Ухвала суду № 66198592, 26.04.2017, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2191/17

1-кс/405/824/17

УХВАЛА

"26" квітня 2017 р. м. Кропивницький

слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Загреба А.В., секретар Єсько Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні №42016120000000223, клопотання старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та фактично проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, за ч.3 ст.368 КК України, за участю прокурора Кошельника Д.В., захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

слідчий за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 повідомлено про підозру за ч.3 ст.368 КК України, а саме одержання неправомірної вигоди у великому розмірі для себе чи третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, за попередньою змовою групою осіб.

Так, в грудні 2016 року фізична особа підприємець ОСОБА_2, який за своєю спеціалізацією займався розробкою та виготовленням технічної документації із землеустрою, а також вирішенням організаційних питань зокрема повязаних з наданням земельних ділянок в оренду, дізнавшись, що громадянин ОСОБА_5 має намір отримати в оренду земельну ділянку на території Войнівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, за попередньою змовою із службовими особами місцевого самоврядування, вирішив одержати шляхом вимагання від останнього неправомірну вигоду.

Діючи з цією злочинною метою, ОСОБА_2, при зверненні до нього ОСОБА_5, оголосив останньому злочинні вимоги про те, що той може отримати бажану земельну ділянку виключно через надання неправомірної вигоди у загальній сумі 178 тис. грн., на що ОСОБА_5, розуміючи ситуацію і побоюючись негативних наслідків для себе у вигляді відмови у передачі в оренду земельної ділянки, вимушений був погодитися на вказані незаконні вимоги, з метою убезпечення себе від можливого настання негативних наслідків у вигляді порушення своїх конституційних прав, а також істотної шкоди у вигляді безпідставної відмови у відведенні йому земельної ділянки в оренду і передачу її йому.

Продовжуючи свої злочинні дії, 24.01.2017 приблизно о 11.00 год. ОСОБА_2, погрожуючи ОСОБА_5 можливим неминучим настанням негативних наслідків у вигляді відмови у передачі йому в оренду земельної ділянки, у своєму офісі розташованому по проспекту Соборному, 77 у м. Олександрія Кіровоградської області, одержав шляхом вимагання від ОСОБА_5 першу частину неправомірної вигоди у сумі 2000 гривень купюрами по 200 грн. кожна від загального розміру неправомірної вигоди у сумі 178 тис. грн. за організацію вирішення питання щодо надання ОСОБА_5 в оренду земельної ділянки площею 42 га під багаторічні насадження на території Войнівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свої злочинні дії, 21.04.2017 приблизно о 09:00 год. ОСОБА_2, погрожуючи ОСОБА_5 можливим неминучим настанням негативних наслідків у вигляді відмови у передачі в оренду земельної ділянки, знаходячись біля будинку за місцем свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_5, одержав шляхом вимагання від ОСОБА_5 другу частину неправомірної вигоди у сумі 2000 гривень купюрами по 200 грн. від загального розміру неправомірної вигоди у сумі 178 тис. грн. за організацію вирішення питання щодо надання ОСОБА_5 довідки №312 від 21.04.2017 виконкому Войнівської сільради Олександрійського району Кіровоградської області про те, що земельна ділянка площею 42 га під багаторічними насадженнями не перебуває у власності чи в оренді, та організацію надання ОСОБА_5 цієї земельної ділянки в оренду, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свої злочинні дії, 24.04.2017 приблизно о 11.20 год. ОСОБА_2, погрожуючи ОСОБА_5 можливим неминучим настанням негативних наслідків у вигляді відмови у прийнятті позитивного рішення, знаходячись у своєму офісі розташованому по проспекту Соборному, 77 у м. Олександрія, одержав шляхом вимагання від ОСОБА_5 третю частину неправомірної вигоди у сумі 35000 гривень купюрами по 200 грн. від загального розміру неправомірної вигоди в розмірі 178 тис. грн. неправомірної вигоди за організацію вирішення питання щодо надання ОСОБА_5 в оренду земельної ділянки площею 42 га під багаторічні насадження на території Войнівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою із службовими особами місцевого самоврядування, виконавши при зазначених обставинах вказані дії, які виразилися в одержанні ним 24.01.2017 приблизно о 11.00 год. 2000 гривень в якості першої частини від загального розміру неправомірної вигоди шляхом вимагання від ОСОБА_5, а також одержавши 21.04.2017 близько 09.00 год. 2000 гривень в якості другої частини неправомірної вигоди від загальної суми у 178 тис. грн., та 24.04.2017 приблизно о 11.20 одержавши 35000 гривень в якості третьої частини від загального розміру неправомірної вигоди шляхом вимагання від ОСОБА_5 від загального розміру неправомірної вигоди 178 тисяч гривень частини неправомірної вигоди за організацію вирішення питання щодо надання ОСОБА_5 довідки №312 від 21.04.2017 виконкому Войнівської сільради Олександрійського району Кіровоградської області про те, що земельна ділянка площею 42 га під багаторічні насадження не перебуває у власності чи в оренді та організацію надання ОСОБА_5 цієї земельної ділянки в оренду, тим самим своїми умисними, протиправними діями вчинив умисний тяжкий корупційний злочин у сфері службової діяльності, передбачений ч.3 ст. 368 КК України одержання неправомірної вигоди у великому розмірі, для себе чи третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди та за попередньою змовою групою осіб.

24.04.2017 року о 11 год. 25 хв. ОСОБА_2 було затримано в порядку ст.. 208 КПК України.

25.04.2017 о 10 год. 53 хв. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Під час розгляду клопотання прокурор зазначив про обґрунтованість підозри, наявність ризиків, та неможливість їх запобігання шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Слідчий підтримала думку прокурора.

У судовому засіданні захисники просили відмовити у задоволенні клопотання, вказавши, що матеріали клопотання не містять доказів на обґрунтування оголошеної підозри та заявлених ризиків, а прокурором висловлюються лише припущення, щодо існування ризиків та оголошеної підозри. Враховуючи соціальні звязки підозрюваного, наявність утриманців, просили застосувати до свого підзахисного більш мякий запобіжний захід, а саме домашній арешт.

Підозрюваний підтримав позицію захисників, заперечивши, щодо доводів сторони обвинувачення.

Заслухавши учасників, допитавши свідка та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до такого.

24.04.2017 о 11:25 ОСОБА_2 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про що складено відповідний протокол.

25.04.2017 ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Крім того, згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя зазначає, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача, що ОСОБА_2 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України.

Причетність ОСОБА_2 до оголошеної підозри, підтверджується протоколом допиту свідка, протоколом огляду, ідентифікації (помічення) та вручення грошових коштів, протоколом огляду місця події у невідкладних випадках (а.к. 14-24, 25-30, 31-44).

Інші доводи сторони захисту про існування обґрунтованої підозри, про належність та допустимість доказів, повинні оцінюватися виключно під час розгляду справи по суті у сукупності із іншими доказами.

Крім того, слідчий суддя погоджується з позицією прокурора, про те, що досудове розслідування триває, хід якого є таємницею, оголошена підозра може бути уточнена, розбіжності усунуті.

Крім того, сам факт відсутності на час розгляду даного клопотання оголошеної підозри службовим особам місцевого самоврядування, на думку слідчого судді, безумовно не спростовує відсутність попередньої змови із такими та обґрунтованість оголошеної ОСОБА_2 підозри.

Також, слідчий суддя встановив наявність наступних ризиків передбачених:

- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, свідчить про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду.

- п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним впливати на свідків, які ще в судовому засіданні не допитувалися.

Разом з тим, прокурором та слідчим не доведено існування інших ризиків.

Вказане свідчить, що більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Отже, застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи та серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Усі наведені обставини у їх сукупності, навіть із урахуванням позитивних даних про особу, соціальні звязки підозрюваного, наявність на утриманні малолітньої дитини, не дають достатніх підстав застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою строком на 60 днів.

Доводи сторони захисту, а саме щодо належності та допустимості доказів, повинні відповідно до ст. 89 КПК України, вирішуватися виключно судом під час судового розгляду кримінального провадження.

Інші доводи сторони захисту не спростовують оголошену підозру та встановлені ризики.

Разом з тим, згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зобовязаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим кодексом.

З урахуванням встановлених обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, наявність у соціальних звязків та утриманців, позитивних характеристик та положень ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя вважає можливим заставу визначити у 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного обовязків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-197 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

клопотання старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме з 11 години 25 хвилин 24.04.2017 р. до 11 години 25 хвилин 22.06.2017 р.

Визначити розмір застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 48 000 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача №37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ГУ ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача МФО 820172. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі № 42016120000000223 від 12.12.2016 року.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає;

- утримуватись від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню, крім участі у процесуальних діях.

Розяснити ОСОБА_2, що відповідно до ч.ч. 8, 9 ст.182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Дата закінчення дії ухвали 22.06.2017 р.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя А.В. Загреба