Постанова № 66190873, 24.04.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 р.Справа №804/968/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засіданняОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпро Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

3 лютого 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення від 6 січня 2017 року №0000011000 про застосування фінансових санкцій у розмірі 6800 грн. за продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки факт продажу алкогольного напою особі, яка не досягла 18 років, відсутній, в оскаржуваному рішенні відсутні посилання на рішення адміністративної комісії виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, прийняте за результатами розгляду адміністративного матеріалу щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Представники сторін до суду не прибули, представник відповідача у минулому судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на правомірність прийнятого рішення, судом оголошувалась перерва з метою виклику свідка гр. ОСОБА_4, який також до суду не прибув.

Представником позивача надані додаткові пояснення, у яких зазначено, що позивачем разом із позовною заявою надані усі докази в обґрунтування позовних вимог; у матеріалах справи містяться документальні докази, з яких вбачається, що гр. ОСОБА_4 працює в магазині «МОРЕ ПИВА», та не перебуває у трудових відносинах із позивачем.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоровя громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481/95-ВР (далі Закон №481/95-ВР).

Відповідно до статті 15-3 Закону №481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: 1) особами, які не досягли 18 років; 2) особам, які не досягли 18 років; 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоровя, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв; 4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій; 5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі); 6) з торгових автоматів; 7) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива); 8) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар); 9) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет; 10) з рук; 11) у невизначених для цього місцях торгівлі.

Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобовязаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Системний аналіз зазначених вище правових норм дає підстави для висновку щодо запровадження в імперативній формі заборони на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років.

Частиною четвертою статті 15-3 зазначеного Закону продавця наділено правом отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, документи, які підтверджують вік такого покупця, а отже, ця вимога має спонукати субєкта господарювання дотримуватися відповідного рівня обачності, який би унеможливлював порушення чітко визначеної заборони продавати неповнолітній особі зазначену продукцію. Відсутність у продавця сумніву щодо віку покупця та продаж у звязку з цим забороненого товару неповнолітній особі не може бути підставою звільнення субєкта господарювання від відповідальності.

Статтею 17 Закону №481/95-ВР визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До субєктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону до субєктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу розміром 6800 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790 затверджений Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», пунктом 3 якого визначено, що до субєктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Пунктом 5 зазначеного вище Порядку визначено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання субєктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», приймаються, зокрема, керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу державної податкової служби відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством. Порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.

За приписами пункту 8 Порядку, рішення про застосування фінансових санкцій до субєкта господарювання за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 була зареєстрована фізичною особою-підприємцем 02.06.2015 року за №22240000000099960, види діяльності:

- КВЕД 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах (основний);

- КВЕД 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах;

- КВЕД 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах.

6 січня 2017 року Лівобережною обєднаною державною податковою інспекцією м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі матеріалів перевірки СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (протоколу про адміністративне правопорушення від 6 вересня 2016 року АА №484945) прийнято рішення №0000011000 про застосування фінансових санкцій, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн. за продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років (а.с.56).

В судовому засіданні представниками сторін надані пояснення та приймається до уваги судом, що у спірному рішенні допущено описку у даті та номері протоколу про адміністративне правопорушення та замість вірного «8 вересня 2016 року АА №484944» зазначено «6 вересня 2016 року АА №484945».

При цьому, наявність формальної помилки при складанні рішення суд не розцінює як підставу для скасування такого рішення.

Оскаржуване рішення прийнято на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 8 вересня 2016 року АА №484944 встановлено наступне: 8 вересня 2016 року о 16:05 гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходився на своєму робочому місці в магазині «ОСОБА_5 пива» за адресою вул. Байкальська 80/8 у м. Дніпро, де здійснив продаж алкогольного напою «Ель Мускат» обємом 1 л, алк. об. 4,8%, вартістю 26,24 грн. неповнолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.54), вчинивши правопорушення, передбачене частиною 2 статті 156 КУпАП (а.с.50).

Факт продажу алкогольного напою, продавцем особі, яка не досягла 18 років підтверджується наступними доказами:

- гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 надані пояснення, за якими вона 8 вересня 2016 року приблизно о 16:05 зайшла до магазину «ОСОБА_5 пива» за адресою м. Дніпро, вул. Байкальська, 80/8 та придбала слабоалкогольний напій «Ель мускат», продавець вказаного магазину здійснив продаж напою «Ель Мускат» обємом 1 л, алк. об. 4,8%, вартістю 26,24 грн., документів підтверджуючих повноліття покупця продавець не запитав (а.с.52);

- ОСОБА_4 надав письмові пояснення, у яких вказав, що працював продавцем у торговельному павільйоні «Море Пива» по вул. Байкальській, 80/8, де реалізує алкогольні напої; до магазину зайшла молода дівчина та попросила продати їй напій «Ель Мускат» 1 літр, по зовнішньому вигляді вирішив, що дівчині вже є 18 років, та продав напій вартістю 26,24 грн. (а.с.55);

- до матеріалів справи долучено копію фіскального чеку із зазначенням відомостей «МОРЕ ПИВА», ФОП ОСОБА_3, магазин: м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, буд. 80/8, від 08.09.2016 року час здійснення операції 16:09, з якого вбачається продаж (мовою оригіналу): ОСОБА_7 (л) 1,05 х 24,99 = 26,24, бутылка (шт.) 1 х 1,99 = 1,99, кришка ОСОБА_5 (шт.) 1 х 0,01 = 0,01, на загальну суму 28,24 грн. (а.с.53);

- постановою Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради від 12 жовтня 2016 року №825 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, яке виявилось у продажу неповнолітньому громадянину алкогольного напою, та накладено штраф в сумі 510 грн. (а.с.51).

