Рішення № 66203264, 26.04.2017, Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 563/274/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.04.2017 року Корецький районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.

секретар судового засідання Степанюк Л.В.

за участю: відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Корець цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом, вказуючи, що 06 червня 2012 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір № б/н згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 800 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20.40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Однак відповідач не виконав своїх зобовязань, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 28080 (двадцять вісім тисяч вісімдесят) грн. 33 коп.

Просять суд стягнути з відповідача вказану суму, судовий збір, справу розглянути без участі їх представника.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що дійсно з позивачем укладав кредитний договір, проте невдовзі після укладення договору його, вже колишня дружина, забрала як кредитний договір, так і платіжну картку, у звязку з чим немав змоги сплачувати кредит. Обовязку по сплаті заборгованості за кредитним договором не відкидає, проте вважає, що має сплатити менше, оскільки сума пені значно перевищує розмір заборгованості по кредиту.

Крім того, відповідач на імя суду подав заяву про застосування наслідків спливу позовної давності відносно стягнення пені.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

06 червня 2012 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 800 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20.40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статями 610, 611 ЦК України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) та у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Натомість позичальник взяті на себе зобовязання виконував не належним чином, передбачені умовами договору платежі вносив несвоєчасно. Внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», яка станом на 28 лютого 2017 року становить 28080 грн. 33 коп. та складається з: 1109,49 грн. заборгованість за кредитом, 21422,49 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 3735,00 грн. заборгованість за пенею, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 1313,35 грн. штраф (процентна складова).

Розмір зазначеної заборгованості підтверджується розрахунком суми заборгованості за кредитним договором, наданим позивачем. Відповідачем вказаний розрахунок не спростований, власних розрахунків з даного приводу не надано, а тому судом він приймається як достовірний.

Згідно із п.1.1.5.25 Умов та правил надання банківських послуг, вказано, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,1% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки.

За загальним правилом період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобовязання, не може перевищувати один рік (п.1 ч.2 ст.258 ЦК України) і належні докази щодо погодження сторонами збільшення вказаного терміну позивачем суду не надано.

При цьому виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до ст.253 ЦК Україниобчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права. Отже, аналіз норми ч.2 ст.258 ЦК Українидає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду.

Такі висновки викладені і в постанові Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року в справі № 6-100цс14, які відповідно до ст.360-7 ЦПК Україниє обовязковими для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Згідно із представленого позивачем розрахунку розмір пені по кредитному договору № б/н від 06 червня 2012 року становить 3735 (три тисячі сімсот тридцять пять) грн. 00 коп.

З наданого банком розрахунку заборгованості видно, що останню проплату за кредитним договором відповідач здійснив 12 червня 2014 року.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, згідно із ч.1 ст.261 ЦК України.

У відповідності до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У судовому засіданні відповідач звернувся з такою заявою 26 квітня 2017 року.

Натомість позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом 16 березня 2017 року. Таким чином до стягнення підлягає пеня нарахована за 1 рік, який передував зверненню до суду, сума якої становить 1200,00 грн.

Зі змісту позовної заяви та розрахунку заборгованостівипливає, що за порушення грошових зобовязань за один і той самий період позивачем нараховано як пеню так і штрафи, внаслідок чого відповідача двічі притягнуто до одного і того ж виду відповідальності.

Цивільно-правова відповідальністьце покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обовязку новим, або у приєднанні до невиконаного обовязку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обовязків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

За положеннями статті 61 Конституції Україниніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК Україништраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушеннястроків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених устатті 61 Конституції Українищодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція міститься у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у справі №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

Враховуючи вищевикладене та з метою захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб під час здійснення цивільного судочинства у відповідності до Конституції Українисуд вважає, що вимога у частині стягнення фіксованої частини штрафу в сумі 500,00 грн. та процентної частини штрафу 1313.35 грн. не ґрунтується на законі, а тому в цій частині вимог позивачу необхідно відмовити.

Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання, суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованість в сумі 23731(двадцять три тисячі сімсот тридцять одна) грн. 98 коп.

Посилання відповідача про те, що його колишня дружина забрала у нього кредитний договір та платіжну картку не заслуговують уваги, оскільки воно не підтверджено доказами та взагалі, при укладанні договору відповідачу було відомо про його обовязки, як позичальника.

На підставі статті 88 ЦПК Українипідлягають стягненню з відповідача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин позов підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.10, 60, 62, 88, 209, 212-215 ЦПК України, та на підставі ст.ст. 253, 258, 526, 551, 610, 611 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (49064, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р.р. № 29092829003111, МФО № 305299) заборгованість по кредитному договору № б/н від 06 червня 2012 року в сумі 23731(двадцять три тисячі сімсот тридцять одна) грн. 98 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» судовий збір в сумі 1352 (одна тисяча триста пятдесят дві) грн. 23 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Корецький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

С у д д я :