Вирок № 66203208, 26.04.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/506/17

Номер провадження 1-кп/623/94/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Одарюка М.П.

за участю секретаря судового засідання: Вовк І.В.

за участю прокурора: Махненка А.В.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: Пікуліна Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017220320000031 від 08.01.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, уродженця м. Єнакієве, Донецької області, громадянина України, росіянина, з професійно-технічною освітою, не працюючого, розлученого, який тимчасово зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

1)24.01.1997р. Єнакієвським міським судом Донецької області за ч.3 ст.140, ст. 102, ч.1 ст.101, ч.3 ст.81,ст.42 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнений з УВП 21.10.1998 згідно ЗУ «Про амністію»;

2)10.11.2000р. Єнакієвським міським судом Донецької області за ч.1 ст.101 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений з УВП 20.04.2002р. у зв'язку з відбуттям строку покарання;

3)14.07.2004р. Єнакієвським міським судом Донецької області за ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений з УВП 25.11.2005р. умовно-достроково;

4)24.05.2006р. Єнакієвським міським судом Донецької області за ч.3 ст.296, ч.4 ст.187, ч.1, ст.70 КК України до 11 років позбавлення волі, звільнений з УВП 07.04.2014 умовно-достроково на невідбуту частину покарання - 2 роки 8 місяців 2 дні,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

08 січня 2017 року, близько 16-00 год., ОСОБА_1, повторно, знаходячись на автобусній зупинці неподалік залізничної станції «Ізюм» Південної Залізниці, яка розташована по пл. Привокзальній, 1 м. Ізюм Харківської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи з умислом, спрямованим на відкрите заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, застосував насильство до ОСОБА_3, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, а саме наніс удар кулаком в область голови потерпілого, чим заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді синцю на лівій щоці, що відноситься по ступені тяжкості до легких тілесних ушкоджень, після чого ОСОБА_1 заволодів з кишені куртки потерпілого мобільним телефоном ТМ «Nокіа», модель «206», тим самим відкрито викрав майно та спричинив ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 440 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1, повторно, близько 17-00 год., знаходячись під час руху в приміському електропотязі сполученням «Ізюм-Харків-Левада», неподалік залізничної станції «Циганська» Південної Залізниці в Ізюмському районі Харківської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи з умислом, спрямованим на відкрите заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, застосував насильство до ОСОБА_4, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, а саме наніс удар кулаком в область обличчя потерпілого, чим заподіяв ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синцю на спинці носу, які кваліфікуються як легке тілесне ушкодження, після чого ОСОБА_1 відкрито заволодів з рук потерпілого мобільним телефоном ТМ «ERGO», модель «F281 Link Dual Sim», вартістю 420 грн., а також забрав з лавочки для місць сидіння електропотяга дорожню сумку ОСОБА_4, в якій знаходилась кутова шліф машинка (болгарка) ТМ «Powertec Germany», модель «РТ 406», вартістю 403 грн., тим самим відкрито викрав майно та спричинив ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 823 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав, щиро розкаявся, підтвердив обставини справи, та повідомив суд по епізоду з ОСОБА_3, що 08.01.2017р. познайомився з ОСОБА_3 на вокзалі в м. Балаклеї та разом їхали в електропоїзді в м. Ізюм. Після розпиття алкогольних напоїв, ОСОБА_1 попросив ОСОБА_3 дати йому телефон подзвонити, останній не погодився та на ґрунті виниклих обставин ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_5 в обличчя та відкрито заволодів мобільним телефоном. По епізоду з ОСОБА_4 ОСОБА_1 повідомив, що 08.01.2017р. перебував у електропоїзді, наніс ОСОБА_4 удари в обличчя та відкрито заволодів мобільним телефоном та болгаркою. Додатково зазначив, що злочини вчинив, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.

Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, претензій матеріального та морального характеру не мають.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому залишити без змін.

Захисник Пікулін Р.М. просив суд призначити мінімальне покарання з огляду на визнання своєї вини обвинуваченим на стадії досудового та судового провадження.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються - дата, час, місце вчинення злочину, об`єкт злочину, мотив, сума матеріальної шкоди, тощо. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1, захисник Пікулін Р.М. та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч.2 ст. 186 КК України як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 не працює (зі слів працює на Балаклійській птахофабриці на посаді спеціаліста по варці муки), на обліку у лікаря - психіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, службу в Збройних силах України не проходив, зі слів розлучений, має на утриманні малолітню дитину, раніше судимий, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення, довідка з військкомату.

Згідно ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі може становити небезпеку для суспільства.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесені до тяжкого злочину.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1 - щире каяття.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочину.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які законом віднесено до тяжкого злочину, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.65 КК України, з урахуванням викладеного суд вважає, що міра покарання обвинуваченому ОСОБА_1 повинна бути обрана в межах санкції ч.2 ст.186 КК України у вигляді позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченомуОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін, враховуючи те, що судом призначається реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі в умовах ізоляції від суспільства, обвинувачений має, негативну репутацію, відсутні міцні соціальні зв`язки, а тому наявні ризики, передбачені п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватися від суду та вчинити нове кримінальне правопорушення.

Цивільний позов - відсутній.

Судові витрати (ч.2 ст. 124 КПК України), а саме витрати, пов'язані з проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 351,84 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 50, 65-67, ч.2 ст. 186 КК України, ст. ст. 100, 124, 349, 370, 374 КПК України, суд-

У Х В АЛ ИВ:

ОСОБА_1визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених за ч. 2 ст. 186 КК України і призначити покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати строк попереднього ув'язнення з 09.01.2017 року по 26.04.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Термін відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання з 09 січня 2017 року.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №369 від 03.02.2017 року в розмірі 351,84 грн., які підлягають перерахуванню до Державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази:

-дорожня сумка з кутовою шліфувальною машинкою (болгарка) ТМ «Powertec Germany», модель «РТ 406», та сім-карта мобільного оператора «Vodafone», - повернуті під розписку потерпілому ОСОБА_4, вважати повернутими.

-мобільні телефониТМ «Nокіа», модель «206», ТМ «ERGO», модель «F281 Link Dual Sim», які знаходяться в камері зберігання речових доказів Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області (квитанція №21 від 23.02.2017) після набрання вироком законної сили повернути потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: М.П. Одарюк