Постанова № 66195529, 18.04.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2017 р. Справа№ 910/21825/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Руденко М.А.

Кропивної Л.В.

при секретарі Петрик М.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи 1: ОСОБА_2;

ОСОБА_3 - представник за довіреністю від 20.05.2016 року;

від третьої особи 2: ОСОБА_4 - представник за довіреністю від 02.12.2014 року;

від третьої особи 3: не з'явились;

від третьої особи 4: не з'явились;

від третьої особи 5: не з'явились;

від третьої особи 6: не з'явились;

від третьої особи 7: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2016 року

у справі № 910/21825/16 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом ОСОБА_6

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття"

треті особи 1) ОСОБА_2

2) ОСОБА_5

3) ОСОБА_7

4) ОСОБА_8

5) ОСОБА_9

6) ОСОБА_10

7) ОСОБА_11

про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" про визнання недійсним та скасування рішень загальних зборів, оформлених протоколом від 13.09.2016 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскільки питання у порядку денному проведення загальних зборів було сформовано як зобов'язання зменшити розмір статутного капіталу відповідача, то позивач був позбавлений права придбати вівільнену частку у статутному капіталі товариства. Крім того, на спірних загальних зборах було вирішено питання, яке не було включено до порядку денного, а саме про зміну компетенції виконавчого органу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.12.2016 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, третя особа 2 звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було прийнято рішення за відсутності протоколу загальних зборів товариства від 13.09.2016 року та статуту відповідача. Крім того, апелянт зазначає, що місцевий господарський суд прийшов до невірних висновків, що на загальних зборах товариства вирішувалися питання, які не були включені до порядку денного зборів. Також, апеллянт вказує, що вирішення питання законності визначення порядку виплати спадкоємцю частки статутного капіталу товариства не порушує права позивача.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу ОСОБА_5 по справі № 910/21825/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. та призначено до розгляду на 07.02.2017 року.

У судове засідання 07.02.2017 року представник позивача та представники третіх осіб 3, 4, 5, 6, 7 не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Третя особа 1 у судовому засіданні 07.02.2017 року заявила клопотання про відкладення розгляду справи та надала пояснення по суті спору.

Представник третьої особи 2 у судовому засіданні 07.02.2017 року підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.02.2017 року подав заяву про визнання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 року відкладено розгляд справи до 23.02.2017 року.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 року враховуючи перебування у відпустці суддів Руденко М. А. та Пономаренка Є. Ю., які не є головуючими суддями, справу № 910/21825/16 передано на повторний атоматизований розподіл.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справ від 23.02.2017 року, справу № 910/21825/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Смірнова Л. Г., Кропивна Л. В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Смірнова Л.Г., Кропивна Л. В.

У судове засідання 23.02.2017 року представник відповідача та представники третіх осіб 2, 3, 5, 6, 7 не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представники третьої особи 1 у судовому засіданні 23.02.2017 року надали додаткові пояснення по суті спору.

Представник третьої особи 4 у судовому засіданні 23.02.2017 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи, з метою ознайомлення з нею.

Представник позивача у судовому засіданні 23.02.2017 року заявив клопотання про витребування у Подільської районної в місті Києві державної адміністрації копії документів, що містяться в реєстраційній справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 року на підставі ст. 65 ГПК України витребувано у Подільської районної в місті Києві державної адміністрації додаткові документи по справі та відкладено розгляд справи до 07.03.2017 року.

У судове засідання 07.03.2017 року представник відповідача та представники третіх осіб 2, 3, 5, 6, 7 не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача у судовому засіданні 07.03.2017 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання додаткових документів.

Представники сторін, присутні у судовому засіданні 07.03.2017 року, не заперечували проти відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2017 року розгляд справи відкладено до 21.03.2017 року.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 року враховуючи перебування на лікарняному судді Смірнової Л. Г., яка не є головуючою суддею, справу № 910/21825/16 передано на повторний атоматизований розподіл.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справ від 20.03.2017 року, справу № 910/21825/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М. А., Кропивна Л. В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М. А., Кропивна Л. В.

У судове засідання 21.03.2017 року представник відповідача та представники третіх осіб 2, 5, 6, 7 не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача та представник третьої особи 4 у судове засідання 21.03.2017 року не з'явились, однак через відділ документального забезпечення суду подали клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи 1 та представник третьої особи 2 у судовому засіданні 21.03.2017 року підтримали заявлені клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 року відкладено розгляд справи до 18.04.2017 року.

