Постанова № 66212250, 26.04.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №274/5941/16-п Головуючий у 1-й інст. Хуторна І. Ю.

Категорія ч.1ст.130 КУпАП Доповідач Євстаф'єва Т. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року Суддя Апеляційного суду Житомирської області Євстафєва Т.А., при секретарі Скородинській Г.В., за участю правопорушника ОСОБА_1, представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 2 березня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого,-

в с т а н о в и л а:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винниму вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАПта призначено йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу - 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1в дохід держави судовий збір в розмірі 320 грн.

Згідно постанови суду 3 грудня 2016 року о 23год. 05хв. ОСОБА_1 у м. Бердичеві по вул. К.Маркса, поблизу будинку № 11, керував автомобілем «ВАЗ 21150», д.р.н. АМ 3290АВ, будучи в стані алкогольного спяніння, чим порушив вимоги пункту 2.9. "А"Правил дорожнього рухуУкраїни.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову суду скасувати та провадження у справі закрити.

В обгрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 стверджує, що 03.12.2016 року він не вживав алкогольних напоїв і не керував автомобілем в стані алкогольного спяніння. В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме ознаки алкогольного спяніння у нього виявлені, і які надали працівникам поліції підстави вважати, що він перебував у стані алкогольного спяніння.

Зазначив, що працівники поліції вимагали у нього хабар і силоміць відвезли його в травмпункт, що підтверджується показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, письмовими поясненнями.

Скаржник зазначає, що працівники медичного закладу помилково використали результати медичного огляду інших осіб і вписали їх в акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного спяніння, складеного відносно нього.

Також вказав, що працівники поліції, при складанні протоколу, права йому не розяснили, зі змістом протоколу не знайомили. Вказаний протокол він не читав та не підписував, що підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4

В порушення ст.ст.248, 251, 268 КУпАП суд відмовив йому в задоволенні клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, а також допиту свідків, які стали очевидцями події.

Вважає, що огляд його на стан спяніння є недійсним оскільки проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/753 від 09.11.2015 року, оскільки працівники поліції не пропонували йому пройти медичний огляд на стан спяніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності 2 свідків, а відразу направили в заклад охорони здоровя.

Додатково ОСОБА_1 стверджує, що судом було порушено вимоги ст.268 КУпАП, оскільки справа була розглянута у його відсутності незважаючи на те, що він хворів та подав клопотання про відкладення розгляду справи з доданням підтверджуючих медичних документів. Захисник ОСОБА_2 також не змогла прийняти участь в судовому засіданні, оскільки перебувала у іншій справі в Апеляційному суді Житомирської області.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали адміністративної справи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягу ється до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та іншим.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та висновком травмпункту Бердичівського ТМО за № 371 від 03.12.2016 року за підписом лікаря ОСОБА_5

Як видно з матеріалів справи, судом першої інстанції повно та всебічно були досліджені дані докази, допитані свідки та працівники поліції.

Зокрема, було перевірено чи проходив лікар ОСОБА_5 перепідготовку на право проведення медичних оглядів осіб на стан алкогольного спяніння, було витребувано свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, а саме газоаналізатора Алкотест 6510, допитано в суді самого лікаря ОСОБА_5, який проводив медичне освідування ОСОБА_1 на стан алкогольного спяніння.

Крім того, даний висновок № 371 підписаний самим правопорушником і оскаржений ним не був.

З огляду на викладене сумнівів у достовірності зазначеного висновку у суду не виникає. Тому доводи апелянта про те, що працівники медичного закладу помилково використали щодо нього результати огляду інших осіб і вписали їх в акт № 371 є безпідставними і не можуть прийматися до уваги.

Порушення порядку проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного спяніння, передбаченого ст.266 КУпАП та Інструкцією, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/753 від 09.12.2015 року, не може бути підставою для визнання вказаного висновку медичного закладу недійсним.

Що стосується зазначених апелянтом допущенних порушень працівниками поліції при складані протоколу про адміністративне правопорушення, то ці порушення в даному випадку також не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Не відповідає дійсності і твердження апелянта про те, що суд розглянув справу у його відсутність. Як видно з матеріалів справи, розгляд справи за клопотанням правопорушника та його представника відкладався неодноразово, але дослідження доказів проводилось у присутності представника правопорушника та самого правопорушника.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо визнання винуватим ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і не вбачає підстав для скасування судового рішення місцевого суду.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.294 КУпАП апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 2 березня 2017 року щодо нього без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: