Ухвала суду № 66205564, 25.04.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/1882/17-к

провадження № 1-кп/415/381/17

УХВАЛА

Іменем України

25.04.17 м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

за участю: секретаря Демченко Е.Є.

прокурора Хмеленко Н.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017130240000361 від 17.02.2017 року у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Ільїнка, Троїцького району, Луганської області, громадянина України, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 а, кв. 74,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

31 березня 2017 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017130240000361 від 17.02.2017 року у відношенні ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України.

Ухвалою суду від 04 квітня 2017 року вищезазначене кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченого, захисника та потерпілої, зазначивши при цьому про відсутність підстав для закриття справи або повернення обвинувального акту.

Обвинувачений ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_1 також не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентуєпорядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з долученими до нього відповідно до ст. 291 КПК України додатками, приходить до наступного висновку.

Кримінальне провадження підсудне Лисичанському міському суду Луганської області.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду та являлись підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено.

Враховуючи відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України та обмежень, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України суд приходить до висновку про необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченого, захисника та потерпілої.

Також, під час підготовчого судового засідання прокурор Хмеленко Н.В. звернулася до суду з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2, в обґрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, ризики не зменшились. Наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_2 переховуватися від органів досудового слідства та суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2. в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, його особу та репутацію, який маючи не зняті та непогашені в установленому законом порядку судимості за вчинення, в тому числі і корисливих злочинів, знову обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину з корисливих мотивів, відсутність соціальних факторів, які б утримували його за місцем проживання, його вік, стан здоровя, відсутність офіційної роботи, факт того, що ОСОБА_2 не має постійного джерела доходу, крім того, останній зареєстрований у іншій області, а саме: Харківська область, Дворічанський район, с. Мечнікове, у м.Лисичанську мешкає тимчасово, без реєстрації, що свідчить про можливість переховуватися від суду, враховуючи що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_2 Лисичанським міським судом не розпочатий, просив суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 діб.

Потерпіла ОСОБА_3 просила суд задовольнити клопотання прокурора.

Захисник ОСОБА_1, обвинувачений ОСОБА_2 заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною ОСОБА_1 України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у п. 74 рішення від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України» відповідно до якої «відсутність чітко сформульованих положень, які б визначали, чи можливо належним чином продовжити (якщо так, то за яких умов) застосування на стадії судового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного на визначений період на стадії досудового слідства», «не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції».

Згідно п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;…5) вчинити інше кримінальне правопорушення….

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, який відповідно до санкції статті карається позбавленням волі від 7 до 10 років із конфіскацією майна та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Ухвалою слідчого судді від 01.03.2017 року під час досудового розслідування у відношенні ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2 суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину з погрозою застосування насилля, небезпечного для життя і здоровя потерпілої, що згідно з Конституцією України визнається найвищою соціальною цінністю, при цьому обвинувачений являючись працездатною особою не працює, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, тобто, соціальні фактори, які б утримували його за місцем проживання відсутні, а також репутація обвинуваченого, який має не зняті та непогашені в установленому законом порядку судимості за вчинення, в тому числі і корисливих злочинів, знову обвинувачується у вчинені умисного тяжкого корисливого злочину, що свідчить про антисоціальну спрямованість особи обвинуваченого, а тому існує ризик, що останній, перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення, крім того, останній зареєстрований у іншій області, а саме: Харківська область, Дворічанський район, с. Мечнікове, у м.Лисичанську мешкає тимчасово, без реєстрації, що свідчить про можливість переховуватися від суду.

Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились..

Суд не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь обвинуваченого, однак вважає що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обовязків та запобіганню процесуальних ризиків можливості переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому підстав для зміни або скасування запобіжного заходу суд не вбачає.

Враховуюче вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також відсутність підстав для зміни та скасування запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 31, 177, 178, 197, 314-317, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130240000361 від 17.02.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду на 04 травня 2017 року на 10 годину 00 хвилин.

Розгляд кримінального провадження проводити судом одноособово..

Про час та місце проведення судового розгляду повідомити прокурора, обвинуваченого, захисника та потерпілу.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України на 60 днів, тобто по 23 червня 2017 року включно.

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє до 23 червня 2017 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копіію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя М.М. Старікова