Вирок № 66205474, 27.04.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/1840/17-к

н.п. 1-кп/415/370/17

ВИРОК

Іменем України

27.04.17 м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Старікової М.М.

за участю: секретаря Демченко Е.Є.

прокурора Полякова Д.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017130240000533 від 14.03.2017 року у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, інвалідом не являється, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

07 березня 2017 року приблизно о 12 годині ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, через незачинені двері проник до підвального приміщення, розташованого у будинку АДРЕСА_2, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_2, а саме: бідон алюмінієвий ємністю 50 літрів, чайник алюмінієвий ємністю 2 літри, які представляють цінність для потерпілого як лом алюмінію загальною вагою 8 кг., вартістю 224 гривні (із розрахунку 28 гривень за 1 кг. лому алюмінію), якими розпорядився на власний розсуд.

08 березня 2017 року близько 14 години ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, продовжуючи реалізовувати єдиний злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, через незачинені двері знову проник до підвального приміщення, розташованого у будинку АДРЕСА_2, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_2, а саме: шліфувальну машину марки «Тайга» моделі МШУ -23200-230, вартістю 650 гривень, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 23.03.2017 № 19/113/9-3/239-58е, якою розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, злочинними діями ОСОБА_1 спричинено майнову шкоду ОСОБА_2 на загальну суму 874 гривні.

11 березня 2017 року приблизно об 11 годині, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом розбиття віконного скла проник до флігеля, розташованого на подвір'ї будинку АДРЕСА_3, звідки повторно таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_3, а саме: 4 пічних чавунних плити, вартістю 106 гривень 74 копійки та двох Т-образних конструкцій з труб нержавіючої сталі, вартістю 78 гривень 96 копійок кожна, на загальну суму 157 гривень 92 копійки, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 22.03.2017 року № 19/113/9-3/231е, спричинивши ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 264 гривні 66 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень у вільній формі відмовився. Відповідаючи на питання суду зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Дійсно 07.03.2017 року приблизно о 12 годині він перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, через незачинені двері проник до підвального приміщення, розташованого у будинку АДРЕСА_2, звідки викрав майно, зазначене в обвинувальному акті, яке здав на пункт прийому металобрухту, а гроші витратив на власні потреби. Після чого 08.03.2017 року близько 14 години, знову перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння проник до того ж підвального приміщення, звідки викрав шліфувальну машинку, яку продав, а гроші витратив на власні потреби. Йому було відомо, що даним підвальним приміщенням користується потерпілий ОСОБА_2, де зберігає своє майно. Це підвальне приміщення закривається потерпілим на замок, однак в ці дні двері до підвалу зачинені не були.

11.03.2017 року приблизно об 11 годині, він перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, шляхом розбиття віконного скла проник до флігеля, розташованого на подвір'ї будинку АДРЕСА_3, звідки викрав майно, зазначене в обвинувальному акті, яке здав на пункт прийому металу, а гроші витратив на власні потреби. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, вибачався за вчинене перед потерпілими, запевнивши надалі у повному обсязі відшкодувати потерпілому ОСОБА_2 завдану шкоду. Просив суд суворо не наказувати та надати шанс на виправлення. Потерпілому ОСОБА_3 викрадене майно повернуто у повному обсязі, а потерпілому ОСОБА_2 повернуто шліфувальну машинку.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що він проживає в квартирі АДРЕСА_4, в даному будинку у нього є підвал, який зачиняється на замок, де він зберігає свої речі. Обвинувачений ОСОБА_1 являється сином його сусідки. Він дійсно 07 та 08 березня 2017 року залишав відчиненими двері в підвальному приміщенні, а 09 березня 2017 року виявив пропажу шліфувальної машинки «Тайга» та алюмінієвих бідона та чайника, про що повідомив співробітників поліції. Через деякий час працівниками поліції йому було повернуто шліфувальну машинку, а заподіяна шкода за викрадення алюмінієвих виробів не відшкодована. Покарання просив призначити на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 11 березня 2017 року після обідній час виявив пропажу 4 пічних чавунних плит та двох Т-образних конструкцій з труб нержавіючої сталі, які знаходились у флігелі, розташованому на повір'ї будинку АДРЕСА_3, що належить йому на праві приватної власності. На даний час матеріальних претензій до обвинуваченого не має, викрадено майно повернуто працівниками поліції, на призначенні суворого виду покарання обвинуваченому не наполягав, просив надати останньому шанс на виправлення.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі обвинувачений та потерпілі, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням в інше приміщення та поєднаного з проникненням в житло, вчинене повторно, повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винного, який не працює, за місцем проживання характеризується задовільно (а.с. 124), на обліку у лікаря психіатра не числиться (а.с. 120), перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога з червня 2009 року з приводу алкоголізму (а.с. 122), раніше не судимий (а.с. 125-126), та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та повне визнання вини.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи кількість епізодів злочинної діяльності та наявність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, а також вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого та його репутацію, який не працює, єдиного джерела доходів не має, перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу алкоголізму, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.3 ст. 185 КК України, оскільки останній, вчинив умисні злочини проти власності, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, визнання вини та щире каяття винного, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, який в судовому засіданні вибачався за вчинене, вперше притягується до кримінальної відповідальності, внаслідок вчинення злочину тяжких наслідків не настало, враховуючи думку потерпілих, які не наполягали на призначенні обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі пов`язаного з реальним його відбуттям, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без відбування покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ч. 1 ст.76 України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілими не пред'явлений, що не позбавляє права останніх відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.122, ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження стосовно ОСОБА_1

- судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/231е від 22.03.2017 року (а.с. 55-56) та товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/239-58е від 23.03.2017 року (а.с. 111-114), витрати на залучення експертів у сумі 351 гривень 30 копійок (а.с.57) та 660 гривень 30 копійок відповідно, а всього на загальну суму 1012 гривень 14 копійок - підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

-Копії касового видаткового ордеру від 07.03.2017 року та 11.03.2017 року, акти приймання металобрухту № 217 від 07.03.2017 року та № 11/01-01 від 11.03.2017 року ТОВ «Максимет», які згідно постанови слідчого від 16.03.2017 року знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження - підлягають збереженню в матеріалах кримінального провадження;

-Чотири пічних плити довжиною 55 см, шириною 18.5 см, товщиною 1 см, дві Т-образні труби з нержавіючої сталі довжиною 2 метри 3 см ( поперечні трубки - 77,5 см), діаметром 1 дюйм, які згідно постанови слідчого від 16.03.2017 року після проведення експертизи передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 - підлягають поверненню власнику - потерпілому ОСОБА_3;

-Шліфувальна машинка «Тайга» моделі -2200-230 у корпусі чорно-зеленого кольору, потужністю 2200 ВТ, діаметр диску 230 мм, яка згідно постанови слідчого від 16.03.2017 року знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 - підлягає поверненню власнику - потерпілому ОСОБА_2

Керуючись ч. 3 ст. 349,ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013) процесуальні витрати пов'язані із залученням експертів за проведення судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/231е від 22.03.2017 року та товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/239-58е від 23.03.2017 року у сумі 351 гривня 30 копійок та 660 гривень 30 копійок відповідно, а всього на загальну суму 1012 (одна тисяча дванадцять) гривень 14 копійок.

Речові докази:

-Копії касового видаткового ордеру від 07.03.2017 року та 11.03.2017 року, акти приймання металобрухту № 217 від 07.03.2017 року та № 11/01-01 від 11.03.2017 року ТОВ «Максимет», які згідно постанови слідчого від 16.03.2017 року знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-Чотири пічних плити довжиною 55 см, шириною 18.5 см, товщиною 1 см, дві Т-образні труби з нержавіючої сталі довжиною 2 метри 3 см ( поперечні трубки - 77,5 си), діаметром 1 дюйм, які згідно постанови слідчого від 16.03.2017 року після проведення експертизи передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 - повернути власнику - потерпілому ОСОБА_3;

-Шліфувальну машинку «Тайга» моделі -2200-230 у корпусі чорно-зеленого кольору, потужністю 2200 ВТ, діаметр диску 230 мм, яка згідно постанови слідчого від 16.03.2017 року знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 - повернути власнику - потерпілому ОСОБА_2

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова