПК України регламентовано, що прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Саме ж право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, як встановлено в судовому засіданні, процесуальне керівництво в рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110060007257 за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України здійснює cтарший прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3

У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно до положень п.п. 10, 5 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).

У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97).

Вказані стандарти щодо безсторонності судді висловлені Європейським судом з прав людини у вищезазначених рішеннях слідчий суддя вважає за можливе, виходячи з положень ст. 7, ч. 5 ст.9 КПК України, врахувати по суті при аналізі суб'єктивних та об'єктивних критеріїв для наявності підстав відводу прокурора у провадженні.

Також, з ухвали колегії суддів судової палати Апеляційного суду м. Києва від 30.06.2015 року в справі 757/5106/15-к, слідує, що «…розгляд слідчим суддею скарг на рішення, дії чи бездіяльність відповідно до вимог ч.1 ст. 306 КПК України проводиться за правилами судового розгляду кримінальних проваджень, заявником було повідомлено про вчинення кримінального правопорушення суддею …, що є підставою для початку кримінального провадження зі стадії досудового розслідування і може викликати сумніви у безсторонності суду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення подання … про визначення територіальної підсудності скарги … та направлення матеріалів … до іншого місцевого суду…».

У даному випадку прокурор, як і слідчий суддя при розгляді скарги, процесуальне керівництво у провадженні проводить за правилами визначеними КПК України для кримінальних проваджень, заявником було повідомлено про вчинення кримінального правопорушення прокурором безпосередньо у провадженні, де він здійснює процесуальне керівництво, через, що дійсно можуть викликати сумніви у його безсторонності, а тому є доречним передати з цих підстав провадження іншому прокурору, адже побоювання заявника щодо небезсторонності прокурора, у даному випадку, можна вважати об'єктивно обґрунтованими, бо відсутні достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності, через, що висловлені письмові доводи прокурора є не спроможними та не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту" (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), у зв'язку з чим, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, заява підлягаю задоволенню в цій частині саме з цієї підстави, оскільки лише у даній спосіб буде забезпечено ефективний засіб юридичного захисту в національному органі заявника.

Щодо доводів викладених заявником, як підстава для відводу прокурора, то слідчий суддя вважає їх, враховуючи не надання заявником, який був вільний у використанні своїх прав у межах та спосіб передбачений КПК України, належних та допустимих доказів на їх підтвердження, надуваними оскільки вони не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто не кореспондуються з нормами ст. 77 КПК України, а особиста безсторонність прокурора презумується, поки не надано доказів протилежного.

В частині заяви заявника про зобов'язання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 призначити іншого прокурора у провадженні, то слідчий суддя не убачає підстав для її задоволення, оскільки питання визначення прокурорів, які будуть здійснювати процесуальне керівництво у провадженні, їх заміна до компетенції слідчого судді, виходячи з положень КПК України, та зокрема ст. 37 цього Кодексу, не віднесено, більше того, дане питання є не предметом судового розгляду, оскільки порушення слідчим суддею провадження стосується лише питання наявності визначених ст. 77 КПК України обставин для відводу прокурора.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-29, 77, 80, 81, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

Заяву - задовольнити частково.

Прокурора прокуратури Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 відвести від кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110060007257 за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.

В іншій частині у задоволенні заяви - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: