Постанова № 6621013, 28.10.2009, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-10798/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

28 жовтня 2009 року     Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Завальнюка І.В.,

при секретарі – Катеренчук І.С.,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в м. Одесі справу за  адміністративним позовом Одеської залізниці до Знам’янської  об’єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом та просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградський області (далі – Знам’янська ОДПІ у Кіровоградській області) від 10.04.2009 року №0002091700/0 та від 08.05.2009 року №0002091700/1 про визначення Колійній машинній станції №63 Одеської залізниці (далі – КМС №63 Одеської залізниці) податкового зобов’язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 31096,37 гривень та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 62192,74 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до п.п. 4.3.2. п. 4.3. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон) надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених на виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами, не є об’єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб. Позивач зазначає, що відповідно до пп. «д» пп. 4.4.2 п. 4.4. ст. 4 Закону України №2181 він не може бути притягнутий до відповідальності, так як діяв відповідно до наданого йому податкового роз’яснення. Позивач також вказує, що у оскаржуваному рішенні відповідач притягує до відповідальності Колійну машинну станцію №63 Одеської залізниці, яке є структурним підрозділом Одеської залізниці без права юридичної особи, що, на думку позивача, є порушенням ст.ст. 2, 55, 216 ГК України, так як відповідно до вказаних статей учасниками відносин у сфері господарювання є суб’єкти господарювання (юридичні особи, фізичні особи-підприємці). На думку позивача, зазначене податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки не відповідає вимогам діючого законодавства, у зв’язку із чим Одеська залізниця звернулась до суду із вказаним позовом.    

Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги із викладених вище підстав, просила суд позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на відповідність дій Знам’янської ОДПІ у Кіровоградській області по донарахуванню податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних санкцій до Колійної машинної станції №63 Одеської залізниці за актом перевірки №92/23-10/01071350 від 06.04.2009 року згідно податкових повідомлень-рішень від 10.04.2009 року №0002091700/0 та від 08.05.2009 року №0002091700/1 нормам діючого законодавства.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та підлягаючим задоволенню. Судом встановлено, що 06.04.2009 року посадовими особами Знам’янської ОДПІ у Кіровоградській області було здійснено планову перевірку КМС №63 Одеської залізниці щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.12.2008 року, за результатами якої був складений акт №92/23-10/01071350 від 06.04.2009 року. Перевірка проведена на підставі направлення № 79 від 23.03.2009 року, виданого начальником Знам’янської ОДПІ у Кіровоградський області співробітникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на проведення перевірки КМС №63 Одеської залізниці з 23.03.2009 року по 03.04.2009 року. Перевіркою встановлено, що при нарахуванні та виплаті працівникам надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених на виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер роботи, у розмірах визначених законодавством, КМС №63 Одеської залізниці не відносила та не включала суми таких надбавок до загального місячного оподаткованого доходу і не оподатковувала податком з доходів фізичних осіб за період з 01.04.2007 року по 31.08.2007 року включно. Відповідно до висновку акту позивачем порушено п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у результаті чого встановлено заниження податкового зобов’язання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі – 31096,37 гривень.

На підставі складеного акту Знам’янська ОДПІ у Кіровоградській області прийняла податкове повідомлення-рішення від 10.04.2009 року №0002091700/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за основним платежем у розмірі 31096,37 гривень – за порушення пп. 4.2.1 п. 4.2 статті 4, пп. 8.1.1 п. 8 статті 8 Закону, якими встановлено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільного договору. Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від сумі такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку 15 відсотків від об’єкта оподаткування ; штрафна санкція застосована згідно п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181/ІІІ , яка передбачає відповідальність у разі, коли платник податку здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов’язкового платежу), відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов’язковою передумовою продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов’язання з такого податку, збору (обов’язкового платежу) – 31096,37 гривень х 2 = 62192,74 гривень . Не погодившись з прийнятим Знам’янською ОДПІ у Кіровоградській області рішенням Одеська залізниця в особі начальника КМС №63 Одеської залізниці звернулася до Знам’янської ОДПІ зі скаргою від 21.04.2009 року №361 про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2009 року №0002091700/0. За розглядом скарги Знам’янською ОДПІ винесене податкове повідомлення-рішення від 08.05.2009 року №0002091700/1 про сплату 31096,37 гривень податку з доходів найманих працівників та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 62192,74 гривень, а всього 93289,11 гривень. Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено 20.05.2009 року до Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області. За даною скаргою ДПА у Кіровоградській області прийнято рішення №27/10/25-037 від 22.07.2009 року, яким вирішено податкове повідомлення-рішення №0002091700/1 від 08.05.2009 року залишити без змін.

Вимоги позивача про скасування податкових повідомлень- рішень Знам’янської ОДПІ у Кіровоградській області від 10.04.2009 року №0002091700/0 та від 08.05.2009 року №0002091700/1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 4.3.2  п. 4.3 ст. 4 Закону до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються суми коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм п. 9.10 ст. 9 даного Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 року №490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер» встановлено, що підприємства, установи, організації самостійно встановлюють набавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником. Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлені постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року №663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон».

Згідно із абзацами першим та другим загальних положень Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року №59 службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об’єднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи. Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою особою).

