Ухвала суду № 66193164, 20.04.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2753/16

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

20 квітня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Чеховського А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство "Енергетик", про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (ФОП (ОСОБА_4.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство "Енергетик" в якому просив:

-визнати протиправною відмову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12 грудня 2016 року №13351/28.2/7-16;

- зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг внести зміни до алгоритму Оптового ринку електричної енергії стосовно здійснення Державним підприємством "Енергоринок" перерахувань фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4, як виробнику електричної енергії з альтернативних джерел, додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої електроенергії в період з 01.12.2013 р. по 13.04.2016 р., та електроенергії в період з 01.12.2013 р. по 13.04.2016 р. з урахуванням коефіцієнту зеленого тарифу 2,00.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином повідомлялась про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю -доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач здійснює діяльність на ринку електричної енергії та є постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що підтверджується ліцензією на виробництво електричної енергії, яка видана НКРЕКП.

Так, з метою здійснення продажу електроенергії за "зеленим" тарифом, між ФОП ОСОБА_4 та ДП "Енергоринок" укладено Договір №9979/02 від 18.11.2013 р., погоджений Національної комісією, що здійснює регулювання у сфері енергетики.

За умовами вказаного договору позивач зобов'язується продавати, а ДП "Енергоринок" зобов'язується купувати електроенергію, вироблену позивачем, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

Відповідно до п.п. 2.3 - 2.5 договору на продаж електроенергії, укладеного між позивачем та ДП "Енергоринок", тариф з продажу виробленої позивачем електроенергії з альтернативних джерел визначається наступним чином: величину тарифу встановлює Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики, у національній валюті; Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики встановлює тариф на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року помноженого на коефіцієнт 2,1 (коефіцієнт відповідно до Закону України Закону України "Про електроенергетику"); величина тарифу на електроенергію, яку продають позивачі, не може бути меншою за фіксований мінімальний розмір "зеленого" тарифу, який на кожну дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів перераховується в національну валюту за офіційним валютним курсом Національного банку України на таку дату; фіксований мінімальний розмір "зеленого" тарифу для позивачів встановлюється шляхом перерахування в євро величини "зеленого" тарифу, розрахованого відповідно до положень договорів; вартість електричної енергії, купленої ДП "Енергоринок" у позивача в розрахунковому місяці визначається на підставі тарифу та фактичних обсягів купленої електроенергії.

Згідно з пп. 5.5.2 п. 5.5 договору, укладеного позивачем з ДП "Енергоринок", останній зобов'язаний здійснювати оплату позивачам відповідно до алгоритму розподілу коштів ОРЕ.

Таким чином, за договором між позивачем та ДП "Енергоринок" встановлено, що вартість електричної енергії визначається на підставі "зеленого" тарифу, перерахованого НКРЕКП, при цьому оплата здійснюється відповідно до алгоритму розподілу коштів ОРЕ.

З 01 грудня 2013 року ФОП ОСОБА_4 розпочав постачання електроенергії, однак НКРЕКП встановлено коефіцієнт "зеленого тарифу" 1,2.

Так, за період з 01 грудня 2013 року до 13 квітня 2016 року ФОП ОСОБА_4 вироблено та поставлено електроенергії в сумі 396340 КВт/год згідно коефіцієнту зеленого тарифу " 1,2".

З моменту введення в експлуатацію Кунівської ГЕС і початку постачання електроенергії в мережу, коефіцієнт зеленого тарифу повинен був становити 2,0.

У жовтні 2015 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом щодо зобов'язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для нього коефіцієнт "зеленого" тарифу з урахуванням введення в експлуатацію Кунівської ГЕС з 03 квітня 2013 року - тобто коефіцієнт 2,00 замість протиправно встановленого коефіцієнту 1,2.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року, позовні вимоги задоволено повністю.

Відповідно до звіту про виконання судового рішення, поданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14 квітня 2016 року на відкритому засіданні НКРЕКП внесено зміни до додатка до постанови НКРЕКП від 31 березня 2016 року №510 "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію для суб'єктів господарювання та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва".

Так, згідно із вказаного звіту, ФОП ОСОБА_4 встановлено зелений тариф з коефіцієнтом 2,00 лише з 31 березня 2016 року.

