Постанова № 66207925, 25.04.2017, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 225/950/12

Провадження №1/148/8/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року Тульчинський районний суд Вінницької області

у складі: головуючого суддіШтифурко Л.А.

секретаря Лавренюк А.М.

прокурора Бондаря А.В.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4 р.Б., ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчин матеріали кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 3, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 187, ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тульчинського районного суду Вінницької області знаходиться вказана вище кримінальна справа.

Підсудний ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, направленим суду поштою від 06.03.2017 року, про зміну йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на підписку про невиїзд. Клопотання мотивоване тим, що станом на 07.03.2017 року відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України він вже відбув покарання у виді 10 років 6 місяців позбавлення волі, призначене йому у цій же справі згідно вироку Тростянецького районного суду Вінницької області від 17.10.2014 року. Подальше його тримання під вартою є невиправданим та незаконним.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Суд, зясувавши думку прокурора з приводу заявленого клопотання, який заперечив щодо нього, пославшись на те, що відсутні правові підстави для його задоволення, а ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу на сьогодні не зменшились, думку інших підсудних, які у вирішенні даного клопотання посилаються на думку суду, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_11, які вважають можливим задоволення клопотання з огляду на тривале перебування обвинуваченого під вартою, дослідивши матеріали справи, суд приходить наступних висновків.

За змістом ч. 4 ст. 165 КПК України (в редакції 1960 року) запобіжний захід скасовується або змінюється в судовому розгляді, якщо відпадає необхідність у застосуванні запобіжного заходу або в раніше обраному запобіжному заході.

Суд вправі змінити запобіжний захід у виді взяття під варту на підписку про невиїзд або інший запобіжний захід, не пов'язаний із взяттям підсудного під варту в тому випадку, коли змінюються певні обставини, у звязку з якими було обрано запобіжний захід у виді взяття під варту.

Судом встановлено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою обрано відносно ОСОБА_1 09.12.2011 року, в порядку ст. 115 КПК України затриманий він 07.12.2011 року.

Підсудним ОСОБА_1 суду не доведено, що на сьогодні змінилися певні обставини у звязку з якими було обрано запобіжний захід. Зокрема, того, що він дійсно зможе проживати у свого сина в смт. Вороновиця, влаштується на роботу та зможе зявлятися в судове засідання на кожен виклик суду. Доводи підсудного ОСОБА_1 про те, що відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України він відбув призначене йому згідно вироку Тростянецького районного суду Вінницької області від 17.10.2014 року покарання не відповідають фактичним обставинам, оскільки вказаний вирок законної сили не набув, чого підсудним самим не заперечено.

Судом враховується, що злочини, в яких обвинувачується ОСОБА_1 є особливо тяжкими, законом за них передбачено покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна

З огляду на викладене суд вважає обраний запобіжний захід підсудному ОСОБА_1 таким, який в повній мірі забезпечує його процесуальну поведінку та виконання процесуальних рішень, з огляду на що не вбачає підстав для задоволення його клопотання.

Керуючись ст.ст. 148, 165, 273, 274 КПК України (1960 р.), суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання підсудного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу - залишити без задоволення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А. Штифурко