Відповідно до п. 3.16 Інструкції зі статистики заробітної плати надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, у розмірах, визначених законодавством, відносяться до інших виплат, що не належить до фонду оплати праці.

Статтею 13 Кодексу законів про працю України передбачено, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.).

Пунктом 4.6 Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом КМС №63 Одеської залізниці на 2006-2010 роки встановлено, що службові поїздки залізничників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз’їзний характер вважаються відрядженнями, при цьому зберігається діючий порядок обліку виплат за роз’їзний характер робіт. Підтвердженням фактичного знаходження працівників у таких відрядженнях є відомості обліку роз’їзних за формою ФРУ-12, в яких проставляються відповідні відмітки. Підставами для виплат набавки згідно Положення Про порядок і умови відшкодування витрат працівникам залізничного транспорту, робота яких постійно проходить в дорозі або має роз’їзний характер, а також при службових поїздках в межах обслуговуваних дільниць, в тому числі при роз’їздах за межі України, затверджене наказом Укрзалізниці від 10.06.2002 року №285-Ц, являються відомість обліку роз’їздів (ФРУ-12), маршрутні листки, плани-графіки, журнали обліку тощо. Судом встановлено, що КМС №63 Одеської залізниці для обліку роз’їздів використовувалась відомість за формою ФРУ-12, що не заперечувалось сторонами.

Крім того, згідно відповіді ДПА України від 14.07.2006 року №7759/6/17-0716, яка відповідно до пп. «г» пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ є податковим роз’ясненням, за умови визначення у колективному договорі, трудовому договорі (контракті) службових поїздок працівників, робота яких проходить в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, відрядженням, надбавки до тарифних ставок і посадових окладів таких працівників, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, але не вище граничних норм витрат, понесених у зв’язку з відрядженням (зокрема, добових витрат), встановлених Постановою КМУ №663 та Інструкцією №59, не є об’єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

У подальшому листом ДПА України від 21.08.2007 року №8005/6/17-0716 було додатково повідомлено, що якщо колективним договором, трудовим договором (контрактом) службові поїз дки працівників, робота яких проходить в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, визначені відрядженнями, то суми коштів, отриманих платником податку на відрядження, не є об’єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб за умови виконання вимог Інструкції №59, зокрема, оформлення відповідного наказу (розпорядження) керівника підприємства, видачі працівнику посвідчення про відрядження встановленої форми. Таким чином, лист ДПА України від 21.08.2007 року №8005/6/17-0716, який відповідно до пп. «г» пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ є податковим роз’ясненням, суттєво доповнює податкове роз’яснення, що було надано раніше. Оскільки колективним договором між адміністрацією та профспілковим комітетом КМС №63 Одеської залізниці на 2006-2010 роки не передбачено додаткове оформлення посвідчень про відрядження, а зберігся діючий порядок обліку виплат, КМС №63 Одеської залізниці з моменту отримання нового податкового роз’яснення ДПАУ від 21.08.2007 року №8005/6/17-0716 самостійно нараховувала і утримувала податок з доходів фізичних осіб сум надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер. З урахуванням наведеного суд вважає, що КМС №63 діяла у відповідності до податкового роз’яснення ДПА України від 14.07.2006 року №7759/6/17-0716.

Таким чином, з урахуванням того, що КМС №63 відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 року №490 виконано вимоги щодо визначення у колективному договорі службових поїздок працівників, робота яких проходить в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, відрядженням, з послідуючим застосуванням відомості обліку роз’їзних за формою ФРУ-12 для підтвердження фактичного знаходження працівників у таких відрядженнях; визначення у колективному договорі розмірів надбавок до тарифних ставок і посадових окладів таких працівників та  дотримання розмірів вищезазначених надбавок у межах граничних норм витрат, понесених у зв’язку з відрядженням (зокрема, добових витрат), встановлених Постановою Кабінету Міністрів України №663 та Інструкцією №59 з урахуванням норм трудового законодавства, Колійною машинною станцією №63 Одеської залізниці в період з 01.04.2007 року по 01.08.2007 року правомірно не включались до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу працівників, та, відповідно, не оподатковувались податком з доходів фізичних осіб суми надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер. У зв’язку з цим податкові повідомлення-рішення Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградський області від 10.04.2009 року №0002091700/0 та від 08.05.2009 року №0002091700/1 про визначення Колійній машинній станції №63 Одеської залізниці податкового зобов’язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 31096,37 гривень та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 62192,74 гривень є протиправними, підлягають скасуванню, а позов – задоволенню у повному обсязі .

При цьому суд не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки вони не спростовують обґрунтованість позовних вимог. В той же час, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що в силу ст.ст.2,55,216 ГК України відповідач неправомірно притягнув до юридичної відповідальності КМС №63, яке є структурним підрозділом Одеської залізниці без права юридичної особи, оскільки останнє є платником податків, податковим агентом, платником податку з доходів найманих працівників, взято на податковий облік у Знам’янській ОДПІ як платник податків та може нести відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,7,8,9,11,86,159-164 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Одеської залізниці задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградський області від 10.04.2009 року №0002091700/0 та від 08.05.2009 року №0002091700/1 про визначення Колійній машинній станції №63 Одеської залізниці податкового зобов’язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 31096,37 гривень та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 62192,74 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано «02» листопада 2009 року.

Суддя _____ І.В. Завальнюк