Рішення № 66210906, 26.04.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16506/16-ц

Провадження № 2/161/898/17

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

26 квітня 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого - судді Рудської С.М.

при секретарі Марчак Е.Є.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди. Свій позов мотивує тим, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 0,1368 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд в с. Великий Омеляник по вул. Набережна, 19 та на підставі рішення Заборольської сільської ради від 21.05.2010 року № 47/15 проведено встановлення та закріплення на місцевості меж земельної ділянки. Дане рішення відповідачем не оскаржувалося. Однак, відповідачем у власних цілях (для будівництва власного паркану) було самовільно знесено нежитлове приміщення (гараж) та сарай-літню кухню без необхідних дозволів і документів, чим порушив її права. 23.03.2016 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області її позов до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_3 в її користь за знесення нежитлового приміщення (гаража) загальною площею 13,5 кв.м. 25597 грн. та за знесення сараю-літньої кухні 65067 грн. Вказує, що крім матеріальної, їй завдана і моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях, яких вона зазнала у звязку із знищенням власного майна та порушеними правами. Просить суд стягнути з відповідача в свою користь 100000 грн. моральної шкоди завданої внаслідок заподіяної матеріальної шкоди, а саме знесення нежитлового приміщення (гаража) та знесення сараю-літньої кухні та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення аналогічні до викладених у позовній заяві. Крім того, суду пояснив, що справа триває 10 років, неодноразово порушувалися права позивачки, яка є дуже хворою. Відповідачем матеріальна шкода за рішенням суду від 23.03.2016 року так і не відшкодована. Просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що у матеріалах справи містяться відповідні поштові повідомлення (а.с. 26, 40); заяву про відкладання розгляду справи, заперечення проти позову суду не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 березня 2016 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної самовільним знесенням нежитлового приміщення, паркану та незаконне капітальне будівництво нового паркану задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у порядку заподіяної матеріальної шкоди за знесення нежитлового приміщення (гаража) загальною площею 13,5 кв.м. 25597 грн. та за знесення сараю-літньої кухні 64067 грн. (а.с. 6-7). Дане рішення суду набрало законної сили і є чинним.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Таким чином, факти щодо неправомірності дій ОСОБА_3 по знесенню належного позивачці нерухомого майна та заподіяння цими діями матеріальної шкоди ОСОБА_2

є встановленими та доказуванню не підлягають.

Згідност. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При цьому, як зазначено уПостанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4«під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Та може полягати, зокрема у моральних переживаннях у звязку з ушкодженням здоровя, у порушенні права власності, інших цивільних прав…»

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті

Суд вважає, що внаслідок знищення її нерухомого майна позивач ОСОБА_2 зазнала моральних страждань, які полягають у душевних стражданнях.

Так, позивачу завдана матеріальна шкода внаслідок пошкодження нерухомого майна, між шкодою і самовільним знесенням нежитлового приміщення (гаражу) та знесенням сараю-літньої кухні є причинний зв'язок, шкода завдана з вини відповідача ОСОБА_3, а тому, позивач має право на відшкодування моральної шкоди.

Проте, суд вважає, що розмір позовних вимог ОСОБА_2 є завищеним та належними та припустимими доказами не підтверджений.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд, приймає до уваги характер незаконних дій відповідача, глибину фізичних та душевних страждань позивача, тривалість порушених прав, її вік та стан здоровя, конкретні обставини справи спричинення шкоди, і, з врахуванням всіх обставин справи, вважає, що з відповідача в користь позивача, слід стягнути моральну шкоду в розмірі 10000 грн., що буде відповідати засадам виваженості, розумності та справедливості.

Таким чином, проаналізувавши зібрані та дослідженні по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому вимоги позивача про відшкодування відповідачем судових витрат по сплаті судовог8о збору підлягають до задоволення.

На підставі ст. 16, 23, 1167 ЦК України, керуючись ст .ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 10000 (десять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області ОСОБА_4