Рішення № 66182182, 17.03.2017, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10426/16-ц

Провадження № 2/369/908/17

РІШЕННЯ

Іменем України

17.03.2017 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

при секретарі Завойській В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ПрАТ «СК «Провідна», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що 01.04.2016 р. о 14 год. 40 хв. відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Ford Fusion», д.н.з. AІ1706CO, на регульованому перехресті вул. Жовтнева - вул. Святошинська в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, при повороті ліворуч, не надав перевагу в русі зустрічному автомобілю, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Кіа Picanto» д.н.з. AP9334CІ, під керуванням позивачки ОСОБА_1, яка рухалась в напрямку вулиці Київської. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, а позивач отримала тілесні ушкодження.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.05.2016 р. у справі про адміністративне правопорушення №369/4316/16-п винним у настанні даної дорожньо-транспортної пригоди визнано відповідача ОСОБА_2.

Позивач ОСОБА_1 зазначала, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент настання дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ «СК «Провідна» відповідно до Полісу № АЕ/ 4681911. Страхова компанія здійснила їй виплату страхового відшкодування у загальному розмірі 26 770,08 грн.

Відповідно до Звіту № 517 від 22.04.2016 р. вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача становить 60 976,14 грн..

Таким чином, відповідач ОСОБА_2, як особа, відповідальна за відшкодування шкоди, завдану ним в дорожньо-транспортній пригоді 01 квітня 2016 року, відповідно до вимог чинного законодавства, зобов»язаний відшкодувати їй, як потерпілій особі, різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у загальному розмірі 60 976 грн. 14 коп.-26 770 грн. 08 коп.=34 206 грн. 06 коп..

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь майнову шкоду в розмірі 34 206 грн. 06 коп., 1500 грн. понесених витрат на проведення експертизи.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 і представник позивача позов підтримали і просили його задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав і заперечував проти його задоволення. В наданих суду запереченнях представник відповідача ОСОБА_2 посилався на те, що відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» підлягає стягненню з винної особи вартість запчастин без врахування фізичного зносу лише у випадку, коли потерпіла сторона надасть докази фактичного використання нових запчастин для відновлення пошкодженого транспортного засобу. Крім того, представник відповідача в своїх запереченнях зазначав, що звіт № 517 від 22.04.2016 р. не є експертним висновком, оскільки особа, що проводила дане дослідження, не відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", і не внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів, а є лише оцінювачем і не має права проводити дослідження на визначення матеріального збитку. А тому, на думку представника відповідача, даний звіт не може бути доказом розміру матеріального збитку, завданого позивачу.

У судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ПрАТ «СК «Провідна», не з»явився, про дату, час і місце розгляду справи третя особа повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з»ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 61ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що 01 квітня 2016 року о 14 год. 40 хв. водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Форд Фусіон», д/нАІ1706СО, на регульованому перехресті вул. Жовтнева-вул. Святошинська в м. Вишневе, Києво-Святошинського району, Київської області, при повороті ліворуч, не надав перевагу в русі зустрічному автомобілю, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, яка рухалась в напрямку вул. Київській. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Також водій ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. п. 1.5., п.п. «б» п. 2.3., п.п. 10.1., 16.6. Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 травня 2016 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол АП»№ 292702 від 12 травня 2016 року про адміністративне правопорушення) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. на користь держави.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що 05.09.2015 року між відповідачем ОСОБА_2 та ПрАТ СК Провідна укладено Поліс серії АЕ №4681911 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в результаті чого забезпеченим транспортним засобом став автомобіль марки «Ford Fusion» д/н AІ 1706CO.

15 червня 2016 року позивачці ОСОБА_1 виплачене страхове відшкодування в сумі 22 225,07 грн., що підтверджується відповідною квитанцією від 15.06.2016 року. 01 листопада 2016 року позивачці ОСОБА_1 виплачене страхове відшкодування в сумі 4545,01 грн., що підтверджується відповідною випискою від 08.12.2016 року. Всього позивачкою отримано страхове відшкодування в розмірі 22225,07грн. + 4545,01грн. = 26770,08грн.

Згідно вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В матеріалах справи міститься Звіт № 517 визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу від 22.04.2016 р., складений ОСОБА_3, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику «Кіа Picanto» д/н AP 9334 CІ складає 35349,71грн.

В дослідницькій частині даного звіту зазначено, що згідно калькуляції вартість відновлювального ремонту автомобіля «Кіа Picanto» д/н AP 9334 CІ складає: 60976,14грн.

Також в матеріалах справи міститься звіт № 161/15 про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу «Кіа Picanto» д/н AP 9334 CІ від 16.05.2016р., складений ОСОБА_4, згідно якого вартість майнової шкоди завданої власнику «Кіа Picanto» д/н AP 9334 CІ складає: 27270,08грн, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Кіа Picanto» д/н AP 9334 CІ складає: 53072,54грн.

Відповідно до вимог ст. 66 ЦПК України висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 ЦПК України як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів.

Суд, проаналізувавши вищезазначені Звіти № 517 від 22.04.2016 р. та № 161/15 від 16.05.2016р. і документи, додані до них, не може обєктивно встановити розмір матеріального збитку, завданого позивачу по справі, оскільки дані звіти протирічать один одному, а для їх технічного аналізу необхідні спеціальні знання в галузі автотоварознавства.

Крім того, особи, що складали дані звіти - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не мають кваліфікацію судового експерта, а є оцінювачами, а відтак, відповідно до вимог ч. 2 ст.53 ЦПК України не можуть бути допитані в суді в якості експертів, для усунення протиріч між наявними в матеріалах справи звітами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 143 ЦПК України, для з»ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки жодна зі сторін по справі не скористалась своїм процесуальним правом заявити клопотання про проведення автотоварознавчої експертизи на визначення вартості матеріально збитку, завданого власнику транспортного засобу, зважаючи на те, що суд не має спеціальних знань в галузі автотоварознавства, суд не може обєктивно встановити розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу ОСОБА_1 по справі.

Суд не може покласти в основу рішення надані стороною позивача ОСОБА_1 копії документів про сплату за ремонт пошкодженого транспортного засобу, оскільки дані копії не посвідчені належним чином, позивач не надав до суду їх оригінали, що унеможливлює перевірку їх достовірності.

Позивач не довела належними та допустимими доказами, що розмір матеріальної шкоди, завданої їй внаслідок пошкодження автомобіля «Кіа Picanto» д/н AP 9334 CІ, є розміром вартості відновлювального ремонту і складає 60976,14 грн., а отже позовні вимоги до відповідача про стягнення з нього різниці між вартістю відновлювального ремонту та виплаченого страхового відшкодування (60 976,14 грн. - 26 770,08 грн. = 34 206,06 грн.) не підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного, суд вважає недоведеними позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись, ст. ст. 15, 16, 22, 1166, 1187, 1194 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 61, 63, 66, 143, 209, 212-214, 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ПрАТ «СК «Провідна», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в разі відсутності в судовому засіданні осіб, які брали участь у справі, під час проголошення судового рішення.

Суддя Л.М. Ковальчук