Ухвала суду № 66183641, 26.04.2017, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 2-а-851/09

Провадження № 6-а/712/16/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Романенко В.А.

при секретарі Таран А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соснівського районного суду м. Черкаси заяву ОСОБА_1, зацікавлені особи: Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області, Головне управління Державної казначейської служби у Черкаській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про зміну способу і порядку виконання судового рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення, посилаючись на те, що постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.10.2009 року в справі № 2-а-851/09 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії задоволено.

Дії Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст.ст. 50, ч. ст. 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22.06.2009 року визнано протиправними.

Зобовязано Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст.ст. 50, ч. ст. 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 22.06.2009 року.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 16.06.2011 року в справі № 22а-2075/2011, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.10.2009 року відхилено, а постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.10.2009 року залишено без змін.

У звязку з набранням законної сили постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.10.2009 року йому було видано виконавчий лист № 2-а-851/09.

В жовтні 2014 року заявник на адресу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області подано заяву про виконання постанови Соснівського районного суду від 20.10.2009 року по справі № 2-а-851/09 згідно Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року № 440 (Порядок).

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області надано довідку про здійснення нарахування на виконання рішення суду в сумі 367,12 грн.

Головним управлінням юстиції у Черкаській області на адресу заявника та Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси направлено повідомлення № 9718/2 від 23.10.2014 року про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою та відповідно до п. 7 Порядку прийнято для обліку та включено до першої черги задоволення вимог.

23.10.2014 року дані (інформація) про рішення суду внесені до реєстру рішень, виконання яких гарантується державою за № 45204590.

Відповідно до п. 4 Порядку у разі зміни способу і порядку виконання рішення до виконавчого документа або рішення суду заявник додає відповідну ухвалу суду про зміну способу і порядку виконання рішення.

З метою ефективного захисту права особи на виконання судового рішення заявник вважає про необхідність змінити спосіб та порядок виконання постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.10.2009 року.

Обираючи інший спосіб виконання цієї постанови, заявник вважає, що на відміну від рішення зобовязального характеру (про зобовязання субєкта владних повноважень виплатити особі певну суму коштів), яке виконується в загальному порядку органами державної виконавчої служби, виконання судових рішень про стягнення коштів з державного органу відповідно до ст.ст. 2, 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» гарантується державою та здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Такий спосіб і порядок виконання є більш ефективним, ніж передбачений у постанові Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.10.2009 року.

Просить суд змінити спосіб і порядок виконання постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.10.2009 року в справі № 2-а-851/09. Головному управлінню Державної казначейської служби у Черкаській області здійснити погашення заборгованості по невиплаченій ОСОБА_1 пенсії в результаті перерахунку відповідно до постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.10.2009 року в справі № 2-а-851/09 та ст.ст. 50, 54, 67 Закону України № 796-ХІІ від 28.02.1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 367,12 грн., визначеної Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, передбаченої Законом України № 1801-VІІІ від 21.12.2016 року «Про Державний бюджет України на 2017 рік», за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, та перерахувати її на користь ОСОБА_1

Сторони в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не відомі, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що у справі № 2-а-851/09 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.10.2009 року, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 16.06.2011 року та набрала законної сили, позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по інвалідності /основної та додаткової/ відповідно до ст.ст. 50, ч. 4 ст. 54, 67 Закону України «Про статус» і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22 червня 2009 року. Зобовязано Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст.ст. 50, ч. ст. 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 22.06.2009 року.

На виконання даного рішення суду позивачеві видано виконавчий лист, який знаходиться на виконанні в Управлінні державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області.

Головним управлінням юстиції у Черкаській області на адресу заявника та Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси направлено повідомлення № 9718/2 від 23.10.2014 року про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою та відповідно до п. 7 Порядку прийнято для обліку та включено до першої черги задоволення вимог.

23.10.2014 року дані (інформація) про рішення суду внесені до реєстру рішень, виконання яких гарантується державою за № 45204590.

Згідно приписів ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Дану норму дублює і ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до с. 3 ст. 33 цього Закону за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Таким чином, під зміною способу і порядку виконання рішення суду розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими, у звязку з чим суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такого подання, при цьому відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, з урахуванням особливостей, передбачених постановою КМУ № 45 від 30 січня 2013 року, яка визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

З вищезазначеного вбачається, що гарантом виконання рішень суду, де боржником є державний орган, виступає держава в особі Державної казначейської служби України. Законом не передбачено виконання Державною казначейською службою рішень суду зобов'язального характеру, що в свою чергу унеможливлює виконання зазначених рішень без зміни його способу.

