Ухвала суду № 66200033, 24.04.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/3231/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.04.2017 року місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши заяву уповноваженого представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів та визнання недійсним споживчого кредитного договору №041-2008-1712,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ПАТ «Універсал Банк» про захист прав споживачів та визнання недійсним споживчого кредитного договору №041-2008-1712 від 30.05.2008 року.

19.04.2017 року на адресу суду від уповноваженого представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову, шляхом зобовязання ПАТ «Універсал Банк» зупинити нарахування процентів за користування кредитними коштами та будь-яких штрафних санкцій за кредитним договором 041-2008-1712, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «УніверсалБанк» до розгляду справи по суті.

Вищевказана заява про забезпечення позову вмотивована тим, що на момент звернення до суду з позовом про визнання недійсним кредитного договору ОСОБА_1 на виконання даного договору здійснив 105 платежів по 215,16 доларів США щомісячно. Подальше виконання позивачем своїх зобовязань за договором буде призводити до систематичної подачі заяв про уточнення позовних вимог та вчинення інших процесуальних дій .

Дослідивши матеріали заяви, оцінивши зібрані докази, приходжу до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір з приводу визнання недійсним споживчого кредитного договору №041-2008-1712 від 30.05.2008 року.

Згідно ч. 1, ч. 5 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа і про вжиття заходів за безпечення позову суд постановляє ухвалу.

При цьому згідно до п. 2 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, шляхом заборони вчиняти певні дії.

Звернення з позовом до суду за захистом порушених прав, інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, а також свобод фізичних осіб є одним із способів судового захисту.

Інститут забезпечення позову при цьому, дає можливість суду до ухвалення рішення по суті вжити заходів щодо забезпечення заявленого позову у певних визначених випадках, враховуючи чітко визначені підстави.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості заявленого клопотання, суд зазначає, що інститут забезпечення позову регламентовано статтями 151, 153 ЦПК України, які встановлюють підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а також способи забезпечення позову в цивільному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення суду і спрямована на дотримання норми щодо обовязковості до виконання судових рішень, встановленої статтею 124 Конституції України.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, до вирішення справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду. Це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У випадку звернення сторони із клопотанням про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із таким клопотанням, причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому незастосування заходів по забезпеченню може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, і чому саме.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Із аналізу ст.152 ЦПК України слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, повинні бути безпосередньо повязаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Ставлячи в заяві про забезпечення позову вимогу про зобовязання ПАТ «Універсал Банк» зупинити нарахування процентів за користування кредитними коштами та будь-яких штрафних санкцій за кредитним договором 041-2008-1712, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «УніверсалБанк» до розгляду справи по суті, позивач не навів обґрунтованих підстав, які вказують на те, що незабезпечення позову в такий спосіб утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду про задоволення позову, при цьому посилається лише на припущення про можливість зміни зобовязань сторін та уточнення.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Окрім того, суд враховує, що в силу приписів ст. 204 ЦК України діє презумпція дійсності правочину.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача, щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом, щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання, або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; зважаючи , що судом не встановлено обставин, які б свідчили, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити не можливим виконання рішення суду, з врахуванням вимог ЦПК України, постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року суд вважає , що заява позивача про забезпечення позову є безпідставною і не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.151- 153, 293 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви уповноваженого представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів та визнання недійсним споживчого кредитного договору №041-2008-1712 від 30.05.2008 року відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення . У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи , яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3