Третя особа 1 та представник третьої особи 2 у судовому засіданні 18.04.2017 року підтримали свої правові позиції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Порядок створення та управління товариством, відносини учасників між собою та з товариством, правовий статус учасників та самого господарського товариства, яким є товариство з обмеженою відповідальністю, визначаються й регулюються, зокрема, Цивільним, Господарським кодексами України, Законом України „Про господарські товариства" тощо.

Відповідно до статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Згідно частин 1 та 2 статті 83 ЦК України юридична особа може створюватися у формі, зокрема, товариства, яким є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників) які мають право участі у цьому товаристві.

Статтею 84 Цивільного кодексу України встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю є підприємницьким товариством. За статтею 62 Господарського кодексу України підприємство є самостійним господарюючим суб'єктом, юридичною особою, має відокремлене майно, самостійних баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Частиною 5 статтею 63 ГК України визначено, що господарське товариство, як корпоративне підприємство діє, зокрема, на основі об'єднання майна засновників (учасників), їх спільного управління справами.

За правилами частини 4 статті 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Згідно частини 3 статті 83 Господарського кодексу України господарське товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Згідно даних Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань товариство було зареєстровано Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією 06.06.2002 року, номер запису про державну реєстрацію 10711200000000062.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 27.08.2014 до відповідача звернулась ОСОБА_2 із заявою про намір вступити до складу учасників Товариства, як спадкоємець корпоративних прав померлого учасника - ОСОБА_16, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 14.08.2014 року (дата смерті померлого учасника - ІНФОРМАЦІЯ_1).

У зв'язку із чим 13.09.2016 року відбулися позачергові загальні збори учасників Відповідача, про що складено протокол від 13.09.2016 року, до порядку денного яких було включено наступні питання:

- Про обрання голови і секретаря загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття",

- Про розгляд заяви ОСОБА_2 про прийняття до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" спадкоємця померлого учасника,

- Вирішення питання про виплату частки в майні, що належить спадкоємцю померлого учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття",

- Вирішення питання про збільшення чи зменшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття",

- Про затвердження нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття",

- Про обрання керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття",

- Про обрання ревізійної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття",

- Про затвердження внутрішніх актів Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття",

- Про визначення уповноваженої особи для підписання статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття",

- Про визначення уповноваженої особи для здійснення державної реєстрації Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття".

На дату проведення загальних зборів учасниками зазначеного товариства значились - гр. ОСОБА_5, якому належала частка статутного капіталу в розмірі 37, 94% (23 712, 50 грн. ), гр. ОСОБА_7, якій належала частка в розмірі 0, 092% (57,50 грн.) та гр. ОСОБА_8, якій належала частка в розмірі 0, 128% (80,00 грн.), гр. ОСОБА_9, якій належала частка в розмірі 0, 116% (72,50 грн.), гр. ОСОБА_6, якій належала частка у розмірі 0,100% (62,50 грн.), гр. ОСОБА_10, якому належала частка у розмірі 0,096% (60,00 грн.), гр. ОСОБА_11, якій належала частка у розмірі 0,188% (117, 50 грн.) та гр. ОСОБА_16, якому належала частка у розмірі 61, 340% (38 337, 50 грн.).

Господарським судам слід мати на увазі, що голоси, які припадають на частку померлого (ліквідованого) учасника, не враховуються під час голосування з питання про прийняття спадкоємця або правонаступника до товариства, під час визначення правомочності загальних зборів для прийняття рішення про прийняття спадкоємця або правонаступника учасника товариства до цього товариства, а також під час вирішення інших питань.

Отже, під час встановлення легітимності загальних зборів учасників ТОВ та наявності кворуму для проведення цих зборів слід враховувати голоси інших учасників товариства, які без голосів, що припадають на частку померлого (ліквідованого) учасника, становлять у сукупності 100 % голосів, що мають враховуватися під час визначення кворуму (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 року).

Так, колегією суддів встановлено, що на спірних загальних зборах товариства були присутні ОСОБА_5, який володіє 37, 94 % статутного капіталу товариства, ОСОБА_6, яка володіє 0, 100% статутного капіталу, ОСОБА_9, яка володіє 0,116% статутного капіталу та ОСОБА_7, яка володіє 0, 092 % статутного капіталу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що 13.09.2016 року на загальних зборах товариства був наявний кворум.

На вказаних загальних зборах було вирішено, зокрема, відмовити у прийнятті ОСОБА_2 до складу учасників ТОВ «Республіканський будинок моделей взуття»; виплатити ОСОБА_2 частку у розмірі 38 337, 50 грн.; зменшити статутний капітал ТОВ «Республіканський будинок моделей взуття» та розподілити його між іншими учасниками; затвердити нову редакцію статуту товариства.

Звертаючись до суду першої інстанції позивач зазначає, вказане рішення було прийнято з порушенням норм матеріального права. Зокрема, позивач був позбавлений можливості придбати вивільнену частку померлого учасника товариства, було порушено порядок визначення вартсоті частки майна, яку вирішено виплатити спадкоємцю та передчасно прийнято рішення про зменшення статного капіталу.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про господарські товариства", при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного (складеного) капіталу товариства підлягає зменшенню.

Законодавством не встановлено, правових наслідків при виході учасника з товариства у вигляді зменшення статутного капіталу товариства, законодавчі норми не забороняють товариству в особі його уповноваженого органу прийняття рішення щодо формування статутного капіталу іншим чином, в тому числі шляхом розподілу частки учасника товариства, що вийшов (помер), між іншими учасниками товариства, шляхом пропозиції учасникам викупити частку учасника, що вийшов (помер) чи шляхом прийняття до складу учасників товариства нових осіб та наділення їх часткою учасника, що вийшов (помер), з покладанням на цих осіб обов'язку щодо формування статутного капіталу, або шляхом поєднання цих джерел.

Така правова позиція узгоджується з встановленим ст. 55 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 №1576-ХІІ переважним правом правонаступників та спадкоємців на вступ до господарського товариства.

Якщо спадкоємцю чи правонаступнику не було надано згоди на вступ до товариства, а частка учасника, що вибув (помер), була придбана самим товариством і протягом визначеного ч. 5 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" строку реалізована третім особам без пропозиції спадкоємцю чи правонаступнику придбати її, спадкоємець (правонаступник) вправі вимагати переведення на нього прав покупця (набувача) частки у статутному капіталі товариства.

Аналогічну позицію висловлює Вищий господарський суд України у постанові від 01 квітня 2010 р. по справі №К7/113-09 зазначаючи, що норма ст. 55 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 №1576-ХІІ щодо зменшення статутного (складеного) капіталу товариства не є імперативною, її положення вказують про підстави зменшення статутного фонду у разі видачі (виплаті) частки у майні товариства правонаступнику (спадкоємцю) або виключеній особі.

Учасники товариства зацікавлені в створенні умов для його нормальної, ефективної діяльності і мали намір викупити вивільнену частку або внести додаткові вклади з метою не зменшення статутного капіталу, оскільки розмір чистих активів перевищує розмір статутного капіталу.

Таким чином, з метою не зменшення статутного капіталу, у випадку відмови спадкоємцю у прийнятті до учасників товариства, учасники повинні визначити шлях формування статутного капіталу. І тільки, якщо кожен із учасників і третіх осіб не виявив наміру внести додатковий вклад, викупити вивільнену частку чи вступити до товариства, то тоді товариство зобов'язано зменшити статутний фонд на розмір вивільненої частки померлого учасника.

Отже, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскільки питання у порядку денному було сформовано як зобов'язання зменшити розмір статутного капіталу відповідача, то позивач був фактично позбавлений права придбання вивільненої частки у статутному капіталі, чим були порушенні його корпоративні права.

У випадку відмови вищого органу відповідача від прийняття спадкоємця до складу учасників відповідача не забороняє прийняти рішення щодо формування статутного капіталу іншим чином, в тому числі шляхом розподілу частки померлого учасника між іншими учасниками товариства, шляхом доформування статутного капіталу за рахунок додаткових внесків інших учасників товариства чи шляхом прийняття до складу учасників товариства нових осіб та наділення їх часткою учасника, що вийшов, з покладанням на цих осіб обов'язку щодо формування статутного капіталу.

Так, представник позивача на загальних зборах відповідача висловив намір сформувати статутний капітал шляхом придбання вивільненої частки померлого учасника, в порушення вимог ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", учасникам товариства не було запропоновано до голосування для включення до порядку денного питання про намір позивача сформувати статутний капітал шляхом придбання вивільненої частки у статутному капіталі.

Позивач був позбавлений права внести на розгляд зборів питання щодо формування статутного капіталу шляхом придбання вивільненої частки померлого учасника товариства.

Крім того, згідно із п.5 ст.144 Цивільного кодексу України, зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.

Відповідно до ч.4 ст.52 Закону України "Про господарські товариства", рішення про зменшення статутного капіталу товариства надсилається поштовим відправленням всім кредиторам товариства не пізніше триденного строку з дня його прийняття.

Рішення товариства про зменшення його статутного капіталу набирає чинності не раніш як через 3 місяці після державної реєстрації і оприлюднення у встановленому порядку, згідно ст. 56 Закону України "Про господарські товариства".

