Ухвала суду № 66200099, 01.03.2017, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 01.03.2017

Справа № 334/1292/17

Провадження № 2/334/1734/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Ісаков Д.О., розглянувши заяву ПАТ КБ «Приват банк» про забезпечення позову,

Встановив:

01 березня 2017 року ПАТ КБ «Приват банк» звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 18833,26 гривень.

Одночасно із позовною заявою позивач звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на ? частину квартири, загальною площею 61,85 кв.м., житловою площею 37,54 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За загальним правилом, заявник зобовязаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.

Згідно з п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»суд при розгляді заяви про забезпечення позову має пересвідчитись, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання можливого рішення про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог та відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК України,заява про забезпечення позову розглядаєтьсясудом, в провадженні якого перебуває, в день її надходження, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 152 ЦПК України,позов може бути забезпеченийзабороноювчиняти певні дії.

В обґрунтування заяви ПАТ КБ «Приват банк» посилається на те що найчастіше за порушенням зобовязань перед банком відбувається вчинення Відповідачем всіх можливих заходів щодо позбавлення банку можливості задовольнити свої вимоги за рахунок належного відповідачу майна і коштів. Це виражається у передачі третім особам права власності на майно й кошти або його переховування від банку й державної виконавчої служби, а також проведенні інших операцій з майном та коштами щодо позбавлення банку можливості задовольнити свої вимоги за його рахунок. З огляду на зазначене вважають, що неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Однією із необхідних умов для забезпечення позову є надання позивачем належних і допустимих доказів того, що майно, на яке позивач просить накласти арешт, знаходиться у власності відповідача на час подання позовної заяви. Позивачем надано докази того, що саме відповідачу ОСОБА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності зазначена ? частина квартири.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, та вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної чи фізичної особи. Позивачем зазначена ціна позову, яка складає 18833,26 гривень, але не проведена оцінка майна та не зазначена вартість 1/2 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, у звязку з чим суд не може встановити співмірності вартості нерухомого майна із заявленими позивачем вимогами.

Позивач не довів, що невжиття заявлених ним заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку, що заява необґрунтована і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України,

Ухвалив:

В задоволенні заяви ПАТ КБ «Приват банк» про забезпечення позову за позовом ПАТ КБ «Приват банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 5-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Ісаков Д. О.