Ухвала суду № 66203431, 25.04.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

25 квітня 2017 року м. Київ Колегія суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Жайворонок Т.Є.,суддів:Берднік І.С., Ємця А.А.,-розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Господарського суду Харківської області від 2 вересня 2016 року, постанови Харківського апеляційного господарського суду від 3 листопада 2016 року та постанови Вищого господарського суду України від 14 лютого 2017 року у справі № 922/1294/13 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Омбілік-Трейд» (далі - ТОВ «Омбілік-Трейд») про визнання банкрутом,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 2 вересня 2016 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 3 листопада 2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 14 лютого 2017 року, заяву ліквідатора задоволено; витребувано шляхом вилучення у ОСОБА_4 та передано ТОВ «Омбілік-Трейд» квартиру АДРЕСА_1; визнано недійсним свідоцтво про право власності, видане 25 квітня 2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коррнійчук О.В., номер в реєстрі 2218 про право власності на квартиру АДРЕСА_1; визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Омбілік-Трейд»; в іншій частині провадження за заявою ліквідатора припинено.

У квітні 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Господарського суду Харківської області від 2 вересня 2016 року, постанови Харківського апеляційного господарського суду від 3 листопада 2016 року та постанови Вищого господарського суду України від 14 лютого 2017 року у справі № 922/1294/13 з підстав, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України.

Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України 14 червня 2016 року у справі № Б-50/24-09, від 26 липня 2016 року у справі № 922/952/13-г, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовано одні й ті самі норми матеріального права.

Як доказ невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, до заяви додано копії постанов Верховного Суду України від 11 грудня 2012 року у справі № 3-65гс12, від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1219цс16, від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1685цс16, від 18 січня 2017 року у справі № 6- 2723цс16.

Обговоривши доводи заяви та дослідивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що подана заява є необґрунтованою, її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.

Відповідно до ст. 11121 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, ст.ст. 11116 , 11117 , 11121 Господарського процесуального кодексу України,

у х в а л и л а :

Відмовити у допуску справи № 922/1294/13 до провадження Верховного Суду України.

Надіслати копію ухвали разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі.

Ухвала є остаточною.

Головуючий Т.Є. Жайворонок Судді: І.С. Берднік

А.А. Ємець