Ухвала суду № 66192379, 25.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16170/16 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддів Файдюка В.В.,

суддів Мєзєнцева Є.І.,

Чаку Є.В.,

При секретарі Лісник Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2017 року адміністративний позов ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задоволено.

Визнано протиправними дії Кабінету Міністрів України з перенаправлення звернення ОСОБА_4 від 04 червня 2016 року для розгляду Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Міністерству аграрної політики та продовольства України.

Зобов'язано Кабінет Міністрів України повторно розглянути звернення ОСОБА_4 від 04 червня 2016 року, з урахуванням висновків даної постанови.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_4 звернувся до Кабінету Міністрів України із заявою від 04 червня 2016 року, в якій просив: вжити заходів та забезпечити ОСОБА_4 реалізацію конституційного права на землю; видати розпорядження Кабінету Міністрів України, яким доручити Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству аграрної політики та продовольства, Державному агентству лісових ресурсів, Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру та їх територіальним органам прийняття рішень щодо надання згоди на вилучення ділянок зі складу лісового фонду, які знаходяться в постійному користуванні державного підприємства «Житомирське лісове господарство» в кв. НОМЕР_1 і кВ. НОМЕР_2 Левківського лісництва загальною площею 0,22 га (вид. 6 - 0,10 га, вид. 7 - 0,12 га) на території Левківської сільської ради, Житомирського району, Житомирської області, з наступною зміною цільового призначення та передачею у власність ОСОБА_4 площами: 0,10 га - під обслуговування житлового будинку та 0,12 га для ведення садівництва.

У відповідь на вказане звернення Секретаріат Кабінету Міністрів України повідомив ОСОБА_4 про те, що лист останнього надіслано Міністерству аграрної політики та продовольства України, Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07 червня 2016 року за №41-Р-014103/06, відповідно до ч.3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян», для розгляду та надання відповіді.

На підставі викладеного, звернення позивача розглянуто Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Міністерством аграрної політики та продовольства України листами від 01 липня 2016 року №8/141-708-16 та від 20 липня 2016 року №37-13-5-16/11295 відповідно, якими з посиланням на норми земельного законодавства надано роз'яснення з приводу порядку зміни цільового призначення земельної ділянки та порядку вилучення земельної ділянки.

З адміністративного позву вбачається, що спірні правовідносини виникли з підстав того, що позивач дійшов висновку про бездіяльність відповідача щодо вирішення поставленого в заяві (клопотанні) питання та безпідставності його перенаправлення.

Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» передбачене право громадян України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду (ч.1 статті 7 Закону України «Про звернення громадян»).

Згідно ч.3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян», якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Зі змісту статті 15 Закону України «Про звернення громадян» вбачається, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом першої інстанції, Кабінетом Міністрів України в особі Секретаріату Кабінету Міністрів України відмовлено у розгляді по суті звернення ОСОБА_4 з огляду на положення ч.3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян», а саме: не віднесення поставлених у зверненні питань до повноважень Кабінету Міністрів України, з огляду на що перенаправлено його до розгляду Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Міністерству аграрної політики та продовольства України.

Між тим, зі змісту звернення вбачається, що позивач фактично просив Кабінет Міністрів України видати розпорядження Кабінету Міністрів України, яким доручити Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству аграрної політики та продовольства, Державному агентству лісових ресурсів, Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру та їх територіальним органам прийняття рішень щодо надання згоди на вилучення ділянок зі складу лісового фонду, які знаходяться в постійному користуванні державного підприємства «Житомирське лісове господарство» в кв. НОМЕР_1 і кВ. НОМЕР_2 Левківського лісництва загальною площею 0,22 га (вид. 6 - 0,10 га, вид. 7 - 0,12 га) на території Левківської сільської ради, Житомирського району, Житомирської області, з наступною зміною цільового призначення та передачею у власність ОСОБА_4 площами: 0,10 га - під обслуговування житлового будинку та 0,12 га для ведення садівництва.

При цьому, ключовим у зверненні позивача є неможливість приватизації земельної ділянки, на якій розташований будинок позивача, оскільки розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року №610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками» зупинено прийняття рішень про надання згоди на вилучення земельних лісових ділянок, їх передачу у власність та оренду зі зміною цільового призначення до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері.

Щодо компетенції Кабінету Міністрів України стосовно надання відповіді на дане звернення.

Нормативно-правовим актом, який регулює земельні відносини з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, є Земельний кодекс України.

Відповідно до ч. 1 статті 3 Земельного кодексу України - земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно норм статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті).

Таким чином, оскільки дана стаття є спеціальною, повноваження щодо погодження зміни цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення покладено саме на Кабінет Міністрів України та не підлягають делегуванню будь-якому іншому органу.

Слід зазначити, що відповідно до ч.2 статті 1 закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду Міністрів АРК та місцеві державні адміністрації, спрямовую, координую та контролює діяльність цих органів.

Тобто, відповідач цілком самостійно міг розглянути звернення відповідача та надати йому відповідь в межах своїх повноважень. Між тим, апелянтом не наведено жодних обставин чи підстав, за яких він не міг або не повинен був виконати свій обов'язок, встановлений Законом України «Про звернення громадян». Також необхідно зазначити, що листи Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Міністерства аграрної політики та продовольства України не містять належним чином обґрунтованої відповіді на звернення позивача та не дають можливості практично вирішити по суті поставлені в ньому питання.

З урахуванням зазначеного та виходячи зі змісту звернення позивача, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що питання, з метою вирішення яких позивач звернувся до Кабінету Міністрів України, належать саме до повноважень останнього, а тому факт перенаправлення даного звернення до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Міністерства аграрної політики та продовольства України не відповідає нормам законодавства та є протиправним.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Отже суд першої інстанції при винесенні постанови було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.