Вирок № 66198897, 25.04.2017, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/26/17

провадження № 1-кп/624/4/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

смт. Кегичівка 25 квітня 2017 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі головуючої судді Куст Н.М., за участі секретаря Проскурні Л.М., прокурорів Ємельянової М.В. та Зливки С.П., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, кримінальне провадження з обвинувальним актом, за яким

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 року в с. Артемівка Кегичівського району Харківської області, українець, громадянин України, військовозобов'язаний, освіта середня, одружений, утриманців не має, не працює, проживає АДРЕСА_1, не засуджений,

- обвинувачується за ч.1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

04 грудня 2016 року, приблизно о 12-й год., ОСОБА_1, перебуваючи поблизу території домоволодіння ОСОБА_2 по АДРЕСА_2, діючи з раптово виниклим умислом, спрямованим на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин з останнім, під час сварки наніс ОСОБА_2 один удар кулаком правої руки в область лівого ока, від чого ОСОБА_2 втратив рівновагу та впав на землю, після чого ОСОБА_1 навалився зверху на ОСОБА_2 та за допомогою лопати, що була в нього в руках, почав давити нею останньому в область грудної клітки, при цьому виражався нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_2

В цей час біля подвір'я потерпілого проходив місцевий мешканець ОСОБА_3, який, побачивши дану подію, крикнув «відпусти його». Після чого ОСОБА_1 відпустив ОСОБА_2 та пішов до себе в будинок.

Таким чином, ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2, згідно висновку експерта № 525-КР/16 від 12 грудня 2016 року, кровопідтік на обличчі, який, відповідно до п. 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року №6, відносить до категорії легких тілесних ушкоджень.

Отже, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України, а саме - умисне легке тілесне ушкодження.

Остаточно кримінальне правопорушення кваліфіковане за ч. 1 ст. 125 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений повідомив, що обвинувачення за ч.1 ст.125 КК України йому зрозуміле, частково визнав вину, дати показання погодився, цивільний позов визнав.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 обставини справи підтвердив частково, зокрема повідомив суду, що вже близько 10-ти років він має неприязні стосунки з потерпілим, той постійно провокує між ними суперечки. Того дня він виносив з двору сніг та викидав його на територію, як він вважав, покинутого подвір'я по сусідству, що на тому подвір'ї є належний потерпілому погріб він не знав. Потерпілий ОСОБА_2 почав лаятися на нього нецензурною лайкою, ображати його, на що ОСОБА_1 попросив припинити цю сварку, але ОСОБА_2 продовжував обзивати його. ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2, штовхнув його, той впав, але при цьому у ОСОБА_2 була в руках лопата, якої він хотів вдарити ОСОБА_1, останній цю лопату вихватив та викинув, після чого пішов у двір. Свідка ОСОБА_3 він взагалі не бачив. Потерпілого ОСОБА_2 не бив та лопатою не давив, а лише штовхнув його та відібравши лопату, кинув її. Заявлений потерпілим позов про відшкодування моральної та матеріальної шкоди в сумі 10000 грн. визнав повністю.

Потерпілий ОСОБА_2 обставини справи підтвердив повністю, повідомив, що дійсно обвинувачений наніс йому удар кулаком у ліве око, після чого той упав, шапка насунулася йому на очі і він нічого не бачив, ОСОБА_1 почав давити його лопатою до того моменту, доки не підійшов свідок ОСОБА_3, після чого обвинувачений лопату кинув і пішов у двір. Свій позов про відшкодування моральної та матеріальної шкоди підтримує.

Свідок ОСОБА_3 показав, що 04 грудня 2016 року проходячи по вулиці він побачив суперечку між двома людьми, а саме, як один лежав на снігу, а інший сидів на ньому з лопатою, він почав кричати, через що один з чоловіків встав з іншого, кинув лопату та пішов геть.

Свідок ОСОБА_4, яка є дружиною потерпілого, показала, що 04 грудня 2016 року приблизно об 11-й год. 30 хв. вона перебувала в хаті, куди зайшов її чоловік ОСОБА_2 весь мокрий, в снігу, та повідомив, що його побив сусід через те, що той зробив йому зауваження, щоб він не кидав сніг на його погріб. Вона побачила, як око чоловіка почервоніло та набрякло, почала боліти голова, через що вона дала йому пігулку та викликала поліцію. Саму суперечку вона не бачила, про неї знає зі слів чоловіка.

Свідок ОСОБА_5, який перебуває у фактичних шлюбних відносинах з дочкою обвинуваченого, повідомив, що того дня виносили сніг з двору, вийшов ОСОБА_2 та почав виражатися нецензурною лайкою в бік його тестя. Тесть попросив його припинити, той не заспокоївся, після чого ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2, штовхнув його, той впав та почав замахуватися на ОСОБА_1 лопатою, останній цю лопату забрав та викинув, після чого пішов у свій двір.