З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», а вказане свідчить про те, що виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу чи порядку виконання вказаного судового рішення.

Крім того, «захист порушеного права у судовому рішенні» і «спосіб виконання судового рішення» не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами), а змінюючи спосіб виконання постанови в контексті заяви заявника, суд фактично змінить постанову суду, яка ухвалена судом за результатами розгляду справи та набрала законної сили, що не належить до повноважень суду першої інстанції, так як змінивши спосіб чи порядок виконання рішення суду як прохає заявник за змістом заяви, фактично буде змінено резолютивну частину рішення з зобовязання вчинити певні дії, а саме: зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст.ст. 50, ч. ст. 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 22.06.2009 року на здійснення Головним управлінням Державної казначейської служби у Черкаській області погашення заборгованості по невиплаченій ОСОБА_1 пенсії в результаті перерахунку відповідно до постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.10.2009 року в справі № 2-а-851/09 та ст.ст. 50, 54, 67 Закону України № 796-ХІІ від 28.02.1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 367,12 грн., визначеної Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, передбаченої Законом України № 1801-VІІІ від 21.12.2016 року «Про Державний бюджет України на 2017 рік», за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845.

Крім того, при розгляді адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про визнання дій протиправними, Головне управління Державної казначейської служби у Черкаській області не було стороною по справі.

Аналізуючи норми частини першої статті 263 КАС України в системному звязку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, можна дійти висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті, при цьому слід зазначити, що невиконання Управлінням пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області судового зобовязання в частині виплати через брак коштів на її виплату в розумінні частини першої статті 263 КАС України не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення, оскільки ця виплата повинна бути виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України, оскільки в рішеннях Європейського суду з прав людини , в тому числі у справі «Шмалько проти України», неодноразово наголошувалось, що держава не може посилатися на відсутність коштів як на виправдання невиконання рішень національних судів, винесених проти неї, її органів установ, а також підприємств, якими вона володіє або які контролює.

Посилання у заяві на Закон України від 5 червня 2012 року №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не є прийнятним, оскільки норми цього Закону безпосередньо не застосовувалися при прийнятті оскарженого судового рішення.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладених в постановах від 11 листопада 2014 року (справа №№21-475а14, 21-394а14), 25 листопада 2014 року (справа №21-506а14), 13 січня та 17 лютого 2015 року (справа №№21-604а14, 21-622а14), 14 квітня 2015 року (справа № 21-78а15), в яких зазначено, що відповідно до статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Установивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні відносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

Окрім цього, зміна на підставі ст. 263 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до ст.162 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України висновок Верховного суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Отже, зміна способу і порядку виконання судового рішення про здійснення Головним управлінням Державної казначейської служби у Черкаській області погашення заборгованості не відповідає вимогам закону та зазначеним правовим висновкам ВСУ.

За наявності обставин та в порядку, передбачених ч. 1 ст. 263 КАС України, сторона виконавчого провадження, а також державний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Отже, суд може змінити спосіб і порядок виконання рішення лише: у виняткових випадках; за наявності обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим; за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Стаття 263 КАС України містить не тільки механізм процесуальної процедури розгляду питань зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а й підстави для розгляду цих питань. Оскільки ці підстави є матеріально-правовими, то їх слід розглядати у сукупності з положеннями статей 105 та 162 КАС України, які визначають зміст способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві.

Згідно з частиною четвертою статті 105 КАС України, адміністративний позов може містити як вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, так і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої, другої статті 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Стаття 129-1 Конституції України та стаття 14 КАС України встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Як встановлено по справі, УПФУ в м. Черкасах Черкаської області на виконання рішення суду було проведено перерахунок пенсії, однак кошти не були виплачені на користь позивача за відсутності відповідного бюджетного асигнування.

Але вказані обставини не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 263 КАС України було б підставою для зміни способу його виконання, адже виплата нарахованих сум буде здійснена управлінням ПФУ після надходження відповідних коштів із державного бюджету.

Зміна на підставі статті 263 КАС України способу виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 162 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 11.11.2014 року у справі № 21-394а14.

З урахуванням зазначеного, в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», ст.ст. 21, 105, 41, 162, 263 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

В заяві ОСОБА_1, зацікавлені особи: Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області, Головне управління Державної казначейської служби у Черкаській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про зміну способу і порядку виконання судового рішення відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали без участі особи, яка її оскаржує, протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий: