Постанова № 66191658, 24.04.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5331/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд

під головуванням судді Андрухіва В.В.

за участю секретаря Рижук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови від 22.09.2016 року № 36 про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України Про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови від 22.09.2016 року № 36 про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України Про захист прав споживачів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 12.08.2016 року № 29 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області винесено постанову від 22.09.2016р. № 36 про накладення на ТОВ Інфокс стягнень, передбачених ст.23 Закону України Про захист прав споживачіввід 12.05.1991р. № 1023-ХІІ у розмірі 3596,59 грн.

У постанові зазначено, що у суб'єкта господарської діяльності ТОВ Інфокс відсутня необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про послугу з водопостачання, що призвело до порушення п.4 ч.1 ст.4, п.5 п.7 ч.1 ст.21, абз.1 ч.4 ст.17 Закону України Про захист прав споживачів від 12.05.1991р. № 1023-ХІІ. Позивач вважає вказану постанову незаконною і необгрунтованою, такою що прийнята з порушенням норм права, а отже вона підлягає скасуванню. Як зазначає позивач, відповідач прийняв оскаржувану постанову та наклав на позивача стягнення за порушення норм, які не були виявлені актом перевірки від 12.08.2016 року № 29, а отже застосування штрафу за неіснуючі та ніким не встановлені порушення є безпідставним. Позивач зазначив, що витрати з періодичної повірки, обслуговування і ремонту водолічильників, які є власністю споживачів, не включаються до складу тарифів на комунальні послуги. Тариф на комунальні послуги є єдиним джерелом покриття витрат ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал. Позивач не має джерела відшкодування витрат на виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування і ремонту засобів обліку води, які є власністю споживачів. Витрати з періодичної повірки квартирних засобів обліку не відшкодовуються через діючі тарифи на комунальні послуги, а позивач не може здійснювати повірки водолічильників за власний рахунок. Витрати на проведення періодичної повірки водолічильників, що не є власністю позивача, несуть організації, що надають послуги з утримання будинків і споруд і прибудинкових територій, а не позивач. Такі витрати нараховуються споживачеві у складі послуги з утримання будинків і споруд та прибу динкових територій. Додатково позивач зазначив, що оскільки строк повірки засобів обліку споживача ОСОБА_1 сплив у ІІ кв. 2015 року та повірені вони не були, з 01.02.2016 року нарахування за послуги водопостачання вказаному споживачу здійснювалося за нормами водоспоживання. У зв'язку з тим, що строк повірки засобів обліку споживача ОСОБА_2 сплив у ІІІ кварталі 2015 року та замінений засіб обліку був 31.03.2016 року, з 01.03.2016 року по 31.03.2016 року нарахування за послуги водопостачання та водовідведення споживачу ОСОБА_3 також здійснювалося за нормами водоспоживання. Крім того, позивач не погоджується з тим, що ним нібито порушено п.7 Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 474 від 08.07.2015 року та ч.4 ст.17 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність від 05.06.2014 року №1314-VII, оскільки дані законодавчі акти набрали чинності тільки з 01.01.2016 року, в той час як строк проведення чергової державної повірки водолічильників, встановлених у квартирах споживачів, настав до 01.01.2016 року, тому дані законодавчі на момент настання строку повірки водолічильників не були чинними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з наведених вище підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях, які обґрунтовані тим, що позапланова перевірка ТОВ Інфокс філії Інфоксводоканал проводилась ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області на підставі звернень споживачів: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо порушення водопостачальною організацією прав споживачів на перевірку міри продукції, що придбавається (послуг з водопостачання). Постановою про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України Про захист прав споживачів №36 від 22.09.2016 року, винесеною на підставі вказаної перевірки, за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, а саме: ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал у порушення абз.2 п. 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 допущено справляння плати за особовими рахунками № НОМЕР_1 споживача ОСОБА_1, №09976084093 споживача ОСОБА_2 за нормативами (нормами) за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань, що вводить в оману (сприяє обрахуванню) споживачів, чим у порушення п.4 ч.1 ст.4 , п.5, п.7 ч.1 ст.21, абз.1 ч.4 ст.17 Закону України Про захист прав споживачів, обмежено право споживачів на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про фактичний обєм та визначення належним чином ціни наданої послуги з водопостачання. У порушення вимог абз.1 ч.4 статті 17 Закону України Про захист прав споживачів, ч.4 статті 17 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність, пп. 6 п.29 та пп.4 п. 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (із змінами і доповненнями), п. 7 Порядку надання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2015 р. №474 та умов п. 3.2.2 та п. 3.5.6 Договору про надання послуг постачання холодної води та водовідведення гарячої води № 9436 від 19.02.2010 р. та №9705/5 від 2008 року, укладених між ТОВ Інфокс філією Інфоксводоканал та споживачем ОСОБА_1 і споживачем ОСОБА_2 відповідно, виконавцем послуг порушено вимоги щодо здійснення контролю встановленого міжповіркового інтервалу водомірів та порушено право споживачів на періодичну повірку квартирних приладів обліку холодної води.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Згідно ст.26 Закону України Про захист прав споживачів, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, наказу про проведення позапланової перевірки від 28.07.2016 р. № 89 та направлення на проведення перевірки від 28.07.2016 р. № 52, у період з 01.08.2016 р. по 12.08.2016 р. ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області проведено позапланову перевірку філії Інфоксводоканал TOB Інфокс з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, про метрологію та метрологічну діяльність при наданні послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Підставою проведення перевірки стали звернення споживачів ОСОБА_1, ОСОБА_3 щодо порушення водопостачальною організацією прав споживачів на перевірку міри продукції, що придбавається (послуг з водопостачання), та згоди Держпродспоживслужби України на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю діяльності субєкта господарювання від 11.07.2016 р. № №04/0251 та 04/0251 від 11.07.2016 р.

Позаплановою перевіркою встановлено, що у порушення вимог Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630 (Правила) виконавець - TOB Інфокс філія Інфоксводоканал відмовився від врахування показань засобів обліку холодної води та допустив справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності у споживачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартирних засобів обліку холодної води без урахування їх показань, що не допускається, за винятком випадків, передбачених п.16 Правил.

TOB Інфокс філії Інфоксводоканал здійснив нарахування за нормою споживання на підставі несвоєчасного проведення періодичної повірки засобів обліку холодної води, чим порушив п. 2.1 договорів про надання послуг постачання холодної води та водовідведення, водовідведення гарячої води № 9436 від 19.02.2010 р. та № 0705/5 від 2008 р.

В ході проведення перевірки ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, за результатами аналізу умов договорів № 9436 від 19.02.2010 р. (гр. ОСОБА_1І.) та № 9705/5 від 2008 р. (гр. ОСОБА_2О.) встановлено, що у порушення вимог ч. 4 ст. 17 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність, пп. 6 п. 29, пп. 4 п. 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630 (із змінами і доповненнями) до змісту договорів виконавцем послуги з водопостачання та водовідведення - TOB Інфокс філією Інфоксводоканал внесені несправедливі умови, а саме, до п. 3.4.5 цих договорів включено умову з обов'язку споживача проводити періодичну повірку квартирних приладів обліку, що не передбачено умовами Типового договору затвердженого Постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 р. № 933) та нормами Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 29 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 12.08.2016 року, на підставі якого Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області винесено постанову №36 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України Про захист прав споживачів, від 22.09.2016 року за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, а саме: ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал у порушення абз.2 п.10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року №630 (із змінами і доповненнями) допущено справляння плати за особовими рахунками № НОМЕР_1 споживача ОСОБА_1, №09976084093 споживача ОСОБА_3 за нормативами (нормами) за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань, що вводить в оману (сприяє обрахуванню) споживачів, чим у порушення п.4 ч.1 ст.4 , п.5, п.7 ч.1 ст.21, абз.1 ч.4 ст.17 Закону України Про захист прав споживачів, обмежено право споживачів на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про фактичний обєм та визначення належним чином ціни наданої послуги з водопостачання. Крім того, згідно вказаної постанови, у порушення вимог абз.1 ч.4 статті 17 Закону України Про захист прав споживачів, ч.4 статті 17 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність, пп. 6 п.29 та пп.4 п. 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених ПКМУ від 21.07.2015 року № 630 (із змінами і доповненнями), п. 7 Порядку надання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого Постановою КМУ від 08.07.2015 р. №474 та умов п. 3.2.2 та п. 3.5.6 Договору про надання послуг постачання холодної води та водовідведення гарячої води № 9436 від 19.02.2010 р. та №9705/5 від 2008 року, укладених між ТОВ Інфокс філією Інфоксводоканал та споживачем ОСОБА_1 і споживачем ОСОБА_2 відповідно, виконавцем послуг порушено вимоги щодо здійснення контролю установленого міжповіркового інтервалу водомірів та порушено право споживачів на періодичну повірку квартирних приладів обліку холодної води.

Положеннями частини 4 ст.17 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність (в редакції, чинній з 01.01.2016 року) врегульовано, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз.2 п.10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 (далі за текстом Правила), справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

У разі виникнення сумнівів щодо правильності показань квартирних засобів обліку споживач в установленому порядку може проводити їх позачергову повірку за власні кошти, про що інформує виконавця. Якщо виявлена у показаннях помилка виходить за межі, передбачені у паспорті квартирного засобу обліку, виконавець повинен здійснити перерахунок плати за споживання води та/або теплової енергії з дня останньої повірки або встановлення засобу обліку, якщо його повірка не проводилась, шляхом зменшення плати на відсоток, який перевищує встановлені межі точності для цього типу засобу обліку, до моменту виявлення помилки (п.16 Правил).

Згідно ст. 28 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність від 11.02.1998 № 113/98-ВР (в редакції, чинній на момент спливу строку повірки засобів обліку споживачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3О.) порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Однак, ані Законом України Про метрологію та метрологічну діяльність від 11.02.1998 № 113/98-ВР, ані Правилами, не був передбачений механізм відшкодування понесених витрат.

Згідно з п.17 Правил, послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.

Згідно пп.6 п.29 Правил, споживач має право на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку.

Відповідно до пп.4 п.32 Правил, виконавець зобов'язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж.

Судом встановлено, що між філією "Інфоксводоканал" TOB "Інфокс" (Виконавець) та ОСОБА_1 (Споживач) укладено договір про надання послуг постачання холодної води та водовідведення, водовідведення гарячої води від 19.02.2010 року № 9436.

Також, між філією "Інфоксводоканал" TOB "Інфокс" (Виконавець) та ОСОБА_3 (Споживач) укладено договір про надання послуг постачання холодної води та водовідведення, водовідведення гарячої води від 2008 року № 9705/5.

Згідно з п.3.2.2 вказаних договорів, Виконавець зобовязується контролювати показання приладів обліку води та встановлений міжповірковий інтервал водоміру.

Пунктом 3.4.5 зазначених договорів, Споживач зобовязується при виході водоміра з ладу негайно повідомити Виконавця у триденний строк. Здійснювати періодичну повірку квартирних приладів обліку.

Відповідно до п.3.5.6 договорів, Споживач має право на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) квартирних приладів обліку.

ОСОБА_4 підприємства "Сервісний центр" від 02.07.2012 №274181, який підписано ОСОБА_5 без зауважень, зафіксовано встановлення 02.07.2012 за адресою: АДРЕСА_1, засобів обліку КВ-15 №406174 (для холодної води, санвузол), КВ-15 №580808 (для холодної води, кухня) та КВ-15 №135068 (для гарячої води, санвузол), КВ-15 №598895 (для гарячої води, кухня) із зазначенням необхідності провести повірку засобів обліку у 2 кв. 2015 року. Повірку засобів обліку води зроблено не було.

У зв'язку з тим, що строк повірки засобів обліку сплив у ІІ кв. 2015 року та повірені вони не були, філією "Інфоксводоканал" TOB "Інфокс" було прийнято рішення за період з 01.02.2016р. не враховувати показання засобів обліку та нарахування за послуги водопостачання та водовідведення ОСОБА_1 з з 01.02.2016р. розраховано за нормами водоспоживання.