Свідок ОСОБА_6, син обвинуваченого, показав, що того дня, дату точно не пам'ятає, він з батьком виносили сніг з двору, вийшов ОСОБА_2 і почав кричати, що вони кидають сніг на його погріб, батько попросив припинити лайку, але той продовжив виражатися нецензурно, після чого батько штовхнув ОСОБА_2, той впав, батько вихватив у нього лопату та викинув її.

У судовому засіданні, згідно з визначеним обсягом, досліджені документи кримінального провадження: копія паспорта та ІПН обвинуваченого; медичні довідки про відсутність ОСОБА_1 на наркологічному та психіатричному обліку; довідка про відсутність ОСОБА_1 на обліку в Кегичівському РВ КВІ; довідки Слобожанської селищної ради від 08 грудня 2016 року про склад сімї ОСОБА_1; посередня довідка - характеристика цієї ж селищної ради від 09 грудня 2016 року відносно обвинуваченого; довідка районного військового комісаріату від 20 грудня 2016 року №2508 про перебування ОСОБА_1 на обліку військовозобов'язаних, постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 24 квітня 2017 року, протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 05 грудня 2016 року; протокол огляду місця події від 07 грудня 2016 року з фототаблицею; постанова про призначення судово-медичної експертизи від 05 грудня 2016 року; висновок експерта №520-КР/16 від 05 грудня 2016 року, відповідно до якого потерпілому спричинені легкі тілесні ушкодження; постанова про призначення додаткової судово-медичної експертизи від 12 грудня 2016 року; висновок експерта №525-КР/16 від 12 грудня 2016 року, з підтвердженням факту несуперечності даних; протокол проведення слідчого експерименту від 12 грудня 2016 року, щодо спричинення тілесних ушкоджень; довідка про відсутність судимостей у обвинуваченого від 13 грудня 2016 року.

Зазначені документи сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності - достатніми та взаємозв'язаними для прийняття процесуального рішення.

Заслухавши усі показання, дослідивши докази, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення у судовому засіданні доведене повністю.

Суд вважає доведеним, що викладені в обвинуваченні діяння мали місце і містять склад кримінального правопорушення.

Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1, 04 грудня 2016 року, приблизно о 12-й год., перебуваючи поблизу території домоволодіння ОСОБА_2 по АДРЕСА_2, діючи з раптово виниклим умислом, спрямованим на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин з останнім, під час сварки наніс ОСОБА_2 один удар кулаком правої руки в область лівого ока, від чого ОСОБА_2 втратив рівновагу та впав на землю, після чого ОСОБА_1 навалився зверху на ОСОБА_2 та за допомогою лопати, що була в нього в руках, почав давити нею останньому в область грудної клітки, при цьому виражався нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_2

В цей час біля подвір'я потерпілого проходив місцевий мешканець ОСОБА_3, який, побачивши дану подію, крикнув «відпусти його». Після чого ОСОБА_1 відпустив ОСОБА_2 та пішов до себе в будинок.

Таким чином, ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2, згідно висновку експерта № 525-КР/16 від 12 грудня 2016 року, кровопідтік на обличчі, який, відповідно до п. 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року №6, відносить до категорії легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав частково, в тім, що дійсно штовхнув потерпілого і останній впав. Але не визнав той факт, що він давив лопатою, сидячи зверху на ньому, хоча ці обставини підтверджується показаннями свідка ОСОБА_3, даними ним у судовому засіданні. До показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які є близькими людьми для обвинуваченого, а останній сином, суд відноситься критично.

Заявлений потерпілим цивільний позов обвинувачений визнав повністю, чим фактично також підтвердив свою винність у вчиненому ним злочині.

Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

ОСОБА_1 є винним у вчиненні цього кримінального правопорушення, і підлягає покаранню.

Визначаючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, суд вважає, що згідно із класифікацією за ст. 12 КК України цей злочин є невеликої тяжкості, негативних наслідків не має.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України, не встановлено.

Призначаючи покарання у межах санкції закону, суд, погодившись з думкою прокурора, який просив призначити покарання у виді штрафу у сумі 850 грн., обвинуваченого та потерпілого, які погодились із запропонованим покаранням, врахувавши особу обвинуваченого, який раніше не засуджений, за місцем проживання характеризується посередньо, має міцні соціальні зв'язки за місцем свого проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вважає за можливе призначити покарання, передбачене санкцією статті 125 КК, у виді штрафу.

Суд визнає таке покарання достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди в сумі 10000 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 позов визнав повністю, в зв'язку з чим, суд, керуючись ст.ст. 128, 129 КПК України, вважає його таким, що підлягає задоволенню.

Арешт на майно не накладався, процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 128, 129, 368-371, 373-374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

Штраф перерахувати на розрахунковий рахунок <31113106700277>, одержувач - УДКСУ у Кегичівському районі, код одержувача <38008619>, банк одержувача - ГУДКСУ у Харківській області, код банку 37874947, код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, АДРЕСА_3) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, АДРЕСА_4) матеріальну та моральну шкоду, завдану злочином, в сумі 10000 (десять тисяч) грн.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через Кегичівський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку надати учасникам провадження.

Суддя Н.М. Куст