Коефіцієнт "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється для електроенергії, виробленої мікрогідроелектростанціями, введених в експлуатацію з 01.04.2013 по 31.12.2014 коефіцієнт "зеленого" тарифу становить 2,00.

31 жовтня 2016 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до НКРЕКП із заявою про необхідність проведення перерахунку за вироблену та продану електроенергію за період з 01 грудня 2013 року по 13 квітня 2016 року.

Проте, листом від 12 грудня 2016 року, НКРЕКП відмовлено в здійсненні перерахунку мотивуючи це тим, що жодним нормативним актом не передбачено встановлення тарифів за розрахунковий період, що минув.

Дані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог, з яким погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, ст. 15 Закону України "Про електроенергетику" від 16 жовтня 1997 року №575/97-ВР (Закон №575/97-ВР) визначено, що купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, та весь її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної енергії України. Оптовий ринок електричної енергії України зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, всю електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії, за "зеленим" тарифом незалежно від величини встановленої потужності чи обсягів її відпуску.

Відповідно до ч. 18 ст. 171 Закону №575/97-ВР, держава гарантує закріплення на законодавчому рівні на весь строк застосування "зеленого" тарифу вимог щодо закупівлі всієї електроенергії, за встановленим "зеленим" тарифом, а також щодо розрахунків за таку електроенергію у повному обсязі, у встановлені строки та грошовими коштами у порядку, встановленому законом.

Алгоритм оптового ринку електричної енергії - це порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (ст. 1 Закону №575/97-ВР).

Частиною 3 ст. 151 Закону №575/97-ВР встановлено, що кошти поточних рахунків із спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії виключно на: поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії; поточний рахунок підприємства, яке здійснює розподіл електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами; поточний рахунок енергопостачальника; поточний рахунок із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості оптового постачальника електричної енергії.

Алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії визначено постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики від 21 грудня 2011 року №2.

Порядок використання коштів Оптового ринку визначається Інструкцією, яка є Додатком №4 до Договору між членами оптового ринку електричної енергії.

У відповідності до пункту 10.1.1. вказаної інструкції, всі запропоновані зміни до Алгоритму Оптового ринку мають відповідати Закону України "Про електроенергетику", встановлюються і затверджуються відповідною постановою НКРЕ. НКРЕ відповідно до Закону України "Про електроенергетику" має право вносити зміни до Алгоритму Оптового ринку самостійно без погодження з іншими органами.

Таким чином, для забезпечення виконання встановлених у державі гарантій щодо оплати виробленої енергії за "зеленим тарифом", відповідач має право вносити зміни до алгоритму оптового ринку електричної енергії.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про те, що у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання комісії внести зміни до алгоритму Оптового ринку електричної енергії, оскільки дане питання відноситься до внутрішньої компетенції державного органу, спростовуються викладеним вище.

Також, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що лист №13351/28.2/7-16 від 12 грудня 2016 року не є нормативно-правовим актом та/або рішенням, а тому суд першої інстанції безпідставно визнав його протиправним в розумінні ст. 2 КАС України, оскільки відмова відповідача, викладена у листі від 12 грудня 2016 року, створює для позивача певні наслідки, які порушують його права, свободи та інтереси, а тому може бути оскаржена в судовому порядку.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на порушення судом процесуальних строків, визначених ст. 99 КАС України, щодо зобов'язання відповідача внести зміни до алгоритму Оптового ринку електричної енергії в період з 01.12.2013 року по 13.04.2016 року, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року зобов'язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для ФОП ОСОБА_4 коефіцієнт «зеленого» тарифу з урахуванням введення в експлуатацію Кунівської ГЕС з 03 квітня 2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому, згідно із ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб і підлягає виконанню на всій території України

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання.

Крім того, суд при відкритті провадження у справі з'ясував чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом і дійшов висновку про відсутність підстав для залишення частини позовних вимог без розгляду.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили призвело до порушення прав, свобод та інтересів позивача, які підлягають захисту шляхом задоволення даного позову.

З огляду на вищезазначене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом першої інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 25 квітня 2017 року.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Боровицький О. А. Сапальова Т.В.