ОСОБА_4 підприємства "Сервісний центр" від 23.08.2012 року №278291, який підписано ОСОБА_3 без зауважень, зафіксовано встановлення 23.08.2012 року за адресою: АДРЕСА_2, засобу обліку КВ-15 №406228 (для холодної води) та КВ-15 №116868 (для гарячої води) із зазначенням необхідності провести повірку засобів обліку у ІІІ кв. 2015 року.

Повірку засобу обліку КВ-15 № 406228 не було зроблено, а було проведено заміну даного засобу обліку води на ЛК-15Х № 6443389, 31.03.2016 року, тоді як необхідно було повірити у ІІІ кв. 2015 року.

У зв'язку з тим, що строк повірки засобів обліку сплив у ІІІ кв. 2015 року та замінений засіб обліку був 31.03.2016 р., філією "Інфоксводоканал" TOB "Інфокс" було прийнято рішення за період з 01.03.2016 р. по 31.03.2016 р. не враховувати показання засобів обліку та нарахування за послуги водопостачання та водовідведення ОСОБА_3 у наведеному періоді розраховано за нормами водоспоживання.

З викладеного вбачається, що позивачем ТОВ Інфокс філією Інфоксводоканал порушено умови договорів (п.3.2.2) зі споживачами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в частині обовязку контролювати встановлений міжповірковий інтервал водомірів.

При цьому, позивач не надав суду належних доказів того, що він контролював міжповірковий інтервал водомірів споживачів та вчасно, до настання строку їх повірки, інформував про це споживачів.

Разом з цим, суд не бере до уваги посилання відповідача на порушення позивачем п.7 Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 р. № 474, згідно якого виконавець не пізніше ніж за місяць до настання строку проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки або протягом трьох робочих днів з дня отримання відомостей про необхідність його ремонту інформує про це споживача шляхом надсилання повідомлення за формою згідно з додатком 1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення або в інший спосіб, що підтверджуватиме отримання його споживачем.

Підставою неврахування вказаного доводу відповідача є те, що зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 р. № 474 набрала чинності з 01.01.2016 року, і оскільки строк повідки водолічильників споживачів сплунув у ІІ та ІІІ кварталах 2015 року, тобто до 01.01.2016р., вищенаведений порядок та строки інформування споживачів до спірних правовідносин не може бути застосовано.

При цьому, суд враховує доводи позивача, що в грудні 2015 року споживача ОСОБА_6 було повідомлено про настання строків проведення періодичної повірки водолічильників, оскільки цей факт підтверджено самим споживачем у її скарзі від 01.06.2016 року, поданій до Управління захисту прав споживачів в Одеській області, копію якого надано відповідачем до суду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України Про захист прав споживачів (далі за текстом - Закон), споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

Пунктами 5, 7 ч.1 ст.21 Закону передбачено, що крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 7) ціну продукції визначено неналежним чином.

Згідно з абз.1 ч.4 ст.17 Закону, споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції.

Пунктами 7, 11 ч.1 ст.23 Закону, на підставі яких на позивача накладено штраф оскаржуваною постановою, встановлено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за:

-відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця (у випадках, визначених Законом України "Про електронну комерцію") - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Що стосується доводів відповідача про відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, як підстави для відповідальності позивача за п.7 ч.1 ст.23 Закону, суд зазначає наступне.

Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення затверджуються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Постанови НКРЕКП про встановлення тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення офіційно оприлюднюються, містяться на офіційному сайті НКРЕКП, на сайті виробника www.infoxvod.com.ua.

Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.11.2015р. №2868 про встановлення тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення офіційно оприлюднено в Офіційному віснику України, 2016, № 6 (29.01.2016 року), ст. 332.

Розмір плати за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку (п. 20 Правил № 630).

У платіжному документі передбачаються графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу, (п. 20 Правил 630)

Норми водоспоживання для населення затверджені рішенням Одеської міської ради від 25.02.2010р. № 30 офіційно оприлюднені на сайті міської ради www.omr.gov.ua та на сайті виробника www.infoxvod.com.ua.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не доведений факт відсутності необхідної, доступної, достові рної та своєчасної інформації про продукцію.

