Ухвала суду № 66192600, 26.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 754/792/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Петріщева І.В. Суддя-доповідач: Кузьмишина О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Деснянського районного суду м.Києва від 22 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулася до суду з зазначеним адміністративним позовом у порядку адміністративного судочинства, в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва щодо невключення в розрахунок пенсії суми надбавки за вислугу років з довідки № 05-19 від 04.01.2012 року;

2) зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва здійснити відповідно до Закону та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 року нарахування їй пенсії з 02.10.2013 року, з урахуванням суми надбавки за вислугу років на підставі довідки Державної податкової адміністрації у м. Києві Державної податкової адміністрації України №05-19 від 04.01.2012 року про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавки за ранг або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу»;

3) зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва здійснити виплату на її користь різниці недоплаченої суми щомісячної пенсії з урахуванням суми надбавки за вислугу років з 02.10.2013 року, відповідно до розрахунку.

Постановою Деснянського районного суду м.Києва від 22 лютого 2017 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3 перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 04.11.2013 року ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог про перерахунок пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 року постанову суду першої інстанції змінено, її апеляційну скаргу задоволено, постанову Деснянського районного суду м. Києва 04.11.2013 року скасовано, постановлено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено, визнано дії Управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва та Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_3 з урахуванням середньомісячної суми матеріальної допомоги на оздоровлення та надбавку за вислугу років, з якої справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування неправомірними. Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 пенсії з урахуванням середньомісячної суми матеріальної допомоги на оздоровлення та надбавку за вислугу років, починаючи з 02.10.2013 року.

06.10.2015 року ОСОБА_3 звернулася до Управління із заявою про надання довідки про розмір заробітної плати та визначення складових заробітної плати, з яких було проведено нарахування пенсії на виконання рішення судів.

З отриманого від Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва листа №6754/09/С-621 від 30.10.2015 року вбачається, що при розрахунку пенсії ОСОБА_3 пенсія за віком призначена відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 80% від заробітної плати державного службовця, при загальному трудовому стажі 39 років, 3 місяці, зазначивши, що розмір пенсії розраховано вірно, відповідно до вимог чинного законодавства.

24.11.2015 року ОСОБА_3 повторно звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва з проханням надати відповідь на конкретні питання, а саме: зазначити, в якому відсотковому розмірі включено надбавку за вислугу років до заробітної плати для розрахунку пенсії станом на 01.10.2015 року.

З отриманого від Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва листа № 7511/09/С-621/1 від 08.12.2015 року вбачається, що при розрахунку пенсії ОСОБА_3, згідно довідки за №05-18 від 04.01.2012 року виданої Державною податковою адміністрацією у м. Києві, було застосовано надбавку за вислугу років у розмірі - 30%.

Встановлено, що Управлінням було здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до вказаних вище рішень суду, при цьому було застосовано до перерахунку пенсії державного службовця 80% від суми заробітної плати.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Колегією суддів встановлено, що з метою виконання постанов суду пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії позивача в порядку, встановленому судовими рішенням, а саме: здійснено перерахунок та виплату позивачу пенсії, як державному службовцю з урахуванням в складі заробітної плати середньомісячної суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з 12.03.2013 року.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в м. Києві від 11.12.2014 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа 2а-459/2013, що був виданий на виконання постанови суду про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням середньомісячної суми матеріальної допомоги на оздоровлення та надбавку за вислугу років, починаючи з 02.10.2013 року, в зв'язку з виконанням боржником фактично і повно в межах своїх повноважень рішення суду.

20 січня 2016 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання дій протиправними щодо невиплати надбавки за вислугу років у відповідності до довідки №05-19 від 04.01.2012 року було залишено без розгляду, оскільки позов подано з пропущенням строків звернення до суду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 було задоволено, а ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 20.01.2016 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

16 січня 2015 року позивач зверталася до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції м. Києва зі скаргою на постанову про закінчення виконавчого провадження від 11.12.2014 року, відповідно якої просила скасувати зазначену постанову та відновити провадження за виконавчим листом №2а-459/13 від 18.06.2014 року.

26 січня 2015 року постановою Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції м. Києва про результати перевірки виконавчого провадження в задоволенні скарги було відмовлено, оскільки проведення перерахунку пенсії із урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, що передбачає розрахунок пенсії позивача у розмірі 85% від суми її заробітної плати не було предметом судового розгляду справи, а тому вчинення таких дій управлінням виходить за межі зобов'язань покладених судовим рішенням.

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження, і як наслідок виконання судового рішення в адміністративній справі здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно матеріалів справи, підрозділом примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження 11.07.2014 року та Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києві проведено перерахунок пенсії позивача згідно рішень суду.

З огляду на викладене, вбачається відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача.

Суд першої інстанції в своєму рішенні вірно вказав, що суб'єкт владних повноважень не може бути зобов'язаний виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення, оскільки примусове виконання постанови суду здійснюється в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», в рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Встановлено також, що позивачу було перераховано пенсію з 12.03.2013 року через зміну надбавки, що підтверджується Розпорядженням №877179 від 19.03.2015 року.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, викладена у рішенні від 9 жовтня 1979 року по справі «Ейрі проти Ірландії», суд констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

У рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 року Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м.Києва від 22 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Кузьмишина О.М.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.