Ухвала суду № 66197202, 18.04.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/6626/16-к

Провадження № 1-кс/522/4663/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2017 року ОСОБА_1

Слідчий суддя місцевого Приморського районного суду міста ОСОБА_1 ОСОБА_2, за участю секретаря Багрій А.В., представника власника майна - адвоката ОСОБА_3, прокурора Чікалова П.С., слідчого Дунай Д.О., розглянувши у судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна, -

У С Т А Н О В И В:

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси із клопотанням в порядку ст.174 КПК України про скасування арешту майна.

В обґрунтування доводів клопотання посилається на наступне.

27.02.2017 р. слідчий суддя Приморського районного суду м.Одеси Пислар В.П., по справі №522/6626/16-К, розглядаючи матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 22015000000000167 від 05.06.2015 р., виніс ухвалу (копія додається), відповідно до змісту якої наклав арешт на грошові кошти тимчасово вилучені в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме:

- купюри номіналом по 200 гривень у кількості 700 шт.;

- купюри номіналом по 500 гривень у кількості 140 шт.

Слідчий суддя мотивував ухвалу про накладення арешту тільки тим, що в ході обшуку ОСОБА_4 не зміг надати пояснень з приводу виявлених грошових коштів, окрім того такі грошові кошти зберігались в середині двох зашитих подушок. А також, що вилучені в ході обшуку предмети та документи, мають значення для дослідження обставин контрабандного ввезення (поза митним контролем) на територію України лікарських засобів, а саме: засобів, які не мають відповідних сертифікатів (ліцензій), зареєстрованих у МОЗ, та сильнодіючих лікарських засобів, які у своєму складі містять сильнодіючі речовини, що знаходяться в незаконному обігу, фасування та тимчасового зберігання та збуту вказаних лікарських засобів через мережу аптечних закладів. Обставини кримінального провадження містять достатні підстави вважати, що без вилучення і арешту у встановленому законом порядку перелічені лікарські засоби, предмети, документи та грошові кошти можуть бути приховані для унеможливлення їх використання в якості речових доказів у кримінальному провадженні.

Так, вилучені грошові кошти являються особистими заощадженнями ОСОБА_4 та його дружини, які все життя працюють, проживають одні та відповідно мають змогу заощаджувати. Окрім того ОСОБА_4 являється пенсіонером та отримує пенсію.

Про вищевказані факти ОСОБА_5 зазначала в ході проведення обшуку, однак слідчий жодних записів до протоколу не вносив. Також слідчий не вносив до протоколу відомості, що власники приміщення не змогли пояснити походження грошових коштів.

Окрім того матеріалами кримінального провадження підтверджено, що ОСОБА_4 являвся тільки засновником ТОВ "ВІВА"ФАРМ ЮГ" та жодного відношення до господарської діяльності не мав. ОСОБА_4 не отримував прибутку з діяльності підприємства та не займався закупівлею лікарських препаратів.

Так, згідно з ч. 1 ст. 167 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку. Відповідно до вимог КПК арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

На теперішній час, слідством не встановлено, що вилучені грошові кошти являються прибутком від незаконної діяльності ТОВ "ВІВА"ФАРМ ЮГ".

Окрім того, слідчими органами не встановлено, що вилучені грошові кошти отримані від підприємницької діяльності. Доводи сторони обвинувачення ґрунтуються тільки на припущеннях, що являється недопустимим заходом у кримінальному процесі.

Щодо особливих вказівок в ухвалі слідчого судді про арешт майна слід звернути увагу на положення ст. 174 КПК, яка встановлює порядок скасування арешту майна підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником або володільцем майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Зазначені учасники кримінального провадження мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, яке під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Також арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної, посадових і службових осіб.

Згідно зіст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, 1.) збереження речових доказів, 2.) спеціальної конфіскації, 3.) конфіскації як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та 4.) відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Вилучені грошові кошти не містять слідів кримінального правопорушення, а ОСОБА_4 на даний час по кримінальним провадженням не є підозрюваним чи обвинуваченим.

Вищевказані грошові кошти вилучені 23 лютого 2017 року. Однак 07 березня в ході допиту у якості свідка заявлено клопотання про повернення майна, на що жодної відповіді не поступило.

Окрім того за обставин описаними вище вилучені грошові кошти не мають відношення до кримінального провадження та підлягають поверненню.

На підставі викладеного, так, як минула потреба в запобіжному заході, та у тимчасовому вилученні, представник власника майна просить скасувати арешт майна.

В судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання у повному обсязі.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, зазначивши, що скасування арешту майна є передчасне, оскільки розслідування кримінального провадження триває.

Дослідивши матеріали клопотання та заслухавши пояснення учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З матеріалів клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27.02.2017р., в рамках кримінального провадження №22015000000000167 від 05.06.2015 р., накладено арешт на грошові кошти тимчасово вилучені в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні з пояснень слідчого та прокурора встановлено, що досудове розслідування кримінального провадження триває, та на даний час вказані грошові кошти мають доказове значення у кримінальному провадженні, оскільки існують підстави вважати, що вони одержані або є доходами внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.305 КК України.

Отже, на цей час скасування арешту зазначеного майна є передчасним .

Керуючись ст.ст. 167-174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає

Слідчий суддя:

18.04.2017