Суд вважає, що позивач жодним чином не обмежував право споживачів на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію, тому посилання відповідача на порушення п.5 ч.1 ст.21 Закону є необгрунтованим.

Щодо посилань відповідача в оскаржуваній постанові на 7 ч.1 ст.21 Закону, суд зазначає, що визначення ціни продукції неналежним чином не є підставою для відповідальності за п.7 ч.1 ст.23 Закону.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що притягнення позивача до відповідальності, передбаченої п.7 ч.1 ст.23 Закону є безпідставним та необгрунтованим через відсутність складу правопорушення в діях позивача.

Що стосується накладення на позивача стягнень на підставі п.11 ч.1 ст.23 Закону за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), суд зазначає наступне.

Як вбачається з розрахунку економічних стягнень до акту перевірки від 12.08.2016 року № 29, споживач ОСОБА_1 отримала від позивача комунальні послуги з водопостачання та водовідведення з липня 2015 року по липень 2016 року вартістю 2119,73 грн., а споживач ОСОБА_3 отримав від позивача комунальні послуги з водопостачання та водовідведення за період з жовтня 2015 року по березень 2016 року вартістю 976,57 грн.

Саме вказані вище суми вартості послуг, наданих споживачам, були застосовані відповідачем при розрахунку штрафу в розмірі 100% вартості виконаної роботи (наданої послуги) за порушення умов договору зі споживачами щодо контролю міжповіркового інтервалу.

Суд не погоджується з таким розрахунком штрафних санкцій, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, споживач ОСОБА_1 була проінформована позивачем про необхідність повірки водолічильників у грудні 2015 року, про що саме зазначила у скарзі до Управління з питань захисту прав споживачів. Таким чином, у грудні 2015 року позивач виконав свій обовязок відносно вказаного споживача, передбачений п.3.2.2 договору.

Оскільки в грудні 2015 року у позивача не було обовязку повідомляти позивача про настання строків проведення періодичної повірки засобів вимірювальної техніки рекомендованим листом з повідомленням, суд не бере до уваги посилання відповідача на порушення вимог п.7 Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, тому як цей Порядок набрав чинності з 01.01.2016 року.

Тому підстав для врахування вартості послуги, наданої цьому споживачу з грудня 2015 року по липень 2016 року, для розрахунку штрафу, у відповідача не було, якщо виходити з того, що відповідач брав до уваги період з моменту настання часу повірки водолічильників до часу їх фактичної повірки чи заміни на інший.

Окрім вказаного, суд взагалі вважає безпідставним нарахування позивачу штрафу за вказане порушення умов договору (відсутність контролю міжповіркового інтервалу) в розмірі 100% вартості послуги за вказаний у розрахунку період, оскільки споживачі у 2015 році сплачували за споживання води згідно показань лічильників, і позивач враховував такі показання лічильників.

І лише з 01.02.2016 р. позивачем не враховувались показання лічильників споживача ОСОБА_1, та в період з 01.03.2016р. по 31.03.2016р. не враховувались показання лічильників ОСОБА_3

Тобто, негативні наслідки порушення позивачем умов п.3.2.2 договору для споживачів мали місце не у той період, який взято відповідачем для розрахунку штрафу за п.11 ч.1 ст.23 Закону, а тому такий розрахунок є неправильним.

Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийнятого рішення, яке оскаржується позивачем.

З огляду на викладені судом обставини, суд дійшов висновку, що постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 22.09.2016 року № 36 про накладення на ТОВ Інфокс стягнень, передбачених ст.23 Закону України Про захист прав споживачів є протиправною та підлягає скасуванню, а позов ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6-9, 11, 69, 71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал- задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 22.09.2016 року № 36 про накладення на ТОВ Інфокс стягнень, передбачених ст.23 Закону України Про захист прав споживачів.

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс сплачений судовий збір у сумі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови суду виготовлений 24.04.2017 року.

Суддя: В.В.Андрухів

.