Вказані докази узгоджуються між собою і не містять протиріч.

Статтею 15 Закону №481/95-ВР передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися субєктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Поняття «алкогольні напої» визначене у підпункті 14.1.5 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та абзаці сьомому статті 1 Закону №481/95-ВР, згідно з яким алкогольні напої це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка обємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка обємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Отже, проданий напій із вмістом спирту етилового 4,8% відноситься до алкогольних напоїв, а відповідно до частини дванадцятої статті 15 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися субєктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

При цьому слід враховувати, що Закон №481/95-ВР не повязує відповідальність субєкта господарювання з тим, хто саме здійснив продаж алкогольного напою неповнолітній особі (офіціант, бармен, реалі затор чи інший працівник господарської одиниці), а достатнім є встановлення факту продажу забороненого товару неповнолітньому особою, яка здійснила продаж і інтересах суб'єкта господарювання.

Факт того, що гр. ОСОБА_4 перебуває у трудових правовідносинах із позивачем заперечується останнім, зокрема в письмових поясненнях, із яких прямо вбачається, що він працював в магазині «Море Пива» за адресою приміщення, яке належить субєкту господарювання на праві користування.

Доводи позивача щодо неперебування у трудових відносинах із гр. ОСОБА_4 спростовані вищевказаними пояснення про те, що останній знаходився на своєму робочому місці, поясненнями покупця та фіскальним чеком, у якому вказано «МОРЕ ПИВА», ФОП ОСОБА_3.

Згідно частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку про наявність обґрунтованих підстав для застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 штрафних санкцій у вигляді штрафу в сумі 6800 грн. за продаж алкогольного напою особі, яка не досягла 18-ти років.

Поряд з цим, суд звертає увагу на наявність відповідного обсягу повноважень субєкта владних повноважень, яким прийнято оскаржуване рішення.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-BP контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою статті 16 вказаного Закону, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

З системного аналізу наявних матеріалів, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про підтвердження порушення позивачем норм статті 15-3 Закону №481/95-ВР, отже доводи відповідача є правомірними.

Проте, суд зазначає, що з січня 2017 року вступили в силу зміни до Податкового кодексу України в частині прийняття рішень контролюючими органами за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року №1797-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2017 року (за виключенням окремих статей), було внесено зміни до Податкового кодексу України щодо контрольно-перевірочної роботи.

Статтю 19-1 Податкового кодексу України викладено, зокрема, в наступній редакції: контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу:

19-1.1.1. здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;

19-1.1.2. контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів;

19-1.1.22. здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів;

19-1.1.34. забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобовязань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

19-1.1.45. звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством;

19-1.1.48. здійснюють інші функції, визначені законом.

Натомість, згідно до статті 19-3 Податкового кодексу України з 01.01.2017 року податковим інспекціями залишені повноваження лише зі здійснення сервісного обслуговування платників податків, зареєстрованих у відповідній податковій інспекції, а саме: 19-3.1. Державні податкові інспекції:

19-3.1.1. здійснюють сервісне обслуговування платників податків;

19-3.1.2. здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, обєктів оподаткування та обєктів, повязаних з оподаткуванням;

19-3.1.3. формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи;

19-3.1.4. виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Отже, з наведеного вбачається, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року №1797-VІІІ, внесено зміни до Податкового кодексу України, в тому числі і в частині розмежування з 01.01.2017 року обовязків державних податкових інспекцій та контролюючих органів обласного рівня щодо застосування передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

З 01.01.2017 року прийняття рішень про застосування фінансових санкцій встановлено лише зазначеними вище органами, а саме: контролюючими органами обласного та центрального рівнів. Оскаржуване рішення було прийнято податковою інспекцією 06.01.2017 року у період дії редакції Податкового кодексу України згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року №1797-VІІІ, яким виключені повноваження державних податкових інспекцій щодо винесення рішень про застосування штрафів.

Відтак, суд доходить висновку про правомірність встановлених порушень законодавства позивачем, однак, судом встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій від 06.01.2017 року №0000011000 прийнято неповноважною на те особою Лівобережною обєднаною державною податковою інспекцією м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Суд розяснює можливість контролюючого органу обласного або центрального рівня винести нове рішення про застосування штрафу, у встановленому чинним законодавством порядку.

У відповідності до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 грн.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 6 січня 2017 року №0000011000 про застосування фінансових санкцій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 640 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 24 квітня 2017 року.

Суддя ОСОБА_1