Ухвала суду № 66205292, 24.04.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/179/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 109 (56-1) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2 Р. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2017 року м. Кропивницький

Колегія суддів Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Широкоряда Р.В.

cуддів Кабанової В.В., Бондарчука Р.А.,

секретар Сакара І.І.,

за участі прокурора Тупало Н.М.,

адвоката підозрюваного ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

переглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 квітня 2017 року, якою стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, безробітного, розлученого, зареєстрованого та такого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого,

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком дії 60 днів, - з 19 години 30 хвилин 11 квітня 2017 року до 19 години 30 хвилин 09 червня 2017 року; визначено розмір застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 64000 гривень 00 копійок.

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України, -

Як наразі встановлено органом досудового розслідування, ОСОБА_4 маючи на меті доведення до широкого кола осіб ідей до насильницької зміни і повалення конституційного ладу та до захоплення державної влади, використовуючи створену у невстановлений слідством час особисту сторінку Игорь Ткаченко (vk.com/samsimon) у соціально-орієнтованому ресурсі мережі Інтернет ВКонтакте, використовуючи власний аккаунт, повторно, розповсюдив матеріали із закликами до вчинення таких дій.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду с. Кіровограда постановлено задовольнити клопотання старшого слідчого в ОВС УСБУ в Кіровоградській області Бондарова Р.О. про обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано стосовно останнього вказаний запобіжний захід, визначивши строк його дії 60 днів, із визначенням застави.

Своє рішення слідчий суддя районного суду мотивував наявністю достатніх доказів про обґрунтовану підозру ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України.

Враховуючи вказане та інші обставини, зокрема, й передбачені ст. 178 КПК України, суд прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та, зважаючи на положення ч. 5 ст. 176 КПК України, постановив судове рішення, яким обрав стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Судове рішення оскаржено в апеляційному порядку адвокатом підозрюваного ОСОБА_4 ОСОБА_3, який в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді.

Свої вимоги умотивовує наступними доводами.

Підозрюваний має постійне місце проживання, реєстрації, на утриманні батьків похилого віку.

Відсутні, на думку захисту, ризики, що свідчать про вчинення будь-яких дій, підозрюваний не переховувався, доказів на підтвердження наявності ризиків того, що підозрюваний може залишити територію України, - в клопотання досудовим розслідуванням не наведено.

Факти, що саме ОСОБА_4 висловлював заклики щодо існуючої державної влади відсутні.

Зазначає, що доступ до паролю та аккаунту підозрюваного міг мати будь-хто, сторінка відкривалася неодноразово сторонніми особами, і дані було відкрито для доступу широкого кола осіб. Будь-яких спеціальних груп підозрюваним в соціальних мережах створено не було, не сторінку відсутній правовстановлюючий документ і не розповсюджується право власності.

Тож, на переконання сторони захисту, - обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення - відсутня, як і відсутні підстави вважати про вчинення даного кримінального правопорушення саме ОСОБА_4

Вислухавши доповідь судді-доповідача, думку адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, і просив задовольнити подану ним апеляційну скаргу, скасувати ухвалу слідчого судді, думку підозрюваного ОСОБА_4, який підтримав апеляційну скаргу, подану в його інтересах його захисником, просив скасувати ухвалу слідчого судді про обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, думку прокурора, який заперечив задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали клопотання та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути розбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями зявитися на судове засідання.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.

Слідчим суддею при розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України.

Колегія суддів ураховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Підозра ОСОБА_4 ґрунтується на наявних зібраних в ході досудового розслідування доказах,які під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою взяті до уваги слідчим суддею, такими доказами наразі є: протокол огляду від 17.03.2017 року, висновок експерта №270/1 від 28.03.2017 року, протокол допиту свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, пояснення ОСОБА_4 від 11.04.2017 року, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4, в ході якого він свою вину в інкримінованому йому злочині за ч. 3 ст. 109 КК України визнав повністю.

При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Тож, встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України.

Кримінальне правопорушення відноситься до категорії середньої тяжкості, покарання, що може загрожувати ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим за це кримінальне правопорушення, - передбачає позбавлення волі на строк до пяти років.

Крім означеного, також відповідно до ст. 178 КПК України, колегією суддів враховуються й наступні обставини.

Підозрюваний ОСОБА_4 є безробітним, має постійне місце проживання, розлучений, без утриманців..

Підозрюваний ОСОБА_4 є раніше судимою особою.

Вказані обставини дають підстави вважати, що підозрюваний є схильним до асоціальної поведінки, вчинення кримінальних правопорушень.

Враховуючи зазначене вище у сукупності, а також й тяжкість покарання, що може загрожувати ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється, можливо сказати, що, у разі перебування на свободі, підозрюваний матиме змогу вчинити спробу переховуватись від досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, або ж може вчинити нове кримінальне правопорушення.

З огляду на означене, колегія суддів прийшла до висновку, що слідчий суддя районного суду обґрунтовано задовольнив клопотання органу досудового розслідування та правильно обрав стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш мякі запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обовязків, також запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а у такому випадку не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Отже, обраний відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи апеляційної скарги про те, що у судовому засіданні суду першої інстанції не було доведено наявність ризиків для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованими та спростовуються зазначеним.

Також, слід зауважити, що вимогами ч. 5 ст. 176 КПК України встановлено: запобіжні заходи у вигляді особистого зобовязання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України.

У конкретному випадку, знайшли своє підтвердження обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, тому, зважаючи на зазначене вище та положення ч. 5 ст. 176 КПК України, - обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлено процесуальною необхідністю та є доцільним у межах даного кримінального провадження.

Зауважується й про наступне.

Слідчим суддею, при постановленні судового рішення, яким стосовно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено також заставу, у разі внесення якої, до підозрюваного застосовується, відповідно, запобіжний захід у вигляді застави.

Вказане суперечить вимогам ч. 5 ст. 176 КПК України, і є порушенням кримінального процесуального закону України.

Проте, оскільки судове рішення слідчого судді у частині визначення застави щодо підозрюваного не оскаржено, суд апеляційної інстанції, зважаючи на положення ч. 2 ст. 404 КПК України, не вправі вийти за межі апеляційних вимог та переглядати ухвалу слідчого судді в частині визначення застави з метою приведення у відповідність до вимог кримінального процесуального закону України, регламентованих ч. 5 ст. 176 КПК України.

Таким чином, виходячи з положень ст. 177-178 КПК України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість постановленого слідчим суддею судового рішення, а тому доводи апеляційної скарги є безпідставними і її необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 376, 405, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 квітня 2017 року про обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком дії 60 днів, - з 19 години 30 хвилин 11 квітня 2017 року до 19 години 30 хвилин 09 червня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Кіровоградської області набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_9 ОСОБА_10