Таким чином, законодавством передбачений порядок зменшення статутного капіталу, який полягає у повідомлення кредиторів не пізніше триденного строку з дня його прийняття, державній реєстрації рішення товариства і опублікуванні відомостей на веб-сайті Єдиного державного реєстру.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами і доказування.

Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідачем у порушення ч. 5 ст. 144 ЦК України, не було надано доказів відсутності у нього кредиторів або повідомлення їх про прийняття рішення щодо зменшення розміру статутного капіталу.

До того ж, колегія суддів зазначає, що у разі відмови спадкоємця від вступу до товариства або відмови товариства у прийнятті до нього спадкоємця йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала померлому учаснику, вартість якої визначається на день смерті учасника (п.4.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Порядок проведення розрахунків із спадкоємцями учасника, які не вступили до товариства проводяться таким же чином, як і при виході учасника з товариства, оскільки положення ст.147 Цивільного Кодексу України відсилає до ст.148 Цивільного Кодексу України.

Аналогічне право учасника товариства з обмеженою відповідальністю передбачено ч.2 ет.148 Цивільного Кодексу України, ч.І статті 54 Закону України "Про господарські товариства", якою також встановлено, що така виплата не проводиться в день виходу учасника з товариства, а проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Зазначені положення законодавства України, які передбачають при виході учасника із товариства виплату йому вартості частки майна товариства, пропорційну частці у статутному капіталі, є імперативними, ці правила не можуть бути зміненими статутними документами товариства. Товариство з обмеженою відповідальністю у своїх статутних документах може встановлювати лише порядок, спосіб визначення вартості частки майна, що пропорційна частці учасника в статутному капіталі, і строки її виплати.

Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" не передбачений порядок, спосіб визначення вартості частки майна і строки її виплати.

При цьому, у випадку неврегульованості в установчих документах порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з товариства, а також порядку і строків їх виплати, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення) виключно із дійсної (ринкової вартості) нерухомого майна - об'єкта оцінки, з урахуванням загальної концепції визначення ринкової вартості об'єктів нерухомого майна. Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється вся на дату виходу (виключення) з товариства. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу (п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Аналогічну правову позицію висловлює Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у постанові від 18 листопада 2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 Цивільного Кодексу України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У ч. 1 ст. 66 та у ст. 139 Господарського кодексу України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення. виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду від 07.12.2012 року по справі №5023/091/11, в основу розрахунку розміру такої виплати повинні, бути покладені дані фінансового обліку та звітності (балансу) товариства станом на дату виходу учасника зі складу товариства.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що встановлення вартості частки спадкоємця у майні товариства неможливо без визначення вартості майна товариства і потребує спеціальних знань, адже при розрахунках важливе значення має правильне обчислення вартості частки учасника у майні товариства. При цьому необхідно врахувати вартість усіх активів товариства - як оборотних, так і необоротних.

Загальні збори учасників товариства можуть приймати рішення про визначення шляху формування статутного капіталу тільки після затвердження документів фінансового обліку та звітності (балансу) з метою визначення прибутку товариства отриманого по дату смерті учасника та вартості майна товариства.

Отже, товариство може відмовитися від прийняття спадкоємця до складу учасників з обов'язковою виплатою у грошовій або натуральній формі частки у майні товариства, яка належала померлому учаснику, вартість якої визначається на день смерті учасника. Вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства за вирахуванням його зобов'язань, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату смерті. Вартість частини майна товариства, належна до сплати померлому учаснику визначається виключно із дійсної (ринкової) вартості об'єкта оцінки. Така виплата не проводиться в день виходу учасника з товариства, а проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Тільки після затвердження документів фінансового обліку та звітності, загальні збори учасників можуть прийняти рішення про шлях формування статутного капіталу.

Представник позивача був присутнім на зборах на яких розглядалось питання про прийняття до складу учасників Товариства спадкоємця померлого учасника - ОСОБА_2 Рішенням Загальних зборів відмовлено у прийнятті спадкоємця до учасників ТОВ та постановлено виплатити їй вартість частки в статутному капіталі Товариства в сумі 38 337 грн. 50 коп.

Водночас, питання про розгляд і затвердження річного звіту та балансу товариства на дату смерті учасника не було включено до порядку денного та не розглядалось, річний звіт та баланс не затверджувався загальними зборами товариства.

Наявність чистих активів підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 09.11.2015 року про справі № 910/18936/15, а саме нежилі приміщення № 1, №1а, №№ 2-34; №№ 51-78; №№ 92-120; №№ 132-146; № 147 інженерно-побутового корпусу (літ. А), загальною площею 2091,90 кв. м., що знаходиться за адресою: 04070, м. Київ, вул. Братська, 6, загальною вартістю 22 541 900 грн. станом на 22 липня 2014 року.

