Постанова № 66190685, 25.04.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 р.Справа №804/1530/17 13 год. 08 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засіданняОСОБА_2 за участю представників: позивача відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.02.2017 року №000043406, винесеного Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що:

- оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки сформоване на підставі акту, складеного за наслідками проведення незаконної перевірки, висновки якої не відповідають фактичним обставинам та не містять посилань встановленої форми, необхідних для висновків камеральної перевірки;

- позивач не повідомив відповідача про проведення камеральної перевірки, чим позбавив підприємство можливості бути присутнім при її проведенні, отже, перевірка проведена із порушеннями, що є підставою для скасування прийнятого за її наслідками рішення;

- актом перевірки встановлена несвоєчасна сплата грошового зобовязання за податковим повідомлення-рішенням від 17.10.2013 року №0002782201, проте таке рішення у відношенні позивача не виносилось та про таке рішення підприємству невідомо, отже, висновки акту не ґрунтуються на фактичних обставинах справи;

- податкову звітність з податку на прибуток за 2015 рік подано 26.02.2016 року, отже, камеральна перевірка може бути проведена з 27.02.2016 року по 30.03.2017 року, отже, проведення перевірки 02.02.2017 року є неправомірним та не може мати юридичних наслідків.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, у яких просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на правомірність винесеного контролюючим органом рішення, зазначив про відповідність викладених у акті обставин перевіреним документам, зокрема, несвоєчасна сплата платником податку узгодженого грошового зобовязання, у звязку із чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Представники сторін у судовому засіданні підтримали обрані правові позиції. Представник відповідача додатково пояснив, що в акті перевірки допущена друкарська помилка у номері податкового повідомлення-рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 02.02.2017 року на підставі підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1 статті 19, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України та у порядку пункту 75.1 статті 75, 76 Податкового кодексу України головним державним інспектором Марганецького відділення Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, прикомандированою до управління податків і зборів з юридичних осіб згідно наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 16.01.2017 року №146 ОСОБА_5, проведено камеральну перевірку платника податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія» з питання своєчасності сплати сум узгоджених грошових зобовязань з податку на прибуток по податковому повідомленню-рішенню від 17.10.2013 року №0002782201, що винесено за актом перевірки від 02.10.2013 року №563/2202/36759863.

При перевірці використано: інформацію наявну в базах даних ДФС України АІС «Податковий блок».

За результатами проведеної перевірки складений акт від 02.02.2017 року №17/04-06-12-02/36759863, відповідно до якого перевіркою встановлено:

ТОВ «Мегапромекологія» є платником податку на прибуток підприємств.

Платником ТОВ «Мегапромекологія» порушено терміни сплати узгодженого грошового зобовязання з податку на прибуток (яке на теперішній час погашено частково), а саме по податковому повідомленню-рішенню від 17.10.2013 року №0002782201, що винесено за актом перевірки №563/2202/36759863 від 02.10.2013 року.

Дане порушення виникло у результаті подання платником декларації з податку на прибуток за 2015 рік за №9276193330 від 26.02.2016 року, в якій уточнено показники декларації з податку на прибуток за 2013 рік та задекларовано зменшення податкового зобовязання до сплати податку на прибуток на 30000 грн. (термін сплати 10.03.2016 року).

В результаті чого в інтегрованій картці платника 10.03.2016 року зменшився борг в сумі 30000 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 17.10.2013 року №0002782201, що винесено за актом перевірки №563/2202/36759863 від 02.10.2013 року.

Податкове повідомлення-рішення від 17.10.2013 року №0002782201, що винесено за актом перевірки №563/2202/36759863 від 02.10.2013 року на дату написання даного акту є узгодженим згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2015 року у справі №804/2615/14.

В порушення вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України підприємством ТОВ «Мегапромекологія» несвоєчасно сплачено суму узгоджених грошових зобовязань з податку на прибуток підприємства по податковому повідомленню-рішенню від 17.10.2013 року №0002782201 на загальну суму 1363890 грн. (термін сплати 29.12.2015 року), на момент проведення перевірки сплачено частково (30000 грн.).

Згідно висновків акту камеральною перевіркою ТОВ «Мегапромекологія» (код ЄДРПОУ 36759863) встановлена несвоєчасна сплата суми узгоджених грошових зобовязань з податку на прибуток по податковому повідомленню-рішенню від 17.10.2013 року №0002782201,чим порушено вимоги пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки від 02.02.2017 року №17/04-06-12-02/36759863 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення-рішення від 17.02.2017 року №000043406, яким позивача за затримку на 72 календарні дні сплати грошового зобовязання в сумі 30000 грн. зобовязано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 6000 грн. за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів.

У судовому засіданні встановлено та приймається до уваги судом при розгляді справи та винесенні рішення по суті заявлених вимог, що при виготовленні акту перевірки була допущена друкарська помилка та невірно вказаний номер податкового повідомлення-рішення, а саме замість №0002782202 помилково вказано №0002782201.

Аналізуючи обставини проведення перевірки, суд виходить із того, що відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобовязання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обовязкова.

Згідно пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2 статті 76 Податкового кодексу України), згідно пункту 86.2 якої за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

З урахуванням наведених норм суд зазначає про необґрунтованість доводів позивача щодо допущення контролюючим органом порушень під час проведення перевірки, оскільки контролюючий орган не зобовязаний повідомляти платника податків про проведення камеральної перевірки, щодо якої не видається наказ та не направляється відповідне повідомлення.

Така перевірка проводиться на підставі наявних у контролюючого органу даних та не потребує додаткових документів та/або пояснень чи присутності платника податків.

Також є необґрунтованими доводи позивача щодо проведення перевірки після закінчення строків давності, оскільки у даному випадку проведена перевірка своєчасності сплати узгодженого грошового зобовязання, а не самостійно обчисленої та поданої платником податкової звітності, у звязку із чим в такому випадку застосовуються строки давності, визначені статтею 102 Податкового кодексу України.

Щодо суті допущеного позивачем та встановленого в акті перевірки порушення суд зазначає наступне.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2015 року залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року у справі №804/2615/14, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія» до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 17 жовтня 2013 року №0002792202 та №0002782202.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобовязання платник податків зобовязаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Таким чином, за результатами узгодження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 17.10.2013 року №0002782202 по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1363890 грн. по терміну сплати 29.12.2015 року у ТОВ «Мегапромекологія» виник узгоджений податковий борг, який обліковується у відповідній інтегрованій картці платника та є непогашеним.

ТОВ «Мегапромекологія» подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік за №9276193330 від 26.02.2016 року, в якій уточнено показники декларації з податку на прибуток за 2013 рік та задекларовано зменшення (рядок 27) податкового зобовязання до сплати податку на прибуток на 30000 грн. (термін сплати 10.03.2016 року).

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобовязані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Згідно підпункту 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Таким чином, за фактичної сплати податку в сумі 30000 грн. згідно податкової декларації №9276193330 від 26.02.2016 року, в результаті погашення податкового боргу у порядку календарної черговості в інтегрованій картці платника 10.03.2016 року зменшився борг в сумі 30000 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 17.10.2013 року №0002782202.

За несвоєчасну сплату податку відповідальність передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України: у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної тати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку стати суми грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку стати суми грошового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи граничний термін сплати узгодженого грошового зобовязання за податковим повідомленням-рішенням від 17.10.2013 року №0002782202 30.12.2015 року, та фактичну сплату податкового боргу 10.03.2016 року в сумі 30000 грн., кількість днів затримки склала 72 дні, що є більшим за 30 календарних днів, у звязку із чим застосуванню підлягає штраф у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, позивачем порушено вимоги пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України та не сплачено суму узгодженого грошового зобовязання, що призвело до виникнення у нього податкового боргу, та у подальшому до погашення частини такого податкового боргу у встановлений строк за рахунок переплати, яка виникла у зв'язку із декларуванням зменшення грошового зобовязання на 30000 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує.

Контролюючий орган цій справі є субєктом владних повноважень, який повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідачем не здійснено дій, що виходять за межі повноважень та порушують права платника податків.

Таким чином, з системного аналізу матеріалів справи суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків перевірки та правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у звязку із чим відмовляє у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 25 квітня 2017 року.

Суддя ОСОБА_1