Як вбачається із матеріалів справи, протоколом загальних зборів прийнято рішення про виплату спадкоємцю вартості частки в статутному капіталі товариства в сумі 38 337, 50 грн. В порушення чинних норм законодавства, питання про виплату належної частини прибутку відповідача та вартості частини майна, яка пропорційна частці у статутному капіталі із дійсної (ринкової) вартості об'єкта оцінки з урахуванням загальної концепції визначення ринкової вартості об'єктів нерухомого майна не розглядалось.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про порушення порядку виплати вартості частини майна у статутному капіталі товариства, оскільки до порядку денного не було включено питання про затвердження балансу товариства станом на дату смерті учасника, а отже відповідач порушив порядок визначення вартості частки майна, яку вирішено виплатити спадкоємцю та передчасно прийняв рішення про зменшення статутного капіталу.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції, апелянт зазначає, що учасники господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших учасників господарського товариства поза відносинами представництва, а також обгрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших учасників товариства.

Так, апелянт вказує, що ТОВ «Республіканський будинок моделей взуття» не порушувало права позивача при вирішенні питання про законність визначення частки та порядку виплати вартості частки майна ОСОБА_2

Однак, колегія суддів зазначає, що вирішення питання про законність визначення частки та порядку виплати частки в майні стосується прав та законних інтересів позивача, оскільки останній є учасником товариства і неправильне та незаконне рішення з цих питань порушує його права на розподіл прибутку та майна товариства.

Також, колегією суддів встановлено, що відповідно до ст. 98 Цивільного Кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 10.8 Статуту ТОВ "Республіканський будинок моделей взуття", який затверджений протоколом загальних зборів від 13.09.2016 року, до компетенції Загальних зборів належить рішення про відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна ТОВ та про припинення діяльності ТОВ.

У п.11.4. статуту, який затверджено протоколом загальних зборів від 13.09.2016 року, зазначено: "Директор має право вчиняти правочини. передбачені п.10.8 статуту без отримання згоди загальних зборів учасників протягом одного року з дня затвердження статуту. Передбачена п. 10.8 статуту згода надана шляхом затвердження статуту".

Як вбачається з повідомлення про проведення загальних зборів товариства, питання про зміну компетенції виконавчого органу не було включено до порядку денного засідання. Представник позивача, який був присутнім на засіданні загальних зборів Відповідача 13.09.2016 року, не надавав згоду на включення даного питання до порядку денного, не приймав участь у голосуванні по зазначеному питанню.

Таким чином, загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" не приймали рішення про зміну компетенції виконавчого органу, дане питання не було включено до порядку денного і учасники не надавали згоди на включення цього питання до порядку денного, що с безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок, відповідно до п. 2.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" , ч.5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства"

Отже, враховуючи те, що до порядку денного не було включено питання про зміну компетенції виконавчого органу, то прийняття рішення з цього питання не може вважатися правомірним.

Учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття", розмір статутного капіталу якого становить 37,94 % - директор відповідача використав своє положення та вніс зміни до статуту, які не були затверджені загальними зборами Товариства.

Проект нової редакції статуту передбачає фактичне розширення повноважень директора, порівняно з попередньою редакцією статуту, що порушує права та законні інтереси позивача як учасника товариства на участь в управлінні справами товариства.

Таким чином, директор - секретар засідання фактично перевищив повноваження та розширив свої повноваження шляхом внесення змін до Статуту, які не були затверджені загальними зборами учасників.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що у зв'язку із позбавленням позивача права придбати вивільнену частку у статутному капіталі, враховуючи порушення порядку виплати вартості частки в статутному капіталі, рішення загальних зборів ТОВ "Республіканський будинок моделей взуття", які оформлені протоколом від 13.09.2016 року, є такими, що порушують корпоративні права позивача та прийняті с порушенням норм матеріального права, а тому підлягають визнанню недійсними.

Щодо твердження апелянта, що суд першої інстанції прийняв рішення за відсутності протоколу загальних зборів від 13.09.2016 року та статуту відповідача, то колегія суддів зазначає, що дійсно вказане рішення було прийнято без наявності протоколу загальних зборів від 13.09.2016 року, однак враховуючи те, відсутність вказаного протоколу не потягла за собою прийняття місцевим господарським судом неправильного рішення, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2016 року у справі № 910/21825/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2016 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2016 року у справі № 910/21825/16 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/21825/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді М.А. Руденко

Л.В. Кропивна